- •Модуль I. Основи загальної екології та її аналіз
- •Тема 1. Предмет екологічної економіки, методи і завдання Методичні рекомендації
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми „Предмет екологічної економіки, методи і завдання” Перелік питань
- •Основні визначення і поняття сучасної екології, її головні завдання
- •2. Структура сучасної екології та її взаємозв'язок з іншими науками
- •Основні закони і принципи екології, її методологічні особливості
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля Методологічні рекомендації
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Перелік питань
- •2.1 Становлення біосфери та її характеристика
- •2.2. Жива речовина
- •2.3. Екологічні фактори середовища
- •2.4. Екосистеми
- •2.5. Сутність та класифікація природних факторів і антропогенних проблем довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самостійної роботи теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 3. Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Класифікація процесів впливу на природу
- •Характеристика процесів порушення природи
- •III. Вплив на людину і біоту.
- •IV.Вплив на глобальну екосистему Землі.
- •3. Антропогенні проблеми довкілля
- •Використання природних ресурсів
- •Забруднення
- •3.3. Порушення грунтів
- •Трансформація рельєфу
- •3.7. Вплив на людину
- •Вплив на глобальну екосистему Землі
- •Аналіз галузевих аспектів екології
- •Термінологічний словник
- •3.1. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології”
- •3.2. Завдання для самостійної роботи з теми „Антропогенні проблемим довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для практичної самостійної роботи
- •Тема 4. Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях Методичні рекомендації
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Перелік питань
- •Екологічний моніторинг, його сутність і види
- •2. Основи екологічного нормування якості навколишнього середовища
- •3. Екологічний контроль стану довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для практичних занять з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання
- •Завдання для індивідуальної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Завдання для самостійної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Домашнє завдання
- •Тема 5. Методи оцінки еколого-економічних збитків Методичні рекомендації
- •Методичні поради до вивчення теми “Методи оцінки еколого-економічних збитків” Перелік питань
- •1. Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку
- •Фактори формування збитку і методи його оцінки
- •Визначення екологічної ціни товарів і послуг
- •4. Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні
- •Термінологічний словник
- •3.2. Завдання для практичних занять з теми „Методи оцінки еколого- економічних збитків ”
- •1. Визначення еколого-економічного збитку від діяльності промисловості на мікро- і макрорівнях
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Визначення факторів збитку природному середовищу та визначення методів їх оцінки Умова завдання
- •3. Визначення екологічної ціни товарів і послуг в Україні Умова завдання
- •4. Визначення екологічних витрат і формування екологічної ціни у сфері діяльності народного господарства в Україні Умова завдання
- •5.4. Завдання для самостійної роботи за темою «Методи оцінки еколого-економічних збитків»
- •Питання для самостійної роботи
- •Домашнє завдання
- •Тема 6. Екологічний облік та аудит на підприємствах Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Загальні вимоги до системи екологічного обліку на підприємстві
- •2. Екологічний облік і реформування традиційної системи обліку на підприємстві
- •3. Екологічний аудит і міжнародні стандарти
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Екологічна експертиза Методичні рекомендації
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми „Екологічна експертиза” Перелік питань
- •Сутність екологічної експертизи та її об’єкти
- •Форми екологічної експертизи
- •3. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •Домашнє завдання
- •Завдання для самостійної роботи з теми «Екологічна експертиза» Питання для самостійного вивчення
- •Контрольна робота за модулем I
- •Варант 6
- •Модуль II Еколого-економічний механізм раціонального природокористування
- •Тема 8. Економічний механізм раціонального природокористування Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Економічний механізм і еколого-економічні інструменти, принципи формування і механізми дії
- •2. Форми еколого-економічних інструментів
- •3.Ринкові механізми регулювання природокористування
- •4. Ефективність економічного механізму екологічного регулювання
- •5. Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні
- •1. Державний бюджет.
- •2. Місцеві бюджети.
- •3. Фонди охорони навколишнього природного середовища.
- •4. Власні кошти підприємств
- •5. Інші джерела.
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Термінологічний словник
- •8.2. Завдання для практичних занять з теми „Економічний механізм раціонального природокористування” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 8.2.1.
- •Методичні рекомендації
- •Завдання 8.2.2.
- •Методичні рекомендації
- •8.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Економічний механізм раціонального природокористування”.
