- •Модуль I. Основи загальної екології та її аналіз
- •Тема 1. Предмет екологічної економіки, методи і завдання Методичні рекомендації
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми „Предмет екологічної економіки, методи і завдання” Перелік питань
- •Основні визначення і поняття сучасної екології, її головні завдання
- •2. Структура сучасної екології та її взаємозв'язок з іншими науками
- •Основні закони і принципи екології, її методологічні особливості
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля Методологічні рекомендації
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Перелік питань
- •2.1 Становлення біосфери та її характеристика
- •2.2. Жива речовина
- •2.3. Екологічні фактори середовища
- •2.4. Екосистеми
- •2.5. Сутність та класифікація природних факторів і антропогенних проблем довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самостійної роботи теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 3. Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Класифікація процесів впливу на природу
- •Характеристика процесів порушення природи
- •III. Вплив на людину і біоту.
- •IV.Вплив на глобальну екосистему Землі.
- •3. Антропогенні проблеми довкілля
- •Використання природних ресурсів
- •Забруднення
- •3.3. Порушення грунтів
- •Трансформація рельєфу
- •3.7. Вплив на людину
- •Вплив на глобальну екосистему Землі
- •Аналіз галузевих аспектів екології
- •Термінологічний словник
- •3.1. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології”
- •3.2. Завдання для самостійної роботи з теми „Антропогенні проблемим довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для практичної самостійної роботи
- •Тема 4. Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях Методичні рекомендації
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Перелік питань
- •Екологічний моніторинг, його сутність і види
- •2. Основи екологічного нормування якості навколишнього середовища
- •3. Екологічний контроль стану довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для практичних занять з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання
- •Завдання для індивідуальної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Завдання для самостійної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Домашнє завдання
- •Тема 5. Методи оцінки еколого-економічних збитків Методичні рекомендації
- •Методичні поради до вивчення теми “Методи оцінки еколого-економічних збитків” Перелік питань
- •1. Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку
- •Фактори формування збитку і методи його оцінки
- •Визначення екологічної ціни товарів і послуг
- •4. Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні
- •Термінологічний словник
- •3.2. Завдання для практичних занять з теми „Методи оцінки еколого- економічних збитків ”
- •1. Визначення еколого-економічного збитку від діяльності промисловості на мікро- і макрорівнях
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Визначення факторів збитку природному середовищу та визначення методів їх оцінки Умова завдання
- •3. Визначення екологічної ціни товарів і послуг в Україні Умова завдання
- •4. Визначення екологічних витрат і формування екологічної ціни у сфері діяльності народного господарства в Україні Умова завдання
- •5.4. Завдання для самостійної роботи за темою «Методи оцінки еколого-економічних збитків»
- •Питання для самостійної роботи
- •Домашнє завдання
- •Тема 6. Екологічний облік та аудит на підприємствах Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Загальні вимоги до системи екологічного обліку на підприємстві
- •2. Екологічний облік і реформування традиційної системи обліку на підприємстві
- •3. Екологічний аудит і міжнародні стандарти
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Екологічна експертиза Методичні рекомендації
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми „Екологічна експертиза” Перелік питань
- •Сутність екологічної експертизи та її об’єкти
- •Форми екологічної експертизи
- •3. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •Домашнє завдання
- •Завдання для самостійної роботи з теми «Екологічна експертиза» Питання для самостійного вивчення
- •Контрольна робота за модулем I
- •Варант 6
- •Модуль II Еколого-економічний механізм раціонального природокористування
- •Тема 8. Економічний механізм раціонального природокористування Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Економічний механізм і еколого-економічні інструменти, принципи формування і механізми дії
- •2. Форми еколого-економічних інструментів
- •3.Ринкові механізми регулювання природокористування
- •4. Ефективність економічного механізму екологічного регулювання
- •5. Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні
- •1. Державний бюджет.
- •2. Місцеві бюджети.
- •3. Фонди охорони навколишнього природного середовища.
- •4. Власні кошти підприємств
- •5. Інші джерела.
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Термінологічний словник
- •8.2. Завдання для практичних занять з теми „Економічний механізм раціонального природокористування” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 8.2.1.
- •Методичні рекомендації
- •Завдання 8.2.2.
- •Методичні рекомендації
- •8.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Економічний механізм раціонального природокористування”.
