Тема 2.2. Сучасна сім'я та її соціальний захист

 

Мета: Визначити місце і роль сім'ї в соціалізації особистості та познайомитися з методами і формами взаємодії соціального педагога з сім'єю.

Навчально-методичний матеріал

При розгляді цієї теми слушно розглянути такі питання:

• -         місце сім'ї в соціалізації особистості;

• -         соціально-виховні функції сім'ї;

• -         типологія сім'ї;

• -         методи та форми взаємодії соціального педагога з сім'єю;

• -         психолого-педагогічні служби сім'ї, їх функції;

• -         сімейні конфлікти і участь соціального працівника в їх розв'язанні.

У житті кожної людини сім'я займає особливе місце. З перших років життя дитина засвоює норми людських відносин. В сім'ї людина одержує досвід моральності, духовності, культури.

На сучасний стан сім'ї впливають зміни, які відбуваються в суспільстві: кризи політичної, економічної, культурної систем; демографічні, побутові, морально-психологічні та ін.

Соціалізація в сім'ї залежить від складу сім'ї, від стосунків у ній, авторитету і влади батьків.

Сім'я, як соціальний інститут, визначається як об'єднання людей в шлюбі.

Шлюб – це історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою.

Україна має досвід в галузі сімейної політики. Ще за радянських часів була створена система соціального захисту населення, в першу чергу матері й дитини. Нинішня соціально-економічна криза перетворила всі ці заходи на фікцію.

Незважаючи на велику кількість законодавчих документів (Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Національний план дій на 1997-2000 роки щодо політичного становища жінок і підвищення їх ролі у суспільстві, Декларація “Про загальні засади державної політики в Україні стосовно сім'ї та жінки” тощо), ефективність їх є сумнівною.

Питаннями сімейної політики у Верховній Раді займається Комітет з питань сімейної політики та праці, на місцевому рівні виконання заходів у сфері сімейної політики покладено на центри соціальних служб для молоді, які не мають достатньої кількості кваліфікованих кадрів і необхідних коштів, а також на обласні управління соціального захисту населення, які займаються виплатою матеріальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

У 1994 році Українським інститутом соціального дослідження в 11 областях України розпочато дослідження методом анкетування “Молода сім'я України 1990-х”. Найактуальнішими проблемами шлюбно-сімейних стосунків виявились такі: сімейні конфлікти, невміла поведінка саме під час конфліктів; відсутність окремої квартири; низькі кредити та пільги, допомоги на дітей, на оздоровлення членів сім'ї, слабка підготовка молоді до сімейного життя, відсутність організації повноцінного відпочинку сімей із дітьми.

Сім'я виконує певні функції, серед яких:

1. 1.      Матеріально-економічна – одержання господарсько-побутових послуг, підтримка фізичного здоров'я, турбота про дітей, підтримка неповнолітніх, непрацездатних членів сім'ї;

2. 2.      Рекреативна включає в себе надання фізичної, психологічної допомоги, зміцнення здоров'я членів сім'ї, організацію дозвілля;

3. 3.      Репродуктивна спрямована на задоволення потреби в дітях;

4. 4.      Виховна включає задоволення потреб у батьках, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях, соціалізації молодого покоління;

5. 5.      Соціального контролю – спрямована на формування і підтримку правових і моральних санкцій за порушення моральних норм поведінки між членами сім'ї, моральну регламентацію поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності;

6. 6.      Соціально-статусна – представлення певного статусу членами сім'ї;

7. 7.      Духовного спілкування включає духовне взаємозбагачення, розвиток особистості членів сім'ї;

8. 8.      Дозвільна функція задовольняє потреби у суспільній поведінці під час відпочинку, здійснює соціальний контроль у сфері відпочинку;

9. 9.      Емоційна функція включає емоційну стабілізацію індивідів, задоволення потреб у особистому щасті та любові;

10. 10.  Сексуальна включає сексуальний контроль.

Провідним методологічним принципом соціальної підготовки в роботі з сім'єю є посилення всіх основних функцій сім'ї з метою соціалізації її членів.

Типи сімей:

Проста нуклеарна сім'я. Це сім'ї без дітей (молоді сім'ї, які не мають дітей, і старі, в яких діти живуть окремо); з одним, або двома дітьми.

Молода сім'я з дітьми чи без, вік подружжя не більш 30 років. Це сім'ї студентів, які живуть з батьками, у них часто виникають матеріальні проблеми.

 

 

 

Складні сім'ї

Неповна сім'я – сім'я, що живе з одним із батьків. Така сім'я є результатом розірвання шлюбу. У більшості випадків батьками в такій сім'ї є матері. Ці сім'ї потребують державної підтримки.

Позашлюбна сім'я виникає з народженням позашлюбної дитини. Крім важких матеріальних умов, сім'я потерпає від негативного ставлення з боку оточуючих.

Сім'я в повторному шлюбі – це сім'ї з двома батьками, в яких живуть діти від перших шлюбів. Проблеми таких сімей: відносини мачухи та дітей, взаєморозуміння; зустрічі з батьками, дітьми, колишніми родичами.

До складних сімей, які потребують уваги соціального педагога, можна віднести ще й такі сім'ї: військовослужбовців строкової служби; сім'ї, в яких один із батьків ухиляється від сплати аліментів; сім'ї з дітьми-інвалідами, сім'ї, які взяли дітей під опіку, сім'ї з батьками-інвалідами; багатодітні сім'ї; сім'ї біженців, безробітних, девіантні сім'ї (алкоголіків, наркоманів, правопорушників та ін.).

Проблеми, які можуть вирішувати педагоги, допомагаючи сім'ї, різноманітні: соціально-економічні; комунікативні; проблема сімейної жорстокості (фізичне сексуальне насилля); конфліктності та ін.

Основні технології роботи соціального педагога з сім'єю:

1. Дослідження ситуації в сім'ї (вивчення сім'ї; складання карти сім'ї; вивчення виховання дитини).

2. Звернення до програм допомоги, орієнтація на стабілізацію, встановлення функційних зв'язків сім'ї.

3. Психокорекційні заходи (зміна самооцінок дорослих і дітей, відучення від негативних стереотипів, виробіток навичок позитивного, доброзичливого ставлення один до одного, пошук роботи для батьків, поліпшення побутових умов.

4. Сімейна терапія (з конфліктними сім'ями). Це бесіда, корекція стереотипів, навчання конфліктного спілкування.

Роботу з сім'єю соціальний педагог починає з її вивчення (різновиди, типи, стосунки, спілкування, соціальний статус батьків, житлові умови, емоційний, моральний клімат тощо).

Першочергове завдання – допомога в подоланні кризи сім'ї, що безперечно пов'язана з різними проблемами сім'ї (хворі діти, діти-інваліди; батьки похилого віку, інваліди, пенсіонери; статева розпуста, проституція; алкоголізм, наркоманія; діти-бродяги; розлучення батьків).

Головна мета – мобілізація внутрішніх сил сім'ї на подолання кризи.

Робота соціального педагога з сім'єю передбачає такі кроки:

а) консультація по одержанню допомоги, соціальних пільг;

б) допомога батькам в пошуку заробітку;

в) допомога матері, яка лишилася одна з дітьми і без роботи;

г) консультація з питань спілкування з дітьми;

д) збір повної інформації про сім'ю;

е) допомога у визначенні дітей алкоголіків та наркоманів у інтернати, дитячі будинки та інші заклади;

ж) підготовка підлітків та молоді до сімейного життя;

з) організація сімейного дозвілля;

і) пропаганда моральних цінностей сім'ї;

ї) пропаганда сімейної педагогіки.