3. Еколого-економічні проблеми використання мінеральних ресурсів

Україна, без сумніву, відноситься до одного з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів світу.

На сучасному етапі у Державному кадастрі надр України налічується більше ніж 8130 родовищ 98-ми видів корисних копалин і, крім нього, майже 12000 їх проявів. За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна на­лежить до однієї з провідних країн світу. Зокрема, відношення запасів вугілля стосовно світового рівня становить 7,1%, залізних руд - 15%, марганцевих - 42,8%, сірки - 17,2%.

Однак у багатьох випадках поставлено на державний балансовий облік родовища, які не відповідають економічним умовам ринку. Ак­туальним залишається питання переоцінки їхнього наявного фонду. Поклади залізних, марганцевих, а також уранових руд, що є головними і традиційними для України, відносяться до порівняно низькоякісних, а поклади вугілля характеризуються більш складними гірничо-геологічними умовами розробки.

До недоліків вітчизняної мінерально-сировинної бази відносяться обмеженість ресурсів викопних вуглеводнів - нафти та природного газу, а також відсутність (за окремими винятками) кольорових і рідкісних металів, найважливіших агроруд та деяких інших корисних копалин. Конкурен­тоспроможність наявних ресурсних об'єктів є низькою або недостатньо з'ясованою. У зв'язку з цим доцільним є імпорт таких видів сировини і металів, як глинозем, магнезит, плавиковий шпат, мідь, свинець, цинк, олово, нікель, хром, молібден, вольфрам тощо.

Останніми роками у сфері мінерально-сировинної бази сталися позитивні зрушення. Підтверджено реальні можливості щодо подаль­шого приросту запасів кам'яного та бурого вугілля, нафти, газу, урану. Відкрито нові родовища газу на шельфі Азовського і Чорного морів. Активізація зусиль геологічної служби на пошуках і оцінці нетрадицій­них для країни корисних копалин призвели до виявлення низки рудних ділянок перспективних на мідь, свинець, цинк, золото, молібден, ванадій, рідкісні і рідкісноземельні елементи, плавиковий шпат та деякі інші види корисних копалин. Відкриваються можливості виявлення на їхній базі інвестиційно привабливих об'єктів надрокористування. Крім того, продовжились пошуки алмазів, металів платинової групи, нікелю, фосфоритів.

Загалом, незважаючи на те, що востаннє десятиріччя в Україні вико­нувався значний обсяг пошуково-розвідувальних робіт, ступінь вивченості виявлених перспективних об'єктів залишається недостатнім, а звідси - невизначеність їхніх інвестиційних можливостей. До цього додається зволікання з проведенням геолого-розвідувальних робіт, прикладом чого є золоторудні об'єкти. З цих та деяких інших причин в Україні ще мало родовищ, придатних для розробки в умовах світового ринку.

До промислового освоєння в Україні залучено 2889 родовищ корисних копалин, на базі яких працює більше двох тисяч гірничовидобувних та переробних підприємств.

Ступінь залучення розвіданих запасів у розроб­ку коливається від 40 до 100%. Співвідношення видобутку за основними видами корисних копалин ілюструє рис. 10.2.

Динаміка погашення запасів основних видів корисних копалин табл. 1 свідчить у цілому про стабілізацію або зростання обсягів видобутку протягом останнього часу.

