- •Глава 1. Комплексна стратегічна оцінка національного
- •Екосистемний потенціал: інтегровані оцінки
- •Висновки.
- •Рекомендації: а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.2. Комплексна оцінка ідентичності національної і європейської систем екологічного управління і політики
- •Висновки
- •Рекомендації. А) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.3. Актуалізація національної екологічної політики на принципах сталого розвитку
- •1.4. Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку
- •Висновки
- •Рекомендації а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.5. Потенціал міжнародних, національних і державних програм
- •Висновки
- •1.6. Потенціал регіональної екологічної політики і екологічного управління
- •Висновки
- •1.7. Екологія і здоров’я
- •Медико-демографічна криза
- •Гармонія екології і здоров’я
- •Ключова рекомендація.
- •Вплив окремих чинників довкілля на здоров’я населення
- •Висновки
- •1.8. Чорнобильська катастрофа та екологічні проблеми
- •Рав Зони відчуження
- •1.9. Гармонізація енергетичної політики та екологічної безпеки
- •1.10. Потенціал екологічної культури
- •1.11. Розвиток екологічного партнерства у прийнятті та реалізації стратегічних рішень: держава – суспільство – бізнес
- •Висновки
- •1.12. Інформаційна база стратегічних екологічних оцінок і екологічного управління
- •Висновки
- •У стислому узагальнюючому викладі, ключові рекомендації є такими:
- •Глава 2. Гармонізація українського законодавства до європейського1
- •1. Конституційні та законодавчі основи державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян
- •Глава 3. Економічні механізми природокористування та природовідтворення: ідентифікація, приведення у відповідність і посилення ефективності
- •3.1. Реформування економічної системи природокористування та природовідтворення
- •3.2. Реформування ліцензійно-дозвільної та податкової системи
- •3.3. Екологічний аудит та екологізація виробництва
- •Стратегічні цілі.
- •3.4 Страхування екологічної відповідальності та екологічних ризиків
- •3.5. Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення
- •Висновки
- •Глава 4. Національний природоресурсний потенціал: збереження, відтворення, скорочення втрат і витрат
- •4.1. Земельні ресурси
- •4.2. Водні ресурси
- •Наявні водні ресурси
- •Водокористування
- •4.3. Мінеральні ресурси
- •4.4. Біорізноманіття
- •4.5. Заповідний фонд
- •4.6. Лісовий фонд
- •4.7. Атмосферне повітря
- •4.8. Поводження з відходами
- •4.9. Вдосконалення системи екологічного моніторингу
- •Глава 5. Розвиток науки та освіти
- •5.1 Наука України для еколого-збалансованого розвитку
- •5.2 Освіта в інтересах еколого-збалансованого розвитку (озр).
- •5.3. Інноваційна політика
- •Рекомендації:
- •5.4 Рекомендації до глави 5
- •Глава 6. Неурядові та громадські екологічні організації : посилення партнерської взаємодії, заохочення і розвиток
- •6.1 Здійснення положень Орхуської конвенції в Україні
- •6.2 Роль неурядових та громадських організацій у плануванні та реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища
- •6.3 Рекомендації до глави 6.
- •Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
- •7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
- •7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
- •7.3 Шляхи впровадження ініціатив місцевих громад.
- •7.4 Реалізація ініціатив місцевих громад (на прикладі водного господарства).
- •7.5 Державна підтримка. Заохочення.
- •7.6 Рекомендації
- •Глава 8. Міжнародна інтеграція України
- •8.1. Двостороннє співробітництво
- •8.2. Багатостороннє співробітництво
- •Зміна клімату
- •Рекомендації:
- •Збереження озонового шару
- •Рекомендації:
- •Стійкі органічні забруднювачі
- •Екологічний стан та основні екологічні проблеми Українських Карпат
- •Генетично модифіковані організми
- •Чорне море
- •8.3. Впровадження рішень Київської конференції
- •Рекомендації
- •8.4. Використання міжнародної технічної допомоги та залучення інвестицій
- •Рекомендовані дії:
Рекомендації:
З урахуванням вищенаведеного пропонується найближчим часом здійснити на загальнодержавному рівні наступні кроки по виконанню вимог Монреальського протоколу в Україні:
ратифікувати Монреальську поправку до Монреальського протоколу;
розробити Національний план дій щодо виконання Україною Монреальського протоколу;
прийняти нову редакцію Програми припинення в Україні виробництва та використання ОРР;
отримати дозвіл (квоту) від Озонового секретаріату на ввезення ОРР для забезпечення життєво необхідних потреб в Україні у 2002 році;
створити резервні запаси ОРР (так звані “банки” холодоагентів та галонів);
впровадити екологічне маркування ОРР та продукції, що їх містить;
якнайширше інформувати населення про наслідки викидів в атмосферу ОРР;
розробити Програму поступового припинення використання ОРР в секторі сервісного обслуговування холодильної та іншої техніки.
