2. Форми екологічної експертизи

Екологічна експертиза може здійснюватися в різних формах, основні з яких наведені на рис.7.1. Існування численних форм екологічної експертизи обумовлюється різноманітністю цілей, які ставляться при виконанні експертного дослідження, специ­фікою об'єктів експертизи, часом її проведення, категорією споживачів результатів експертизи тощо. Розглянемо основні фор­ми екологічної експертизи детальніше.

Рис. 7.1. Форми екологічної експертизи

За видами екологічна експертиза поділяється на державну, відомчу, громадську та наукову.

Державна екологічна експертиза призначається уповноваже­ним органом держави в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища. Її висновки мають силу надвідомчого докумен­та, що є обов'язковим до виконання, і враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводить­ся еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими уста­новами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої вла­ди (Закон, 1991).

Відомча екологічна експертиза проводиться за наказом від­повідного відомства. Її результати зберігають чинність усере­дині відповідної відомчої структури, якщо вони не суперечать висновкам державної екологічної експертизи.

Державна та відомча екологічні експертизи мають обов'яз­ковий характер, на відміну від громадської та наукової експер­тиз, які проводяться на добровільних засадах.

Громадська екологічна експертиза організується з ініціати­ви громадських об'єднань і проводиться недержавними струк­турами. Вона може здійснюватися одночасно з державною еко­логічною експертизою шляхом створення тимчасових або по­стійних еколого-експертних колективів громадських організа­цій чи інших громадських формувань. З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян ініціатори громадської екологічної експертизи оголошують че­рез засоби масової інформації заяву про проведення громадсь­кої екологічної експертизи, у якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення. Висновки такої експертизи мають рекомендаційний характер і можуть враховуватися при прийнятті остаточного рішення державної експертизи.

Наукова екологічна експертиза проводиться з ініціативи наукових установ або вищих навчальних закладів. Вона також може бути проведена з ініціативи окремої установи або науко­вих колективів. Її висновки мають інформаційний характер.

За об'єктами екологічна експертиза поділяється на еколого-санітарну, еколого-нормативну та еколого-правову.

Завданням еколого-санітарної експертизи є виявлення причинно-наслідкового зв'язку між станом здоров'я населення, його змінами та шкідливим впливом навколишнього середовища, спричиненого антропогенною діяльністю. Запровадження еко­лого-санітарної експертизи має принципове значення при вирішенні питання щодо відшкодування збитків, завданих здоро­в'ю громадян внаслідок несприятливого впливу довкілля.

Еколого-нормативна експертиза має на меті дослідити від­повідність вимогам екологічної безпеки існуючих нормативів якості навколишнього природного середовища і тих, що пропо­нуються до впровадження: гранично допустимих концентрацій; гранично допустимих обсягів викидів, скидів, розміщення тве­рдих відходів; гранично допустимих рівнів радіаційного впли­ву, шумового, вібраційного забруднення, впливу електромагні­тних полів. У процесі такої експертизи виявляється ефектив­ність нормативних показників якості довкілля з точки зору здоров'я людини, охорони її генетичного фонду.

Об'єктами еколого- правової експертизи є закони, укази, уря­дові постанови та розпорядження, нормативні акти міністерств і відомств, правові документи місцевих органів самоврядуван­ня. Еколого-правова експертиза дає змогу встановити, наскільки відповідають природоохоронним вимогам нормативні доку­менти різних рівнів управління та сфер діяльності.

За часом проведення екологічна експертиза поділяється на первинну, вторинну та повторну.

Первинна екологічна експертиза проводиться з метою з'я­сування відповідності об'єкта експертизи (певного інвестицій­ного проекту, підприємства, товару тощо) встановленим норма­тивам екологічної безпеки. Первинна експертиза дає загальне уявлення про ступінь екологічної безпеки або небезпеки кон­кретного об'єкта і передбачає:

• ідентифікацію вимог законодавства і регламенту;

• ідентифікацію екологічних аспектів діяльності об'єкта екс­пертизи, які мають чи можуть мати значний вплив на на­вколишнє середовище і пов'язані з юридичною відповідаль­ністю;

• оцінювання ефективності роботи і зіставлення з відповідни­ми внутрішніми критеріями, стандартами інших організа­цій, регламентами, зводами правил, принципами та керів­ними положеннями;

• вивчення існуючих технічних правил і процедур управлін­ня навколишнім середовищем;

• ідентифікацію іншої політики і процедур у сфері матеріаль­но-технічного постачання і укладання договорів;

• аналіз даних про результати розслідування випадків невід­повідності, що мали місце в минулому;

• виявлення сприятливих можливостей для отримання кон­курентних переваг;

• вивчення точок зору зацікавлених сторін;

• дослідження функцій і діяльності в межах інших систем організації, які можуть сприяти чи стримувати поліпшення екологічних характеристик (Модернізація, 1997).

Вторинна екологічна експертиза проводиться в разі необ­хідності після первинної експертизи і має на меті більш докла­дно дослідити окремі аспекти діяльності об'єкта експертизи та їх вплив на навколишнє природне середовище. Вторинна експе­ртиза є вузькоспеціалізованою і базується на даних первинної експертизи. Вона призначається тоді, коли даних первинної експертизи недостатньо для прийняття обґрунтованого рішен­ня щодо впливу об'єкта на довкілля.

Вторинна екологічна експертиза може проводитися також у разі негативного рішення первинної експертизи після усунення виявлених нею недоліків. У цьому разі вторинна експертиза називається повторною (додатковою) екологічною експертизою.

Розглянуті форми екологічної експертизи є взаємопов'яза­ними. Поєднання цих форм при проведенні екологічної експер­тизи забезпечує отримання достовірних результатів впливу об'­єктів експертизи на навколишнє природне середовище.