- •Тема 9. Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів Методичні рекомендації
- •9.1. Методичні поради до теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Перелік питань
- •1. Склад і будова атмосферного повітря. Основні джерела забруднення повітря. Відшкодування збитків природному середовищу від забруднення.
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2. Улаштування для пило- і газоочищення
- •3. Водні ресурси України.Вода її стан і роль у природі
- •4. Методи очищення води від забруднення
- •Термінологічний словник
- •9.2. Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Виконання практичних завдань Завдання 9.2.1
- •Завдання 9.2.2
- •9.3. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Завдання 9.3.1
- •Завдання 9.3.2
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 9.4.1
- •Завдання 9.4.2
- •Тема 10. Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних та біологічних ресурсів Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •1.1. Оцінка стану земельних ресурсів
- •1.2. Екологічні проблеми сільського господарства
- •1.3. Екологічне забруднення грунтів
- •1.4. Земельна рента
- •1.5. Оцінка земельних ресурсів і плата за землю
- •2. Еколого-економічні проблеми використання біологічних ресурсів
- •3. Еколого-економічні проблеми використання мінеральних ресурсів
- •Термінологічний словник
- •10.2 Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 10.2.1
- •Завдання 10.2.2
- •Завдання 10.2.3
- •Завдання 10.2.4
- •Завдання 10.2.5
- •Завдання 10.2.6
- •Домашнє завдання
- •10.3 Завдання для самостійної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 10.3
- •Тема 11. Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг Методичні рекомендації
- •11.1. Методичні поради до теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг” Перелік питань
- •Державне управління природокористуванням в Україні
- •2. Екологічний менеджмент на підприємстві. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •11.3. Екологічний маркетинг на підприємстві. Впровадження екологічного маркетингу на підприємствах
- •11.3.1. Концепція екологічного маркетингу
- •11.3.2. Екологічні потреби
- •11.3.3. Екологічні товари
- •11.3.4. Стимулювання екологічного попиту
- •11.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою «Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг»
- •Термінологічний словник
- •11.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг”
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Торговельні механізми національного екологічного захисту Методичні рекомендації
- •12.1. Методичні поради до теми „Торговельні механізми національного екологічного захисту” Перелік питань
- •Торгівля як інструмент екологічного захисту
- •2. Зміст, функції та форми торговельних операцій в контексті екологічної безпеки
- •3. Формування торговельних механізмів екологічного захисту
- •12.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою „Торговельні механізми національного екологічного захисту”
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •12.2. Завдання для самостійної роботи з теми «Торговельні механізми національного екологічного захисту»
- •Тема 13 „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Методичні рекомендації
- •13.1. Методичні поради до теми „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Перелік питань
- •1. Соціально-економічні передумови екологізації науково-технічного прогресу
- •2. Механізм формування ринку екологічних інновацій
- •3. Мотиваційний механізм розвитку екологічно орієнтованої інноваційної діяльності
- •Безвідходні технології як основний важіль раціонального природокористування
- •Термінологічний словник
- •13.2. Теоретичний матеріал для самостійного вивчення
- •13.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки”
- •Домашнє завдання
- •Контрольна робота за модулем іі
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Система нарахування основних балів за видами робіт з дисципліни „екологічна економіка”
- •Критерії оцінювання виконання завдань для самостійної роботи та порядок переведення отриманих на заняттях оцінок у бали
- •Критерії оцінювання виконання поточної модульної контрольної роботи з дисципліни „екологічна економіка”
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю студентів денної форми навчання
- •Перелік питань для підготовки до заліку студентів заочної форми навчання
2.5. Сутність та класифікація природних факторів і антропогенних проблем довкілля
Природний фактор - будь-який фактор (предмет, явище, рушійна сила процесів, умови їх перебігу), що діє незалежно від людини та без її участі або пов'язаний з її біологічною сутністю: безпосередня дія природного фактора в певних межах може змінюватися, але цілком не знімається впливом соціальних факторів, включаючи техногенну дію (Реймерс, 1990).
Соціальний фактор - фактор, що є результатом функціонування людського суспільства.
