Мета, предмет стилістики, її методи та джерела

Іспанець Кассарес вважає, що метою стилістики є аналіз і оцінка елементів, які супроводжують у мовленні логічно-нейтральне повідомлення.

Шарль Баллі у праці «Французька стилістика» предметом вивчення галузі вважав емоційну експресію елементів мовної системи, а також взаємодію мовленнєвих фактів, які сприяють формуванню системи виражальних засобів тієї чи іншої мови.

Предметом стилістики національної мови є: її стилістична система і наука про неї.

Предмет стилістики охоплює:

- засвоєння теоретичних засад курсу, основних понять і категорій;

- вивчення стилістичних ознак ресурсів мови;

- використання стилістичних засобів для експресивного вираження змісту мовлення;

- розкриття закономірностей функціонування української мови в різних сферах суспільного життя;

- характеристика стилів української літературної мови, визначення їх системності;

- формування мовного чуття та естетичного смаку мовців;

- піднесення рівня культури мовного спілкування.

Основними методологічними принципами стилістики є загальні філософські положення про мову як вид і результат суспільно усвідомленої діяльності людини. Тому наукові галузі про український етнос, його історію, мову, літературу, культуру, політику є підґрунтям наукової стилістики української мови. Філософське положення про зв’язок ідеального і матеріального проектується в мові на взаємовідношення змісту (семантики) одиниць матеріального рівня (морфем, словоформ, конструкцій).

Стилістика поділяється на дві частини:

- стилістика ресурсів – напр., лекс. запозичення слів з інших мов, архаїзми тощо;

- стилістика функціонування ресурсів (функціональний аспект) – стилі: науковий, художній, тощо.

Методи стилістики.Дослідні методи і прийом називають конкретними. Найпоширенішим і традиційним у стилістиці є метод семантико-стилістичного аналізу, який полягає у виявленні співвідношення використаних експресивних мовних засобів до змісту інформації.

Як окремий стилістичний метод виділяють зіставлення. Навіть маючи постійні стилістичні значення чи відтінки, мовні одиниці досягають стилістичного ефекту тільки в зіставленні з іншими. Зіставлення є по суті ядром методу семантико-стилістичного аналізу.

Ще одним методом є метод стилістичного експерименту. Він полягає у тому, що на місце вжитих автором слів або виразів вставлять за стилістичною метою нові. У процесі мовлення ми постійно користуємося прийомами добору зіставлення, заміни і зновузіставлення мовних одиниць, поки, нарешті, здійснено остаточний вибір. (Див. Мацько: Стилістика української мови.; Пономарів: Стилістика української мови.)

У стилістиці здавна застосовуються кількісні (квантитативні) методи, які полягають у визначенні кількісних ознак мовних явищ.

Стилістика використовує також статистичні методи. Вони базуються на тому, що будь-який цілісний текст – це результат добору та організації однакових стилістично одиниць мови. Цей метод допомагає виявити, що в кожному конкретному тексті є спільного, а що відмінного в порівнянні з іншими, виявити засоби індивідуального стилю автора, а також описати мовні засоби кожного функціонального стилю. (Мова – це політика, залежна від політичної ситуації країни.)