Студентки групи МУФ
Корній Марини
«Елементи стилістики в курсі сучасної української літературної мови»
План
Поняття про стилістику.
Мета, предмет стилістики, її методи та джерела.
Основні засоби фоностилістики.
Лексична стилістика.
Морфологічні засоби стилістики
Синтаксичні засоби стилістики
Література:
Ващенко В.С. Стилістичні явища в укр.мові.- Х.,1958.-Ч.1.
Дорошенко С.І. Граматична стилістика укр.мови.- К.,1985.
Єрмоленко С.Я.Синтаксис і стилістична семантика.- К.,1982.
Кононенко В.І.Проблеми стилістики синтаксису//Укр.мова та літ. в школі.- 1975.- № 4.
Лексичні та стилістичні новотвори у пресі// Культура української мови/ За ред. В.М.Русанівського.-К.,1990.- С.183-206.
Пономарів О.Д.Стилістика укр.мови.- Тернопіль,2000.
Стилістика і культура мови // Потелло Н.Я. Укр.мова і ділове мовлення.- К.,2001.-С.138.
Стилістично забарвлена лексика // Шевченко Л.Ю. Сучасна українська мова. -К.,1983.-С.167.
СУЛМ. Стилістика.- К.,1973.
Українська мова: Енциклопедія.- К.,2000.
Шевчук О.С. Стилістичні функції часток// Укр.мова і літ. в школі.-1976.-№5.
Поняття про стилістику
Серед навчальних лінгвістичних дисциплін стилістика є завершальною. Звертаючись до мовних одиниць, використовуваних у фонетиці, лексикології та граматиці, стилістика в першу чергу висвітлює їх виражальні функції, у той час, як попередні розділи вивчають природу, сутність, форми цих одиниць.
Ґрунтовні знання названих рівнів мовної структури дають можливість визначити стилістично марковані чи потенційно значущі з цього погляду одиниці. У курсі стилістики розглядається їх функціональний аспект, реалізації в усному та писемному мовленні.
Стилістика вивчає мовні засоби не лише емоційно-експресивного, а й інтелектуального та художньо-естетичного змісту. Стилістика – це розділ мовознавства, що вивчає: закономірності існування і структурну організацію функціональних стилів; мовні одиниці з погляду додаткового експресивно-стилістичного забарвлення; цілеспрямований вибір мовних засобів, який відповідає стильовим і стилістичним нормам.
Тлумачення стилістики з’явилося у ІІ пол. ХІХ ст.
Російська дослідниця Ахманова говорить, що стилістика – це наука про ті елементи мови, які приєднуються до власне вираження думки і супроводжують семантичний зміст висловлювання, тобто – це наука про експресивно-емоційно-оцінні моменти в мові.
Білодід вважає, що стилістика – це наука про стилістичну систему національної мови, про її зміст, сутність, тобто про те, що є стилістичним у засобах усіх інших систем (рівнів) цієї мови; це наука про інтелектуальні (смислові) і експресивні відтінки співвідносних паралельних чи синонімічних виразів мови.
Визачення стилістики наводили такі мовознавці як: Пономарів О.Д., Єрмоленко С.Я, Бабич Н.Д., Дудик П.С., Мацько Л.І.
Відомими працями зі стилістики є: «Нарис української стилістики» Б.Ткаченка, «Науковий стиль сучасної української мови» А.Коваль, «стилістичні явища в українській мові» Ващенка В., «Нариси із загальної стилістики» Чередниченка.