Під соціальним середовищем слід розуміти штучне матеріальне і психологічне (інформаційне) оточення людини. Природне середовище в сукупності із соціальним середовищем створюють навколишнє середовище людини. В англійській і українській мовах знайшлися для цього дуже вдалі терміни, відповідно “environment” і “довкілля”. Дефініційна основа, пов'язана з трактуванням навколишнього середовища, формувалася головним чином у 60-70-ті роки XX століття.
Найбільш вдалим здається визначення, сформульоване Р. Лацко (1979): “Навколишнє середовище - природний і створений людиною матеріальний світ, який оточує людське суспільство і впливає на нього та в якому людина як суспільна істота задовольняє свої потреби і, у свою чергу, впливає на нього своєю діяльністю”.
До 1980 років традиційним підходом до класифікації природних факторів був їх розподіл на природні ресурси і природні умови.
Основним критерієм подібної класифікації була економічна роль природних факторів у суспільному виробництві.
Під природними ресурсами традиційно розуміють тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані в суспільному виробництві.
Під природними умовами розуміють тіла і сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності людського суспільства, однак безпосередньо або побічно не залучені до сфери виробничої чи невиробничої діяльності людей (наприклад: клімат, космічні промені, ін.), блага, як сонячна радіація, енергія вітру, морських течій тощо. Фактор змінюваності можна вважати дуже важливим моментом у формуванні економічного інструментарію природокористування. Зміна властивостей природного ресурсу означає, що змінюється (звичайно погіршується) його здатність виконувати ті чи інші функції, а як наслідок, і цінність ресурсу. Реакцією економічної системи на ці процеси буде збільшення або зменшення витрат: одні економічні суб'єкти зазнаватимуть збитків, інші - заощадять на тому, що, використавши ресурс, не відновили його властивості.
Основна особливість розвитку продуктивних сил на сучасному етапі - поступове стирання межі між природними ресурсами і природними умовами. По-перше, зростають масштаби традиційного використання природних факторів як ресурсів, внаслідок чого фактор, який раніше належав до природних умов, перетворюється в природний ресурс.
По-друге, значно зростає кількість функцій, які може виконувати той самий природний фактор у ролі природного ресурсу. Це добре простежується на прикладі одного з найважливіших елементів природного середовища - атмосфери.
Принципово новий підхід до класифікації природних ресурсів запропонував М.Ф. Реймерс (1994). Його концепція становить собою комбінацію функціональної та екологічної класифікацій і базується на понятті інтегрального ресурсу, що розглядається як системне утворення, яке експлуатується різними господарськими галузями і підтримує життя на Землі. Більше 76 компонентів, які входять до нього, утворюють інтегральні й комплексні сукупності (табл.2.3).
Таблиця 2.3. Склад інтегрального природного ресурсу(Реймерс, 1994)
Група |
Види ресурсів |
Енергетичні ресурси (разом 16 одиниць)
|
Сонячна радіація Космічні промені Геотермальна енергія Потенційна і кінетична енергія Атмосферна електрика Біоенергія Земний магнетизм Енергія атомного розпаду Енергія хімічних реакцій Енергія природного палива (5 од.) Енергія ядерного синтезу Теплові, радіаційні та електромагнітні забруднення |
Газово-атмосферні(6 од) |
Гази атмосфери Гази гідросфери Озоновий екран Газові забруднення Фітонциди та інші леткі біогенні речовини Газові домішки неатмосферного походження |
Продовження табл. 2.3
Водні(11 од.) |
Атмосферна волога Океанічні і морські води Озера, водоймища, ставки Текучі води (річок глибинного стоку) Гідрогеологічні ресурси Тимчасові малі замкнені водойми (калюжі, малі озерця і т.ін.) Ґрунтова волога Волога, зв'язана в рослинах і тваринах Хіміко-механічна здатність океанів і морів Рідкі забруднення (штучно привнесена волога в екосистемах) |
Ґрунтово-геологічні (11 од.)
|
Ґрунти і підґрунтя Виходи гірських порід Ґрунтові забруднення (напр., засолення) Ландшафтні структури (гори, рівнини, захисні гірські бар'єри тощо) Корисні копалини Ерозія ґрунтів |
Біологічні (рослин, тварин, мікроорганізмів) (19 од.)
