IV.Вплив на глобальну екосистему Землі.

8. Зміна енергетичної системи Землі:

• зміна клімату Землі;

• зміна електромагнітної системи Землі.

9. Зміна буферних захисних систем Землі (наприклад, зменшення озонового шару).

У представленому переліку подано загальну картину проце­сів екодеструктивної діяльності людини. Далі докладно харак­теризується кожний з видів порушення природи.

3. Антропогенні проблеми довкілля

0. Використання природних ресурсів

Негативні сторони використання природних ресурсів зводяться головним чином до двох процесів: вилучення і виснаження (ви­черпання) природних ресурсів.

Вилучення природних ресурсів - це такий вид використан­ня природних ресурсів, при якому виключається альтернативне використання тих самих чи інших можливих функцій даного виду ресурсів у даний момент часу або в майбутньому.

Особливістю вилучення невідновних природних ресурсів є повне виключення використання даних ресурсів у майбутньо­му. Зокрема, лише один раз можуть бути використані паливні копалини: нафта, газ, вугілля. Аналогічно, використавши пі­сок пляжів у будівництві, ми назавжди позбавляємося його ре­креаційних чи берегоукріплюючих функцій.

Вилучення відновних ресурсів викликає тимчасове вилучен­ня їх із можливого альтернативного використання. Зокрема, вода, рослинні ресурси, атмосферні гази мають властивість по­повнюватися за рахунок процесів природного відтворення даних ресурсів і, отже, можуть згодом бути використані знову.

Своєрідним видом відновних ресурсів є ресурси простору (територій). Їх нове використання можливе після припинення використання попереднього.

Підґрунтям для врахування економічних наслідків вилучен­ня природних ресурсів слід вважати неявні витрати (упущену вигоду). Вони виникають через неможливість одночасного вико­ристання даних ресурсів за їх альтернативними функціями.

Виснаження (вичерпання) природних ресурсів - це погір­шення якісних характеристик природних ресурсів внаслідок їх експлуатації; воно головним чином пов'язане з виконанням при­родними ресурсами економічних функцій. Зокрема, виснажен­ня землі викликає зменшення вмісту в ґрунті поживних речо­вин; вичерпання покладів корисних копалин обумовлює необ­хідність використовувати ресурси зі зниженим вмістом в них корисних мінералів тощо.

0. Забруднення

Говорити про забруднення можна тільки стосовно певного об'­єкта, який сприймає наслідки цього явища, тобто біологічної, матеріальної або соціальної системи. При цьому мова йтиме про окремі визначення, що кваліфікують зміну стану середовища як забруднення, якщо така зміна є негативною для досягнення мети розвитку (функціонування) даної системи (об'єкта). Однак можна і потрібно виділити головний об'єкт, стосовно якого да­валося б узагальнююче визначення забруднення.

Дійсно, наше безцінне багатство - найродючіша земля, за­лишаючись у полі, є середовищем існування біологічних орга­нізмів, а в інших умовах перетворюється на забруднюючу речо­вину, яка порушує роботу комунального господарства. Кисень, обов'язковий елемент для життя всього тваринного світу, є руй­нівником металів. Для одних організмів надходження тепла у водойми є сприятливим фактором, для інших має кваліфікува­тися як теплове забруднення, яке згубно впливає на розвиток. Таких прикладів можна навести безліч, оскільки практично всі речовини одночасно мають властивості і сприятливого, і забруд­нюючого агента стосовно різних об'єктів.

В умовах Землі універсальним еквівалентом усіх цінностей природи, на наше глибоке переконання, є людина. Це положен­ня необхідно трактувати ширше утилітарного розуміння задо­волення короткострокових потреб, включаючи в нього і потребу нести відповідальність за долю всього живого на Землі. Саме ж поняття «людина» має означати не окремий індивід чи колек­тив, а все суспільство в цілому. Таким чином, оцінка впливу змін у довкіллі на окремі об'єкти (наприклад, біологічні систе­ми і матеріальні цінності) повинна розглядатися з урахуванням майбутніх перспектив розвитку суспільства.

Під забрудненням довкілля слід розуміти зміну властивос­тей середовища (хімічних, механічних, фізичних, біологічних і пов'язаних з ними інформаційних), яка відбувається як наслі­док природних чи антропогенних процесів, що спричиняють погіршення функцій природи стосовно певного об'єкта (люди­ни, біологічного організму, об'єктів життєдіяльності людини). Класифікація можливих видів забруднення довкілля та їх харак­теристика наводиться в табл. 3.1.

