Матеріали для самостійного вивчення

Упровадження рекомендацій ЄЕК ООН щодо системи природоохоронного управління в Україні

Комітет екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК) є колективним органом держав - членів ЄЕК, який формує засади політики в галузі навколишнього середовища і розвитку на Європейському континенті. Одним із напрямків діяльності комітету є проведення оглядів результативності природоохоронної діяльності (ОРПД) в окремих країнах на їх запит. Такі огляди є м'якою формою оцінки національних си­стем управління у сфері охорони природи та природокористу­вання, доповнені рекомендаціями щодо їх вдосконалення з по­зицій європейського досвіду та з урахуванням європейських пріоритетів.

Слід зазначити, що країни самі запрошують експертів, зобо­в'язуючись забезпечити їм доступ до необхідної інформації. За­цікавленість країн у цьому пояснюється такими причинами:

1. відкритість країни до такої форми співробітництва однозна­чно позитивно впливає на її міжнародний імідж;

2. країна отримує неупереджену оцінку природоохоронної дія­льності та національної системи екологічного управління, що особливо важливо для країн, орієнтованих на інтеграцію в європейське співтовариство. Для таких країн виконання запропонованих рекомендацій є справою честі, оскільки сприяє гармонізації національної системи управління з євро­пейською;

3. підготовка ОРПД передбачає аналіз урахування екологічних пріоритетів в інших секторах (промисловість, енергетика, сільське господарство, охорона здоров'я та ін.), що, як пока­зує практика, суттєво зміцнює міжсекторальне співробітни­цтво в рамках держави, а це є надзвичайно важливим моме­нтом для природоохоронного сектору.

Протягом 1998-1999 років на запрошення Уряду України такий огляд був підготовлений міжнародною групою експертів під егідою ЄЕК ООН для нашої держави. Результати цієї роботи знайшли відображення в Огляді, опублікованому у 2000 році в Женеві. У 2001 р. документ був перекладений українською мо­вою, опублікований і поширений серед центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших урядових, освітніх та науко­вих установ, громадських організацій. Огляд містив 98 рекоме­ндацій щодо поліпшення екологічної політики та управління в природоохоронному секторі та інших галузях економіки. Саме рекомендації є принципово важливою частиною огляду. Їх ана­ліз та впровадження покладено вже тільки на українських управ­лінців, науковців, спеціалістів, просто небайдужих до стану довкілля громадян. Зауважимо, що з часу завершення ОРЕД минуло вже кілька років. Певні положення рекомендацій уже застосовуються; деякі рекомендації, можливо, вже втратили свою актуальність, але ще дуже багато необхідно зробити.

Влітку 2004 року Мінприроди України здійснило аналіз та підготувало Національний звіт за результатами першого огляду результативності природоохоронної діяльності. Цей звіт було подано Комітету екологічної політики ЄЕК ООН, на засіданні якого в жовтні 2004 року він був розглянутий і схвалений.

Слід підкреслити доцільність самоаналізу стану виконання запропонованих рекомендацій, деякі приклади яких наводять­ся в табл. 1.

Таким чином, погляд ззовні в поєднанні з власною аналіти­чною діяльністю в країні може значно підвищити рівень націо­нального екологічного стану довкілля.

Таблиця 1. Приклади окремих екологічних рекомендацій(1999 р.) експертів ЄЕК ООН і стан їх виконання (на 2004 р.)

Зміст рекомендацій 1999 р.	Стан виконання на 2004 р.
Рекомендація 3.1: Національна комісія сталого розвитку повинна інтенсифікувати свою діяльність. Засідання комісії повинні бути регулярними, щоб вона стала ефективним інструментом міжсекторальної координації природоохоронних проблем.	Комісія формально була створена, але не працює. Кілька проектів Концепції стійкого розвитку України були розроблені й подані до Верховної Ради, але жоден з них не був затверджений.
Рекомендація 3.2: Впровадження, дотримання та застосування екологічних норм і планів дій щодо існуючих міжнародних зобов'язань має бути пріоритетом екологічної політики України. Плани ратифікації нових міжнародних законодавчих інструментів з охорони навколишнього середовища повинні включати оцінку вартості їх реалізації. Україна повинна продовжувати роботу з ратифікації всіх головних міжнародних екологічних конвенцій відповідно до національних пріоритетів.	За станом на жовтень 2004 р.: Україна ратифікувала практично всі ключові екологічні конвенції та відповідні угоди, що значно зміцнило національне екологічне законодавство. Національні плани впровадження конвенцій не затверджені. За жодною з природоохоронних конвенцій Україна не сплачує фінансові внески, накопичуючи багаторічний борг. Оцінку екологічної вартості міжнародних конвенцій та угод не здійснено. Система координації діяльності на національному та міжнародному рівнях в рамках таких угод відсутня.
Рекомендація 11.6: Необхідно вдосконалити існуючий спеціальний орган (а саме, Головне управління природних національних парків та заповідної справи) для забезпечення узгодженого впровадження режимів охорони та правил на різних охоронних територіях, включаючи збалансованість їх фінансування. Всі установи і природно-заповідного фонду ; державного значення повинні підпорядковуватися Головному управлінню.	За період, що минув з часу підготовки Огляду: Головне управління природних національ­них парків та заповідної справи було реор­ганізовано в Державну службу заповідної справи. У 2004 р. Службу було підпорядко­вано Державному комітету природних ресурсів, а потім знову перепідпоряд-ковано Мінприроди України. Чисельність працівників Служби скорочено. Питання про підпорядкування всіх заповідних територій державного значення єдиному державному органу заповідної справи не ставилося. Серед органів, яким підпорядковані дер­жавні заповідники, з'явилося Державне управління справами Адміністрації Прези­дента України (цьому органу передано Кримський природний заповідник та Азово-Сиваський національний парк).