|
Генетико-видовий склад Біомаса Фотосинтетична активність рослин Біопродуктивність Системно-динамічні якості Біологічні забруднення Здатність до очищення та інші властивості в природних системах, включаючи виробництво вільного кисню Роль тварин як санітарів, поглиначів хімічних речовин, запильників та ін. Господарська продуктивність тварин Хіміко-фізична активність мікроорганізмів та ін. |
Кліматичні (2 од.)
|
Природні кліматичні ресурси Місцевий (змінений) клімат |
Рекреаційні ресурси (3 од.) |
Умови для життя людей Умови для відпочинку Лікувальні ресурси |
Продовження табл. 2.3
Антропо-екологічні (3 од.)
|
Соціально-антропологічні ресурси Генетичні ресурси Епідемії і хвороби |
Інформаційні (2 од.) |
Природні еталони Історична інформація |
Ресурси простору і часу (3 од.) |
Простору(територіальні, водні, повітряні, включаючи космос) Часу Ресурси загального екологічного балансу |
Слід звернути увагу на той факт, що до складу ресурсів М.Ф. Реймерсом включені різні види порушення (забруднення) середовища. Вони перетворюються в невід'ємні компоненти реальних екосистем. Найчастіше екодеструктивні процеси спричиняють додаткові економічні витрати. Однак нерідко вони можуть бути використані і використовуються як корисний ресурс. Зокрема, теплове забруднення обігріває міста (звичайно температура урбанізованих територій на 1-2 °С вища, ніж за їх межами); штучні водоймища значно «пом'якшують» клімат континентальних регіонів; пилове забруднення ланів сприяє прискоренню розтавання сніжного покриву, що може сприятливо позначатися на врожаї; збудники хвороб можуть використовуватися для створення вакцин, що підвищують імунітет, тощо.
Сьогодні все довкілля перетворилось на єдиний інтегральний ресурс, який інтенсивно використовується людиною.
За ознаками відновності, відтворюваності, замінності та вичерпності в літературі розрізняють такі пари (Реймерс, 1990):
Відновні і невідновні - ресурси, які здатні й не здатні до самовідновлення (через розмноження чи інші природні цикли відновлення) за терміни, які можна зіставити з періодами їх споживання (тому рослинність, вода в річці - відновні ресурси, а ґрунт, мінеральні багатства - невідновні).
Вичерпні і невичерпні - ресурси, що вичерпуються (виснажуються) в ході їх економічного використання (ґрунт, ліс, дикі тварини, кормові угіддя, копалини, ін.), і ті ресурси (чи властивості природи), зміни яких прямо не пов'язані з інтенсивністю їх використання (сонячна енергія, атмосфера, енергія припливів і відпливів, ін.
Замінні і незамінні - ті, що можуть бути замінені (наприклад, метали - пластмасами) і не можуть бути замінені іншими ресурсами (атмосферний кисень для дихання, прісна вода для пиття).
Відтворювані і невідтворювані - ті, що принципово можна відтворити (прискорити відтворення) за рахунок застосування праці людей, і ті, що до такого відтворення не придатні (наприклад, біологічний вид - невідтворюваний ресурс, екосистема - обмежено відтворюваний ресурс і т.ін.).
Більш повне використання людиною природних факторів, перетворення їх у єдиний інтегральний ресурс змушують по-новому підійти до їх класифікації. Оскільки практично всі елементи природи так чи інакше використовуються чи можуть бути використані людиною (потенційні природні ресурси), вважається більш доцільним розглядати природні фактори за їх відношенням до виконуваних функцій:
якщо природні фактори розглядаються при їх використанні в суспільному виробництві, доцільно застосовувати термін природні ресурси.
якщо природні фактори виконують екологічні, фізіологічні і соціальні функції, слід вживати терміни природні умови, довкілля або навколишнє природне середовище.
Для характеристики узагальнюючого поняття, що охоплює природні ресурси і природні умови, на нашу думку, слід вживати термін природне середовище. Таким чином, одні й ті самі елементи природи можуть бути класифіковані в одному випадку як природні ресурси, в іншому - як природні умови.
Класифікація природних факторів, осмислення їх ролі в розвитку людини і суспільства, а також у формуванні економічних структур дає змогу глибше зрозуміти сутність процесів порушення природи. Оскільки усвідомити, що втрачаєш, можна, тільки чітко зрозумівши, що маєш, то для цього необхідно ясно бачити роль і функції природних компонентів, що стають об'єктом антропогенного впливу