Забруднення є соціально-економічним поняттям. Якщо будь-який елемент навколишнього середовища має альтернативні функції, при визначенні його забруднення доцільно застосову­вати принцип диз'юнкції. Це означає, що зміну середовища слід вважати забрудненням, якщо погіршилася хоча б одна з його функцій. Наприклад, до розряду забруднюючих речовин слід відносити: мінеральні добрива, що, підвищуючи родючість ґру­нту, одночасно забруднюють водойми; пестициди, що несуть по­ряд із позитивним ефектом небезпеку отруєння людей і тварин, та ін. Людина, намагаючись поліпшити деякі функції навколи­шнього середовища, здебільшого водночас ушкоджує інші його функції. Тому практично будь-яка антропогенна зміна навко­лишнього середовища є на сьогоднішньому етапі забрудненням довкілля.

Виправданими можна вважати такі спричинені людиною за­бруднення, при яких сума позитивних ефектів у кількісному чи якісному відношенні перевищує сумарний результат негативних наслідків. В іншому разі зміна стану середовища веде до дегра­дації його функції і не може вважатися виправданою. Довгий час у світі переважав саме такий характер використання середови­ща, що призвело до виникнення так званої екологічної кризи. У табл. 3.2 – 3.3 наведені основні показники, що характеризують процеси атмосферного і водного забруднення в Україні.

Таблиця 3.1. Характеристика основних видів забруднення навколишнього середовища

Вид забруднення	Визначення
Механічне	Засмічення середовища агентами, що справляють лише механічний вплив без хіміко-фізичних наслідків (наприклад, сміттям)
Хімічне	Зміна хімічних властивостей середовища, що негативно впливає на екосистеми і технологічні пристрої

Продовження табл. 3.1

Фізичне	Зміна фізичних параметрів середовища температурно-енергетичних (теплове чи термальне), хвильових (світлове, шумове, електромагнітне), радіаційних (радіаційне чи радіоактивне) тощо.
- теплове (термальне)	Підвищення температури середовища, головним чином, внаслідок промислових викидів нагрітого повітря, газів і води; може виникнути і як вторинний результат зміни хімічного складу середовища
- світлове	Порушення природної освітленості місцевості внаслідок дії штучних джерел світла; може приводити до аномалій у житті рослин і тварин
- шумове	Збільшення інтенсивності шуму понад природний рівень; у людини викликає підвищену стомлюваність, зниження розумової активності, а при досягненні 90-100 дБ -поступову втрату слуху
- електромагнітне	Зміна електромагнітних властивостей середовища (спричиняють лінії електропередач, радіо і телебачення, робота деяких промислових і побутових установок та ін.). призводить до глобальних і місцевих географічних аномалій і змін у тонких біологічних структурах
Радіаційне	Перевищення природного рівня вмісту в середовищі радіоактивних речовин
Біологічне	Проникнення в екосистеми і технологічні пристрої різних видів тварин і рослин, які порушують екологічну рівновагу чи спричиняють соціально-економічні збитки
- біотичне	Поширення певних, як правило небажаних для людей, біогенних речовин (виділень, мертвих тіл та ін.) або тих, які порушують екологічну рівновагу

Продовження табл. 3.1

- мікробіологічне	А. Поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів внаслідок їх масового розмноження на антропогенних субстратах або середовищах, змінених людиною в ході господарської діяльності Б. Набуття раніше нешкідливою формою мікроорганізмів патогенних властивостей чи здатності пригнічувати інші організми в співтовариствах
6. Інформаційне	Зміна властивостей середовища, що погіршує його функцію як носія інформації

Таблиця 3.2. Атмосферні викиди від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності, тис. тонн за рік, за даними на 01.01.2004 (Національна, 2003; Довкілля, 2004)

Сектор національної економіки	Інгредієнти					Усього викидів
	пил	SO2	NO	C2H	CO2
Всі сектори національної економіки	880	1024	317	365	1257	4075
Сільське і лісове господарство	4	2	1	1	4	12
Добувна промисловість	152	46	13	259	351	954
Переробка	342	193	117	58	790	1502
Паливно-енергетичний комплес	341	748	159	6	56	1315
Будівництво	5	4	2	9	7	29
Інші види економічної діяльності	36	31	25	32	50	170

Таблиця 3.3. Динаміка скидання зворотних вод у водні об’єкти за основними секторами національної економіки України, млн. м³ (Довкілля, 2003; Довкілля, 2004)

Сектор економіки	Роки
	1992	2003
Усього в Україні	17026	9459
у т.ч. за напрямками, %
енергетика та промисловість, з них:	58	59
- забруднених,	24	31
- без очищення	30	36
сільське господарство, з них :	12	11
- забруднених,	36	7
- без очищення	93	99
житловл-комунальне господарство, з них	24	28
- забруднених,	37	40
- без очищення	3	4