1.2. Екологічні проблеми сільського господарства

Однією з великих проблем у сільському господарстві є руйнування грунтів та занадто велике використання агрохімікатів, які зменшують кількість гумуса, погіршують якість грунтів, обумовлюють всі види ерозії (лат. epogepe - руйнувати).

Вітрова виникають пилові бурі. Водна - із-за зменшення вмісту гумуса вода легко розмиває грунт, змиваючи його з кожного гектара до 70 т, замулюючи водоєми. Хімічна ерозія - зміна хімічних, а відповідно і плодородючих властивостей грунту. Хімічна ерозія посилює звичайні види ерозії (вітрова і водна), сприяє забрудненню природного середовища. Чим крутіший схил, тим інтенсивніше ерозія. Різновидністю водної ерозії є ірригаційна ерозія. Вона розвивається в результаті порушення правил поливу при зрошувальному землеробстві.

Руйнування грунтів під дією транспорта, землеройних машин і техніки отримало назву технічної ерозії.

Зазначимо, що там де мало гумусу у грунті виникають пилові бурі, швидкість вітру над полем завдяки стерні зменшується на 30-50%. На схилах крутизною 5-10° крім перерахованих заходів рекомендується робити контурні борозни (рівчаки), збільшення гущини стоячих рослин, вирощування здебільшого озимих культур. Масиви з нахилами 10-15° доцільно використовувати під багатолітні трави, виноградники, сади.

Схили понад 15° належить терасирувати і використовувати для деревинних і садових насаджень.

Відомо, що для відновлення грунтів застосовують методи меліорації. Осушення перезволожених і заболочених грунтів, зрошення засушливих грунтів, хімічне регулювання вмістку солі - рекультивація (лат.-відновлення, реконструкція) земель. Але необачне використання цих підходів, втручання в природні екологічні процеси дуже часто дає зворотні негативні результати. Зрошення обертається засоленням - утворюються вторинно засолені грунти - солончаки, заболочуванням, а осушення боліт зміною ландшафтів, кліматів, погодних умов, зникнення рослин і тварин. Грунт у нормальних умовах вміщує різні солі: вугільної кислоти, вуглекислий натрій Nа2С03, вуглекислий магній МgС03, вуглекислий кальцій СаСO3, Nа2SO4. Натрієві солі значно погіршують плодородність грунту.

До числа найефективніших заходів для попередження засолення грунтів і боротьби з ним належить вертикальний машинний дренаж для відкачки ґрунтових вод, особливо при водопропускаючих грунтах. Накінець велике значення в попередженні засолення грунтів, особливо при освоєнні вже засолених грунтів має глибокий горизонтальний дренаж у поєднанні з промивними полями або з вертикальним дренажом. Зазначимо, що всі землі держави мають бути під її контролем.

1.3. Екологічне забруднення грунтів

Особливу тревогу і побоювання викликає хімічне забруднення грунтів пестицидами і гербіцидами, важкими металами - міддю, цинком, миш'яком, свинцем, ртуттю, нікелем, хромом, торієм - майже усіма елементами таблиці Менделєєва. Це результат бездумного і не дуже грамотного господарювання по принципу - природа, а значить і люди все стерплять. Всі ці елементи попадають до грунту з димами від заводських труб, в тому числі Маріупольських та Запорізьких. Саме гігантські хіміко-металургійні підприємства Маріуполя, Запоріжжя, Кривого Рогу здійснюють викиди за рік у середньому по 300 тис.тонн шкідливих речовин з попутними східними вітрами випадають і на територію курортного Бердянського району і самого Бердянська.

По Бердянську, наприклад, перевищення значень ГДК для цинку і свинцю становить 3-5 разів; міді і миш'яку, які використовуються при оприскуванні виноградників в 7-12 разів, хрома поблизу промислових підприємств в 15-20 разів. Особливу тривогу викликають деяки дільниці міських пляжів м.Бердянська на яких із-за наявності радіоактивних пісків - монацитових та ільменитових, які мають торій і уран радіоактивний фон перевищює природний у 5-7 разів.

В сільському господарстві при нераціональному утримуванні тварин забруднюються водоєми, природне середовище отруюється відходами тваринних ферм - аміаком, мікроорганізмами.

З'єднання елементів	концентрація,мг/кг
	грунт	харчові продукти
		зернові	хліб	овочі
М иш'як	2	0,2	0,2	0,2
Ртуть	2,1	0,003	0,002	0,005
Мідь	3	10	10	5
Нікель	4	0,5	0,5	0,5
Сурьма	4,5	0,1	0,1	0,3
Хром	6	0,2	0,2	0,2
Цинк	23,6	50	50	10
Свинець	32	0,3	0,3	0,3

Загальний обсяг утворення токсичних відходів в Україні станом на кінець 1994 р становив 102,8 млн.т. В Запорізькій області накопичено відхідів 45974,32 тис. тонн.

Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у грунті

Речовина	ГДК, мг/1кг грунту
Гексохлоран технічний(ГХЦГ)	1
ДДТ	0,5
Карбарил	0,05
Хлорофос	0,5
Карбофос	2
Ліндон	1
Поліхлоркампфен	0,5
Поліхлорпінен	0,5
Прометрін	0,5
Хлораліт	0,05

Величина економічного збитку від попадання у грунт твердих речовин здійснюється по формулі:

Ув = g  Уп  Мп, де

g - коефіцієнт, який враховує цінність земельних ресурсів;

Уп - питомий збиток від викиду 1т забруднювача у грунт;

Мп - маса відходів у грунт за рік, т.

Коефіцієнт g дорівнює 0,5 - для районів Полісся і суглинистих грунтів; 0,7 – для районів лісостепу; 1,5 - для районів чорноземних грунтів; 3,0 - для зрошувальних сільськогосподарських угідь.

Питомий збиток від викиду 1т відходів у грунт

Інгредієнт	Питомий збиток, грн/т
Неорганічні відходи, в т.ч. заводів мінеральних добрив	2
Органічні відходи	3
Побутові відходи	4