- •Тема 9. Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів Методичні рекомендації
- •9.1. Методичні поради до теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Перелік питань
- •1. Склад і будова атмосферного повітря. Основні джерела забруднення повітря. Відшкодування збитків природному середовищу від забруднення.
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2. Улаштування для пило- і газоочищення
- •3. Водні ресурси України.Вода її стан і роль у природі
- •4. Методи очищення води від забруднення
- •Термінологічний словник
- •9.2. Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Виконання практичних завдань Завдання 9.2.1
- •Завдання 9.2.2
- •9.3. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Завдання 9.3.1
- •Завдання 9.3.2
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 9.4.1
- •Завдання 9.4.2
- •Тема 10. Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних та біологічних ресурсів Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •1.1. Оцінка стану земельних ресурсів
- •1.2. Екологічні проблеми сільського господарства
- •1.3. Екологічне забруднення грунтів
- •1.4. Земельна рента
- •1.5. Оцінка земельних ресурсів і плата за землю
- •2. Еколого-економічні проблеми використання біологічних ресурсів
- •3. Еколого-економічні проблеми використання мінеральних ресурсів
- •Термінологічний словник
- •10.2 Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 10.2.1
- •Завдання 10.2.2
- •Завдання 10.2.3
- •Завдання 10.2.4
- •Завдання 10.2.5
- •Завдання 10.2.6
- •Домашнє завдання
- •10.3 Завдання для самостійної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 10.3
- •Тема 11. Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг Методичні рекомендації
- •11.1. Методичні поради до теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг” Перелік питань
- •Державне управління природокористуванням в Україні
- •2. Екологічний менеджмент на підприємстві. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •11.3. Екологічний маркетинг на підприємстві. Впровадження екологічного маркетингу на підприємствах
- •11.3.1. Концепція екологічного маркетингу
- •11.3.2. Екологічні потреби
- •11.3.3. Екологічні товари
- •11.3.4. Стимулювання екологічного попиту
- •11.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою «Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг»
- •Термінологічний словник
- •11.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг”
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Торговельні механізми національного екологічного захисту Методичні рекомендації
- •12.1. Методичні поради до теми „Торговельні механізми національного екологічного захисту” Перелік питань
- •Торгівля як інструмент екологічного захисту
- •2. Зміст, функції та форми торговельних операцій в контексті екологічної безпеки
- •3. Формування торговельних механізмів екологічного захисту
- •12.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою „Торговельні механізми національного екологічного захисту”
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •12.2. Завдання для самостійної роботи з теми «Торговельні механізми національного екологічного захисту»
- •Тема 13 „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Методичні рекомендації
- •13.1. Методичні поради до теми „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Перелік питань
- •1. Соціально-економічні передумови екологізації науково-технічного прогресу
- •2. Механізм формування ринку екологічних інновацій
- •3. Мотиваційний механізм розвитку екологічно орієнтованої інноваційної діяльності
- •Безвідходні технології як основний важіль раціонального природокористування
- •Термінологічний словник
- •13.2. Теоретичний матеріал для самостійного вивчення
- •13.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки”
- •Домашнє завдання
- •Контрольна робота за модулем іі
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Система нарахування основних балів за видами робіт з дисципліни „екологічна економіка”
- •Критерії оцінювання виконання завдань для самостійної роботи та порядок переведення отриманих на заняттях оцінок у бали
- •Критерії оцінювання виконання поточної модульної контрольної роботи з дисципліни „екологічна економіка”
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю студентів денної форми навчання
- •Перелік питань для підготовки до заліку студентів заочної форми навчання
Домашнє завдання
Написати реферат про стан екологічного менеджменту і екологічного маркетингу на підприємствах і організаціях Полтавщини за особистим вибором студента.
Літературні джерела: 1,2,6,7,11,12.
Тема 12. Торговельні механізми національного екологічного захисту Методичні рекомендації
Тема охоплює торгівлю як інструмент екологічного захисту, торгівельні механізми, напрями відтворення еколого-економічних ефектів торгівлі. При вивченні теми необхідно звернути увагу на класифікацію торгових операцій з урахуванням еколого-економічних факторів та на формування екологічної детермінанти з екологічно безпечної стратегії конкурентних переваг. В умовах ринкової економіки студенти, що вивчають цю дисципліну мають мати знання з формування торговельних механізмів екологічного захисту. Тут треба звернути увагу на рівні, суб’єкти та інструменти торговельних механізмів екологічного захисту.