Таблиця 10.1

Динаміка видобутку основних корисних копалин

Корисні копалини	Видобуток корисних копалин
	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.
Нафта та конденсат, млн.т	3,66	3,68	3,70	3,91	20,36
Газ природний, млрд. м	18,17	18,48	18,79	19,48	54,68
Вугілля кам'яне, млн. т	51,81	54,20	54,65	53,44	0,52
Вугілля буре, млн. т	1,01	0,98	0,83	0,60	154,00
Залізна руда, млн. т	120,94	120,38	134,23	155,81	5,24
Марганцева руда, млн. т	6,76	6,74	7.18	6.20	20,7
Сіль калійна, тис. т	434,0	385,0	21,0	59,0	5,53
Сіль кухонна, млн. т	4,40	5,19	5,23	6,03	208,0
Сірка самородна, тис. т	299,0	290,0	258,0	288,0	201,9
Глини бентонітові, тис. т	145,0	139,0	112,0	165,0	1,81
Каолін, млн. т	1,32	1,48	1,08	1,72	25,76
Вапняк флюсовий, млн,т	23,07	21,58	22,91	25,52	4,26
Глина вогнетривка, млн. т	3,44	3,46	3,14	3,88	9,88
Пісок формувальний, млн. т	7,11	7,64	8,01	8,35	23,36

Продовження табл. 10.1

Камінь будівельний, млн. м	14,68	10,95	13,75	20,76	13,85
Сировина цементна, млн. т	7,02	7,65	9,37	11,12	418,9
Метан вугільних родовищ, млн. м3	430,8	396,8	398,9	402,4	20,36

За даними Державного інформаційного геологічного фонду України «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ»

Сумарний обсяг видобутку корисних копалин (приведений до метрич­них тонн) за 50 основними їхніми видами складає більше ніж 410 млн. т. Стосовно світового видобутку частка України оцінюється приблизно в 1 %. За цим показником вітчизняний мінерально-сировинний комплекс за останні 15-20 років помітно втратив свої позиції. У середині 80-х років минулого століття зазначена частка оцінювалася у 5 %. В умовах спаду виробництва, зростання цін на енергоносії, тарифів на транспортування тощо попит на мінеральну сировину значно знизився, що не могло не відбитися на обсягах видобутку практично всіх видів корисних копалин.

Більшість корисних копалин видобувається в Україні в межах кількох головних гірничопромислових регіонів (Донецького, Криворізько-Ніко­ніко­польського, Прикарпатського). Інтенсивне використання ресурсів надр як в цих регіонах, так і поза ними призводить до поступового виснаження найкращої частини запасів і ускладнення гірничотехнічних умов розробки родовищ.

Надра на території України характеризуються наявністю унікальних складових мінерально-сировинної бази, передусім для розвитку чорної металургії (залізо, марганець), енергетики (вугілля) і будівельної інду­стрії. Але в цілому за структурними і якісними показниками мінерально-сировинна база характеризується суттєвими недоліками, які стосуються обмеженості ресурсів нафти та природного газу, відсутності кольорових і рідкісних металів, найважливіших агроруд, а також значної «замортизованості» традиційної ресурсної бази, тобто відпрацьованості кращої частини розвіданих запасів корисних копалин. За їх запасами чорна металургія України займає чільні місця у світі. Взяті на облік Держав­ним фондом надр України балансові запаси залізних руд оцінюються в 32,2 млрд. т, а марганцевих руд — 2,26 млрд. т. Експлуатаційні запаси залізних руд можуть забезпечити сталу роботу підприємств не менше ніж на 50—60 років. Наявність значних запасів обумовило у свій час бурхливий розвиток базових галузей народного господарства. У період максимального розвитку залізорудної галузі Україна забезпечувала 14% світового і 43% союзного видобутку товарної залізної руди, задо­вольняючи потреби як вітчизняних заводів, так і експортні поставки у країни Східної Європи, обсяг яких досягав 40 млн. т на рік.

З метою забезпечення екологічної безпеки, дотримання екологічно­го законодавства та раціонального використання природних ресурсів Державною геологічною службою та її органами на місцях здійснюються заходи з ведення моніторингу геологічного середовища.

Основними порушеннями вимог природоохоронного законодавства при видобуванні твердих корисних копалин є відсутність ліцензій, проектів гірничих та земельних відводів, затримка з проведенням рекультивації порушених земель та повернення їх власникам (користувачам).

Для діючих шахт найбільш характерним порушенням законодавства є невиконання передбачених у ліцензіях умов користування надрами.