1.4. Земельна рента

К.Маркс визначив ренту як суму грошей сплачену фермером землевласникові за користування землею. Ця сума називається земельною рентою байдуже, чи сплачується вона з орної землі, будівельної ділянки копалин, лісу тощо. Земельна рента є формою в якій земельна власність економічно реалізується

Зауважимо,що ренти виникають тоді, коли пропозиція дещо нееластична. Еластичність - це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін,що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1% іншої величини. Показавши кількість і ціну відповідно К і Ц опишемо еластичнісь попиту за ціною такою формулою:

Ец = (%К) / (%Ц)

Тобто еластичність попиту за ціною характеризує чутливість попиту до цінових змін. Цей показник вимірює процентну зміну в попиті на товари в результаті зміни ціни на цей товар на 1%. У крайньому випадку при абсолютно нееластичній пропозиції усі виплати за ресурс виробництва є економічними, оскільки пропозиція даного ресурсу існуватиме незалежно від того яку ціну заплачено. Прикладом нееластичної пропозиції такого ресурсу, як земля показано на рисунку.

Крива пропозиції що на рисунку абсолютно не еластична, оскільки площа землі, яка використовується під будівництво житла або сільського господарства незмінна, при наймні в короткостроковому періоді. За нееластичної пропозиції ціна землі повністю визначається попитом на неї. На графіку попит на землю задано кривою П1 , а її ціна на одиницю становить Пр1. Сумарна величина земельної ренти задана прямокутником, обмеженими лініями Пр2 і Пр1. Проте при зростанні попиту на землю до П2 рентний доход на одиницю землі зростає до Пр2, а сумарна земельна рента містить ще й прямокутник під лінією Пр2. Таким чином, зростання попиту (зміщення кривої попиту праворуч) спричинюй підвищення рентної ціни на неї і збільшення економічної ренти. При абсолютно нееластичній пропозиції землі її ринкова ціна визначається точкою перетину кривої попиту. При цьому вся ціна землі є економічною рентою. Коли попит задано кривою П1, то економічна рента землі буде задана величиною Пр1, а при зростанні попиту до П2 економічна рента буде збільшуватись до Пр2.

1.5. Оцінка земельних ресурсів і плата за землю

Грунт - це один із найважливіших природних ресурсів без якого неможливе існування живих істот. Основною власністю грунту, що визначає цінність даного ресурсу, є його плодючість. На це питання кваліфіковано відповідає економічна оцінка земель, яка враховує видачу земель як за природною родючістю, так і економічними. Цю оцінку пропонується називати не просто економічною, а природно-економічною.

Економічну оцінку одного гектара (Г) визначають відповідно методики академіка С.Г.Струмиліна за формулою:

Г = К (У/Т : У1/Т1) , (10.3)

де К - вартість освоєння одного гектара у визначених умовах (середня по державі);

У/Т і У1/Т1 – означає відношення врожайності до витрат на виробництво продукту землероблення відповідно на визначаючій дільниці і по державі як середньої величини.

Ціну землі у грошовому виразі можна виразити за формулою:

S = R__ , (10.4)

Eн

де S - ціна землі, грн.;

R - диференційна рента;

Ен - норматив ефективності.

З рентою пов'язана ціна землі (формула 10.4). Вона може визначаться як капіталізована рента, тобто грошовий капітал, що забезпечує його власникові той самий доход. Але у формі не ренти, а суми відсотка на вкладення в банк. Відповідно політико-економічному аспекту ціну землі можна розрахувати по формулі:

Цз = R__ 100 , (10.5)

S

де R - рента;

S - норма позикового відсотка.

Звідси ціна на землю залежить від розміру земельної ренти і позикового відсотка. У відповідності з "Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" котра затверджена постановою Кабінета Міністрів України від 23 березня 1995 р. №231 базова вартість 1м2 земель населеного пункту в залежності від рівня освоєння та облаштування його території, а також його місця в загальнодержавній та місцевій системах виробництва та розселення визначається за формулою:

Ццн = ВНn Км (10.6)

Нк

де Цнм - базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, грн.;

В - втрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на кв.м (грн);

Нп - норма прибутку(6%);

Нк- норма капіталізації(3%);

Км1 - коефіцієнт який враховує значення, і статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення(Км1=1-1,5).