12.1. Методичні поради до теми „Торговельні механізми національного екологічного захисту” Перелік питань
Торгівля як інструмент екологічного захисту.
Зміст, функції та форми торговельних операцій у контексті екологічної безпеки.
Формування торговельних механізмів екологічного захисту.
Торгівля як інструмент екологічного захисту
У регулюванні впливу на екосистеми не останню роль відіграє торгівля. Однак до недавнього часу процеси торговельного обміну та проблеми збереження довкілля розглядалися відокремлено один від одного, так, немов між ними зовсім не було функціонального зв'язку. Разом з тим об'єктивні процеси трансформації та розвитку суспільно-економічних відносин свідчать про те, що торговельні процеси відіграють активну роль економічного регулятора, у тому числі і у сфері екологічної діяльності -як у межах національних економік, так і на рівні міжнародних відносин. До цього слід додати, що і самі процеси торгівлі спричиняють істотний вплив на довкілля.
Коли розміри екологічних збитків від торговельно-економічної діяльності досягли таких масштабів, що їх далі неможливо було ігнорувати, прибічники вільної торгівлі запропонували розглядати навколишнє середовище як будь-яке інше благо. Однак для того щоб механізми вільної торгівлі могли ефективно запобігати екологічним збиткам, сприяючи загальному економічному зростанню, необхідне дотримання цілої низки умов, наприклад:
1) рухаючись шляхом економічного зростання, яке базується на збільшенні фізичних обсягів виробництва продукції, необхідно усвідомлювати, що для підтримання стану довкілля на нинішньому рівні, не кажучи вже про його поліпшення, потрібне деяке додаткове втручання в механізм дії вільної торгівлі;
2) для того щоб економічне зростання благотворно впливало на стан навколишнього середовища, необхідно не тільки продукувати ресурси, які можуть бути на це витрачені, але й дійсно спрямовувати їх саме на ці заходи.
Так, досвід міжнародного економічного розвитку свідчить: у країнах зі зростаючою економікою спостерігається погіршення екологічних показників, оскільки розподіл ресурсів відбувається не на користь збереження якості довкілля. Таким чином, хоча вільна торгівля теоретично і створює можливості для покращання стану довкілля, на практиці це досить-таки важко здійснити з тієї причини, що за правилами міжнародної торгівлі країнам дозволяється вимагати від національного виробника дотримання норм охорони довкілля і не дозволяється захищати його від іноземних конкурентів, які таких норм не дотримуються. Як наслідок, реалізувати на практиці екологічну політику зможуть тільки найбільш сильні в економічному відношенні виробники і країни.
В плив глобалізаційних процесів XX століття на міжнародну торгівлю характеризується стрімкими темпами росту ВНП більшості індустріально розвинених країн світу. При цьому відношення світового експорту до світового ВВП за період з 1990 р. до 2000 р. зросло з 7% до 15% (рис.12.1).
Вважається, що суперечності, які виникають у системі відносин «торгівля - навколишнє середовище» можуть бути до певної міри розв'язані за допомогою таких трьох основних підходів:
виховально-переконуючий - ґрунтується на принципі: робити те, що корисно для навколишнього природного середовища, навіть якщо такі дії не вигідні для економічного суб'єкта;
заборонно-штрафний - ґрунтується на використанні різного роду економічних санкцій, платежів за забруднення, штрафів, податків тощо (Мельник, 2001);
економічний - містить два важливих компоненти: по-перше, систему пільг і кредитів на екологоорієнтовану діяльність; по-друге, принцип вигідності, тобто підвищення конкурентоспроможності за рахунок поліпшення якості, і, перш за все, екологічних властивостей продукції.
Існує декілька підходів, де для таких цілей пропонується використовувати, наприклад, каральні податки і компенсаційне мито, а також такі заходи, як аналіз життєвого циклу товару і виявлення нерівності у витратах на запобігання забрудненню довкілля в різних країнах (Anderson, 1992).
Як свідчить міжнародна економічна практика і дослідження із зазначеної проблематики (Anderson, 1992; Costanza, 1994; Экономика, 1998; Мельник, 2001), можна чітко відокремити такі стратегічні напрями взаємодії у механізмі «торгівля -навколишнє середовище»:
внутрішні норми з охорони довкілля підвищують або зменшують конкурентоспроможність продукції на ринку (якщо країна-виробник ці норми впровадила в економічну практику) (детермінанта конкурентоспроможності);
зняття торговельних бар'єрів знизить або підвищить рівень економічного благополуччя системи, яка відмовилася від практики використання торговельних бар'єрів як механізмів захисту довкілля (детермінанта лібералізації торгівлі);
поєднання торговельної політики і політики з охорони довкілля знизить або підвищить існуючі сьогодні рівні благополуччя в розвинених країнах (детермінанта взаємообу-мовленості) (Porter, 1980).
