Тема 7. Екологічна експертиза Методичні рекомендації

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десятиріччя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у виробництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем екологічної безпеки діючих підприємств і тих, що утворюються(особливо без узгодження і дозволів). У зв’язку з цим, як раніше, так і сьогодні існує нагальна необхідність здійснення контролю за рівнем якості довкілля.

Екологічна експертиза являє собою дослідження впливу певного об’єкта на стан навколишнього природного середовища та відповідність цього об’єкта нормативам екологічної безпеки.

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на актуальність екологічної експертизи в сучасних умовах господарювання та її завдання і принципи. Звернути увагу на об’єкти і суб’єкти екологічної експертизи. З вивченням теми належить розібратись з оцінкою впливу на навколишнє середовище та про порядок проведення експертизи і джерела її фінансування.

Для детального ознайомлення суті екологічної експеротзи рекомендується ознайомитись із Законами України „Про екологічну експертизу”, „Про охорону навколишнього природного середовища” та із Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 7 червня 1995 року №55 „Про затвердження Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи”. – К., 1995.

7.1. Методичні поради до вивчення теми „Екологічна експертиза” Перелік питань

1. Сутність екологічної експертизи та її об’єкти.

2. Форми екологічної експертизи.

3. Оцінка впливу на навколишнє середовище.

4. Порядок проведення експертизи і джерела її фінансування.

1. Сутність екологічної експертизи та її об’єкти

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десяти­річчя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у вироб­ництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем еколо­гічної безпеки діючих виробництв і тих, що створюються. У зв'я­зку з цим сьогодні існує нагальна необхідність здійснення контро­лю за рівнем якості навколишнього природного середовища.

Розробка реконструкції існуючих промислових об'єктів та нових проектів будівництва завжди потребує передбачення кі­лькох можливих варіантів подальшого розвитку та вибору най­більш прийнятного з них з огляду на технічні, соціально-еконо­мічні та інші аспекти. Великого значення при виборі оптималь­ного варіанта подальшого розвитку об'єкта в сучасних умовах набувають вимоги екологічної безпеки. З метою урахування екологічних факторів та запобігання можливим негативним екологічним наслідкам майбутньої діяльності промислового об'­єкта має здійснюватися екологічна експертиза інвестиційних проектів.

Експертиза (від лат. expertus - досвідчений) - це досліджен­ня певною особою (експертом) питань, які потребують спеціаль­них знань (Українська, 1962). Екологічна експертиза являє собою дослідження впливу певного об'єкта на стан навколиш­нього природного середовища та відповідності цього об'єкта но­рмативам екологічної безпеки.

Закон України «Про екологічну експертизу» визначає еко­логічну експертизу як «вид науково-практичної діяльності спе­ціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалу­зевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навко­лишнього природного середовища і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної ді­яльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколи­шнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної без­пеки». Таким чином, екологічна експертиза є попереджуваль­ним заходом, що дозволяє запобігти шкідливій діяльності з боку користувача природних ресурсів.

Актуальність екологічної експертизи в сучасних умовах визначається такими обставинами:

• по-перше, кінцевий результат антропогенного впливу на навколишнє середовище внаслідок реалізації певного інвестиційного проекту виявляєть­ся повною мірою не раніше ніж через 10-30 років після початку реалі­зації проекту, що обумовлює необхідність завчасного прогнозування характеру і масштабів можливих негативних екологічних наслідків, які супроводжують проект;

• по-друге, використання математичних моделей, які звичайно розробля­ються для аналізу великомасштабних інвестиційних проектів, не завжди може забезпечити отримання точних результатів впливу проекту на до­вкілля та здоров'я людей, що обумовлює необхідність застосування від­повідних експертних оцінок.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1. організація науково обґрунтованої, комплексної оцінки об'­єктів екологічної експертизи;

2. визначення ступеня екологічної безпеки, рівня екологічності запланованої чи здійснюваної діяльності, проведення ком­плексної еколого-економічної оцінки взаємодії екосистем з деструктивними антропогенними факторами;

3. досягнення відповідності об'єктів експертизи вимогам еко­логічного законодавства, будівельних норм і правил;

4. оцінка ефективності екологічної політики, повноти, обґрун­тованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального вико­ристання та відтворення якості природних ресурсів;

5. підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків і рекомендацій екологічної експертизи.

Для виконання зазначених завдань екологічна експертиза має спиратися на такі принципи:

1. превентивності - екологічна експертиза повинна здійсню­ватися до прийняття рішення про необхідність реалізації об'­єкта експертизи і має запобігти негативним екологічним на­слідкам такого рішення;

2. відповідальності та законності - експертиза має гарантува­ти безпечне для життя та здоров'я людей навколишнє при­родне середовище і враховувати вимоги природоохоронного законодавства;

3. комплексності - оцінка наслідків впливу об'єкта експерти­зи на довкілля повинна охоплювати всі можливі прояви та­кого впливу та забезпечувати збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;

4. наукової обґрунтованості та об'єктивності - методи про­ведення екологічної експертизи повинні ґрунтуватися на на­укових засадах, а експертні висновки - відображати реаль­ний вплив об'єкта експертизи на навколишнє середовище;

5. незалежності - експертиза має виконуватися групою неза­лежних експертів та виключати можливість впливу на ре­зультати експертизи з боку зацікавлених сторін;

6. гласності і врахування громадської думки - висновки еко­логічної експертизи підлягають обов'язковому оприлюднен­ню, остаточне рішення про реалізацію об'єкта експертизи має прийматися після обговорення громадськістю.

Об'єктами екологічної експертизи можуть бути:

1. проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;

2. передпроектні, проектні матеріали на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших госпо­дарських об'єктів;

3. програми та схеми розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства і промисловості, проекти ге­неральних планів населених пунктів, схеми районного пла­нування;

4. документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може при­звести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

5. екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;

6. діючі об'єкти та комплекси, що чинять значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Суб'єктами екологічної експертизи є три сторони: замовник, підрядник та споживач висновків експертизи.

Замовниками екологічної експертизи можуть бути як владні державні структури, уповноважені призначати обов'язкову еко­логічну експертизу, так і підприємства, громадські організації, банківські установи, науково-дослідні інститути тощо, які ви­ступають добровільними ініціаторами проведення такого дослі­дження.

Роль підрядників, тобто фактичних виконавців завдання з екологічної експертизи, як правило, належить окремим фахівцям-експертам, робочим групам фахівців, цілим науково-дослі­дним інститутам. Найчастіше екологічна експертиза виконується комісією, що складається з групи фахівців, підібраних і при­значених компетентним органом.

Споживачем результатів екологічної експертизи звичайно виступає підприємство або організація, що є власником об'єкта - предмета експертизи. Проте таким споживачем може стати і банківська установа, інвестор, що приймає рішення про доціль­ність надання грошових коштів для реалізації певного інвести­ційного проекту, і державні органи влади, що вивчають потен­ційні екологічні наслідки проекту.

В Україні суб'єктами екологічної експертизи є:

1. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії. Такими органами є Міністерство екології та природних ресурсів України, Український науковий центр охорони вод, Український науковий центр екології моря, Міжвідомчий екологічний центр тощо;

2. інші державні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

3. громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

4. інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юри­дичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експе­ртизи;

5. окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» та іншими актами законодавства.