Для визначення грошової оцінки земель по Україні розраховується диференційований рентний доход з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур(у центрах) за формулою:

Рдн = (У  Ц – З-З Кнр) : Ц,

де Рдн - диференційований рентний доход з гектара орних земель (у центнерах);

У - врожайність із нових культур з 1га (у центнерах),

Ц - ціна реалізації центнера зерна;

З - виробничі затрати на гектар;

Кнр - коефіцієнт норми рентабельності.

Як нам уже відомо, що крім диференційованого рентного доходу, в сільському господарстві створюється абсолютний рентний доход. Загальний рентний доход обчисляється як сума диференційного та абсолютного рентних доходів.

Грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою по виробництву зернових культур, ціна на зерно і терміну його капіталізації за формулою:

Гоз = Рздн  Ц  Тк,

Де Гоз - грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні (у центнерах);

Рздн - загальний рентний доход на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні (у центнерах);

Ц - ціна центнера зерна (у гривнях);

Тк - термін капіталізації рентного доходу (в роках), який встановлюється на рівні 33 років.

Диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними, природними сіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношень диференційованих рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою по виробництву зернових культур за формулою:

Рдн(б)(с)(н) = Рдн  Рд(б)(с)(п)

Рд

де Рдн(б)(с)(п) - диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) (у центнерах);

Рдн - диференційований рентний доход з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель (у гривнях);

Рд - диференційований рентний доход з гектара орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (у гривнях).

Грошову оцінку орних земель фермерського господарства рекомендується визначати так:

Гф = Гкол  Бф

Бкол

де Гф - грошова оцінка 1га орних земель по фермерському господарству, грн;

Гкол - грошова оцінка 1га орних земель колективного (державного) сільськогосподарського підприємства на базі якого створено фермерське господарство, грн;

Бф, Бкол - відповідно середні бали бонітету грунтів по фермерському господарству і по колективному (державному) сільськогосподарському підприємству.

Загальний ефект від підвищення продуктивності с/г угідь (або від запобігання її зниженню) визначають за формулою:

Е = (О2 – О1) М,

де О1, 02 - річна оцінка с/г угідь до і після здійснення загодів, грн/га;

М - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів, га.

Грошова оцінка земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996 р.

Природні зони та області	Середній бал бонітету грунтів	Середня врожайність зернових за 1991-1995рр. тонн з 1га	Вартість 1га орних земель, тис.грн	Економічна оцінка орних земель за диференціальним доходом(бали) Б(кол)
Степ	43	2,61	12,4	34
Запорізька	36	2,62	10,4	40
Донецька	49	2,71	14,8	41
Дніпропетровсь ка	46	2,74	14,0	38
Лісостеп	46	2,98	15,2	38
Київська	38	3,06	13,0	36
Полтавська	47	2,96	15,4	41
Сумська	39	2,64	11,4	33
Полісся	31	2,59	9,0	28
Чернігівська	33	2,23	8,2	26
Житомирська	27	2,40	7,2	20
Волинська	28	2,78	8,6	34
По Україні	41	2,74	11,0	36

При відсутності економічної оцінки землі підвищення продуктивності земель від запобігання її зниженню визначається за формулою:

Еч.п = (r₂ – г₁,)М,

де г₁, r₂ - середньорічний розмір чистої продукції, одержаної з одиниці площі до і після проведення заходів, грн/га

М - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів, га. Госпрозрахунковий ефект від підвищення продуктивності с/г угідь визначають за формулою:

Ес.г = П₂(Ц-С₂) – П₁(Ц – С₁);

де П₁, П₂ - середньорічна продукція з площі, на якій проводяться природоохоронні заходи, відповідно до і після їх проведення, в одиницях продукції;

Ц - ціна одиниці продукції, грн;

С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції відповідно до і після проведення природоохоронних заходів, грн.