- •Глава 1. Комплексна стратегічна оцінка національного
- •Екосистемний потенціал: інтегровані оцінки
- •Висновки.
- •Рекомендації: а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.2. Комплексна оцінка ідентичності національної і європейської систем екологічного управління і політики
- •Висновки
- •Рекомендації. А) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.3. Актуалізація національної екологічної політики на принципах сталого розвитку
- •1.4. Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку
- •Висновки
- •Рекомендації а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.5. Потенціал міжнародних, національних і державних програм
- •Висновки
- •1.6. Потенціал регіональної екологічної політики і екологічного управління
- •Висновки
- •1.7. Екологія і здоров’я
- •Медико-демографічна криза
- •Гармонія екології і здоров’я
- •Ключова рекомендація.
- •Вплив окремих чинників довкілля на здоров’я населення
- •Висновки
- •1.8. Чорнобильська катастрофа та екологічні проблеми
- •Рав Зони відчуження
- •1.9. Гармонізація енергетичної політики та екологічної безпеки
- •1.10. Потенціал екологічної культури
- •1.11. Розвиток екологічного партнерства у прийнятті та реалізації стратегічних рішень: держава – суспільство – бізнес
- •Висновки
- •1.12. Інформаційна база стратегічних екологічних оцінок і екологічного управління
- •Висновки
- •У стислому узагальнюючому викладі, ключові рекомендації є такими:
- •Глава 2. Гармонізація українського законодавства до європейського1
- •1. Конституційні та законодавчі основи державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян
- •Глава 3. Економічні механізми природокористування та природовідтворення: ідентифікація, приведення у відповідність і посилення ефективності
- •3.1. Реформування економічної системи природокористування та природовідтворення
- •3.2. Реформування ліцензійно-дозвільної та податкової системи
- •3.3. Екологічний аудит та екологізація виробництва
- •Стратегічні цілі.
- •3.4 Страхування екологічної відповідальності та екологічних ризиків
- •3.5. Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення
- •Висновки
- •Глава 4. Національний природоресурсний потенціал: збереження, відтворення, скорочення втрат і витрат
- •4.1. Земельні ресурси
- •4.2. Водні ресурси
- •Наявні водні ресурси
- •Водокористування
- •4.3. Мінеральні ресурси
- •4.4. Біорізноманіття
- •4.5. Заповідний фонд
- •4.6. Лісовий фонд
- •4.7. Атмосферне повітря
- •4.8. Поводження з відходами
- •4.9. Вдосконалення системи екологічного моніторингу
- •Глава 5. Розвиток науки та освіти
- •5.1 Наука України для еколого-збалансованого розвитку
- •5.2 Освіта в інтересах еколого-збалансованого розвитку (озр).
- •5.3. Інноваційна політика
- •Рекомендації:
- •5.4 Рекомендації до глави 5
- •Глава 6. Неурядові та громадські екологічні організації : посилення партнерської взаємодії, заохочення і розвиток
- •6.1 Здійснення положень Орхуської конвенції в Україні
- •6.2 Роль неурядових та громадських організацій у плануванні та реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища
- •6.3 Рекомендації до глави 6.
- •Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
- •7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
- •7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
- •7.3 Шляхи впровадження ініціатив місцевих громад.
- •7.4 Реалізація ініціатив місцевих громад (на прикладі водного господарства).
- •7.5 Державна підтримка. Заохочення.
- •7.6 Рекомендації
- •Глава 8. Міжнародна інтеграція України
- •8.1. Двостороннє співробітництво
- •8.2. Багатостороннє співробітництво
- •Зміна клімату
- •Рекомендації:
- •Збереження озонового шару
- •Рекомендації:
- •Стійкі органічні забруднювачі
- •Екологічний стан та основні екологічні проблеми Українських Карпат
- •Генетично модифіковані організми
- •Чорне море
- •8.3. Впровадження рішень Київської конференції
- •Рекомендації
- •8.4. Використання міжнародної технічної допомоги та залучення інвестицій
- •Рекомендовані дії:
7.5 Державна підтримка. Заохочення.
Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що досить високу ефективність участі громадських організацій при обговоренні природоохоронних проектів, забезпеченні підтримки населенням важливих заходів по охороні природи, зокрема водних об’єктів економії води тощо. У зарубіжних європейських країнах участь громадських організацій у прийнятті рішень при розгляді водогосподарських проектів і заходів повсюдно стала нормою.
Для залучення громадськості доцільно використовувати такі правила:
▪ створення дискусійних груп на ранніх стадіях розробки проектів, особливо водогосподарських , при цьому необхідно враховувати, що чим раніше проведена роз’яснювальна робота, тим успішнішою буде реалізація проекту;
▪ прозорість у співпраці з громадськістю забезпечує найбільшу ефективність при розгляді і реалізації проектів;
▪ завжди повинно були чітко визначено, де закінчується участь громадскості. Треба пояснити про неможливість врахування інтересів кожної окремої людини, бо в противному випадку жоден із проектів ніколи не буде реалізований;
▪ дуже важливе ставлення державних службовців до звязків з громадскістю. Офіційні особи, які працюють над проектом, повинні бути відкриті для обміну ідеями, підтримувати двосторонній зв’язок з громадскістю. Вони повинні усвідомити, що мистецтво прийняти рішення – це в тому числі і вміння заручитися підтримкою громадськості.
Форми роботи з громадськими організаціями і населенням повинні бути різноманітними: поширення інформаційних матеріалів (бюлетенів, газет, журналів, кінофільмів і т.п.), проведення різного роду форумів (круглих столів, конфенцій, семінарів і т.п.) створення спостережних рад, підтримка громадських екологічних організацій.
Державна підтримка ініціативними проектами місцевих громадян надається шляхом участі у фінансуванні прийнятих до виконання проектів, якщо останні не були включені до фінансування місцевого бюджету, шляхом надання консультацій тощо.
Особлива увага держави повинна бути звернута на ініціативні проекти, які спрямовані на поліпшення здоров’я населення (якісна питна вода, допомога в навчанні користування екологічно безпечними технологіями у промисловому і сільськогосподарському виробництві впровадження нових малоенергоємних і маловодних чи безводних технологій тощо).
Держава заохочує місцеві громади до ініціатив у сфері природоохорони шляхом надання пільг інвесторам, які вкладають кошти у виконання ініціативних проектів місцевих громад.
7.6 Рекомендації
Запропонована модель співпраці місцевих громад і органів державного управління у підтримці вирішення екологічних ініціатив була започаткована Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України ще в 1999 році, показала свою еффективність і в окремих регіонах діє до цього часу.
Для розвитку такої діяльності на якісно новому рівні необхідно:
1. Видати і розповсюдити в місцевих громадах збірники Законів і постанов стосовно екологічних проблем і природоохоронних заходів.
2. Регулярно, раз в квартал, видавати короткі повідомлення про екологічний стан навколишнього середовища (вода, повітря, харчові продукти тощо) в Україні і направляти їх до кожного населеного пункту;
3. Широко в ЗМІ (радіо, телебачення, газети) висвітлювати питання природоохоронного змісту з конкретними прикладами і рекомендаціями.
4. Розповсюджувати відомості про екологічні нормативи і екологічні вимоги при користуванні (використанні) водних, земельних, лісових та інших природних ресурсів.
5. Добитися такого розуміння у відносинах між людиною і природою, щоб екологічна норма, захід, припис мав силу найвищого закону.