Таким чином, різноманітні теоретичні і практичні моделі оцінки впливу торгівлі на навколишнє середовище, які використовуються в економіці природокористування, економічно ґрунтуються на таких важливих моментах.
По-перше, у таких моделях завжди повинні враховуватися окремі переваги, які формуються у споживачів щодо окремих товарів, що впливають на їх благополуччя. Останнє, у свою чергу, формує підходи до природоохоронної політики. Ці процеси відбуваються саме у сфері торговельного обміну продуктами/товарами між окремими економічними суб'єктами і/чи територіями.
По-друге, у всіх моделях зовнішні ефекти охорони довкілля виникають із взаємодії суб'єктів різних рівнів: економічна діяльність на одній території спричиняє вплив на інші види діяльності на цій території, а також на діяльність поза нею. Інтенсивність такого впливу, як і сам механізм передачі його, мають важливе значення як для території, так і для економічного суб'єкта.
По-третє, для впливу торговельних процесів на політику охорони довкілля повинні застосовуватися такі механізми, які б ураховували всі особливості і аспекти торговельно-економічних схем, які використовуються в різних країнах. Універсальними критеріями, за якими можна оцінити ефективність впровадження і використання торговельних механізмів екологічного захисту, є ціна, дохід, обсяги продажів, конкурентоспроможність товару.
У глобальній економічній системі торговельні відносини між державами є домінуючими. Проблеми світової торгівлі посідають провідне місце в міжнародних переговорах (відбуваються практично щорічно Раунди Світової організації торгівлі (СОТ), конференції і наради інших міжнародних організацій). Не даремно на Конференції ООН з торгівлі і розвитку «ЮНКТАД - X»1 торгівля була визначена як основотворчий чинник у створенні «нового економічного порядку».
Аналіз соціально-екологічних передумов впливу торговельних операцій на стан природних факторів дозволяє сформулювати такі основні передумови використання торгівлі в механізмі захисту навколишнього природного середовища:
1. Торгівля є рушійною силою будь-якої ринкової економіки, і переважна частина країн світу використовує саме цю економічну модель. «Ринок» означає «торгівля». Таким чином, торгівля є основою трьох головних взаємопов'язаних економічних процесів, які постійно здійснюються в суспільстві: ринку товарів, ринку капіталу та ринку праці.
2. У торгівлі починаються і закінчуються великі та малі цикли економічних процесів:
гроші —> товар —> гроші;
обмін —> виробництво —>розподіл —> споживання —> обмін;
інвестиції —> наука —> створення підприємств (технологій) —> виробництво товарів —> продаж —> інвестиції.
3. Торгівля, напевно, єдина зі сфер міжнародного людського спілкування, що має універсальну мову, єдину і зрозумілу для всіх націй та верств населення (сукупність економічних термінів). З цієї точки зору торгівля є найбільш зручним засобом міжнародного спілкування.
4. Торгівля є найбільш демократичним засобом управління. Вона ґрунтується на добровільному характері учасників процесу і дозволяє кожному громадянину брати участь у процесі прийняття управлінського рішення, віддаючи свій грошовий голос за певний напрям економічних процесів.
Зв'язок торговельних процесів з екологічною безпекою економічного суб'єкта будь-якого рівня (підприємства, галузевого об'єднання, території, національної економіки, транснаціонального утворення) обумовлюють кілька суттєвих моментів: 1) саме через торгівлю економічні суб'єкти залучають всі необхідні фактори організації виробництва; 2) через торгівлю будь-який економічний суб'єкт реалізує результати своєї економічної діяльності, тобто продукцію; 3) торгівля сама є джерелом екодеструк-тивної діяльності; 4) торгівля пов'язує окремі економічні суб'єкти в єдину економічну систему; 5) у торгівлі починає «розкручуватися» попит на будь-який товар і формуються ціни на нього; 6) торгівля екологічно спрямованими товарами та послугами може стати потужним напрямом підвищення економічного потенціалу в межах даного суб'єкта. Це створює підґрунтя для розв'язання як соціально-економічних, так і екологічних проблем.