З урахуванням фінансово-економічного стану країни необхідно також активізувати співпрацю як з міжнародними організаціями, так і з урядами окремих країн по фінансуванню програм припинення використання ОРР в Україні.
Монреальський протокол є на сьогодні найбільш розвинутою і конкретизованою глобальною екологічною Угодою. Для будь-якої держави не просто виконувати численні вимоги і зобов'язання, встановлені цим документом, які, до речі, з кожним роком стають дедалі жорсткішими. Тому політичне значення цього документу значно вище і далеко виходить за рамки екологічної політики. На сьогодні успішність виконання Монреальського протоколу є тим індикатором, який сигналізує світовій спільноті про здатність країни виконувати свої міжнародні зобов'язання, бути надійним і гідним членом світового співтовариства.
Стійкі органічні забруднювачі
В травні 2004 р вступила в силу Конвенція про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), яку Україна підписала в травні 2001 р. в Стокгольмі. Стокгольмська конвенція – це перший глобальний договір із заборони деяких найбільш отруйних хімічних речовин. Україна закінчить підготовку Національного плану впровадження (НПВ) Стокгольмської конвенції про СОЗ в Україні в 2005 році. НПВ має стати підґрунтям для ініціювання процесу національної ратифікації Конвенції.
Ціль Конвенції – охорона здоров’я людини та навколишнього середовища від стійких органічних забруднювачів шляхом скорочення використання, подальшої ліквідації та запобігання утворенню дванадцяти особливо токсичних СОЗ, а саме: альдрину, хлордану, ДДТ, ділдрину, ендрину, гептахлору, гексахлорбензолу, мірексу, токсафену, поліхролованих біфенілів та діоксинів (ПХДД і ПХДФ).
За результатами попередньої інвентаризації непридатних пестицидів (НП) та промислових відходів з числа СОЗ, що знаходяться на території України, станом на 20.08.2005 в 25 областях України та АР Крим знаходиться 19 406 тон цих надзвичайно небезпечних речовин, що часто зберігаються без дотримання належних вимог безпеки.
Основними проблемами в цій сфері є:
За попередніми оцінками, в 25 областях України та АР Крим накопичилося 19 406 тон СОЗ-вміщуючих речовин, які становлять високий ризик для довкілля та здоров’я.
Процес інвентаризації та ідентифікації вмісту складів непридатних пестицидів все ще не закінчено, тобто справжні масштаби загрози невідомі. Це ж стосується і ПХБ-вміщуючих рідин та обладнання.
В Україні не існує високотехнологічних потужностей для безпечного для здоров’я людини та навколишнього середовища знищення СОЗ-вміщуючих речовин.
Обсяги ненавмисних викидів СОЗ при виробничих процесах до кінця не оцінені, відсутні запобіжні заходи, не існує поетапного плану відмови від цих застарілих технологій.
В Україні до цього часу не проводиться біомоніторинг вмісту діоксинів та фуранів та контроль за вмістом цих речовин в продуктах харчування.
За допомогою впровадження проекту ГЕФ/ЮНЕП наразі визначені такі попередні національні пріоритети України у сфері поводження із СОЗ:
Зниження ризику від накопичених запасів заборонених та непридатних до використання пестицидів із числа СОЗ.
Знищення запасів (понад 11000т) гексахлорбензолу (ГХБ) – відходів виробництва чотирхлористого вуглецю на полігоні токсичних відходів ТОВ „Оріана-Галев”, м. Калуш, Івано-Франківської області та остаточне фізичне закриття цього виробництва. Забезпечення моніторингу вказаного полігону.
Знешкодження відходів та обладнання, які містять ПХБ.
Зменшення або ліквідація викидів СОЗ.
Мобілізація ресурсів і фінансування витрат для реалізації заходів Національного плану виконання на охорону навколишнього середовища.
Розвиток аналітичної бази та удосконалення системи моніторингу СОЗ.
Проведення активної інформаційної політики серед громадськості та заінтересованих сторін стосовно СОЗ.
Виявлення і реабілітація земель та територій забруднених СОЗ із використанням агро- і біотехнологій.
Проведення науково-дослідних робіт, спрямованих на вирішення проблем СОЗ.
Ратифікація Стокгольмської конвенції дозволить Україні долучитися до механізму технічної допомоги, який було узгоджено на першій зустрічі сторін Конвенції.
Рекомендації
Завершити НПВ, ратифікувати Конвенцію про СОЗ і забезпечити процес їх впровадження ресурсами на основі національних джерел фінансування та залучення технічної допомоги, передбаченої Конвенцією про СОЗ.