- •Класифікація джерел та перетворювачів енергії
- •2.1. Призначення, вимоги, класифікація, конструкція і принцип дії двигунів Призначення
- •Класифікація двигунів
- •2.2. Типи двигунів внутрішнього згоряння
- •V8tdi cr Audi з турбонаддувом, інтеркулером та
- •2.3. Загальна конструкція та принцип дії теплового поршневого двигуна внутрішнього згоряння
- •2. Додаткові системи:
- •2.4. Робочі цикли автомобільних двигунів
- •2.5. Кривошипно-шатунний механізм Призначення
- •2.5.1. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму Блок циліндрів
- •V образним (100) розташуванням циліндрів та плазмовим напиленням
- •Головка блока циліндрів (головка циліндрів)
- •Маховик Призначення
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Поршневі кільця
- •Поршневі пальці
- •Верхня головка; 2- стержень; 3- нижня головка; 4- кришка нижньої головки; 5- втулка верхньої головки; 6- підшипник ковзання; 7- болт;
- •2.6. Газорозподільний механізм Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Фази газорозподілу
- •Розподільний вал
- •Клапани
- •Конструкція
- •2.7. Механізми приводу обладнання двигуна
- •2.8. Система зміни кутів відкриття (закриття) та висоти піднімання клапанів
- •Принцип дії
- •2.9. Система мащення
- •Призначення
- •Класифікація систем мащення:
- •Конструкція системи мащення
- •Принцип дії системи мащення
- •Робота системи мащення двигуна автомобіля зил-131
- •2.9.1. Мастильнільні насоси Призначення
- •Класифікація
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •2.9.2. Мастильні фільтри
- •Конструкція фільтра
- •Принцип дії відцентрового фільтра-центрифуги
- •2.9.3. Мастильні радіатори
- •Призначення
- •Принцип дії циклонного очищувача картерних газів
- •2.11. Система охолодження
- •Призначення
- •Конструкція систем охолодження
- •Принцип дії системи рідинного охолодження
- •Принцип дії системи при температурі охолоджуючої рідини менш ніж 870
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини більш ніж 1050
- •Б). Повітряна система охолодження
- •Принцип роботи радіатора
- •Конструкція
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії пробки радіатора
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Робота електрофакельного обладнання
- •Робота спеціального обладнання з використанням ефірних рідин
- •2.13. Система живлення двигунів паливом та повітрям
- •Призначення
- •Специфічні вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція систем живлення
- •Робота системи живлення
- •2.13.1. Система живлення карбюраторних двигунів
- •Пусковий пристрій
- •Конструкція карбюратора к-88а
- •2.13.2. Система живлення двигунів із впорскуванням легкого палива
- •Переваги систем живлення із впорскуванням бензину:
- •Класифікація систем впорскування бензину:
- •Застосування основних систем впорскування
- •Принцип дії
- •Конструкція та принцип дії багатоточкової, електронно-керованої, переривчатої системи впорскування палива
- •Принцип дії
- •Системи живлення з впорскуванням палива “мe-Мотронік” і електронної цифрової системи запалювання
- •Конструкція
- •Для керування впорскуванням палива центральний блок керування виконує наступні функції:
- •Аналіз конструкції
- •Застосування систем впорскування палива на автомобілях
- •Перспективи розвитку систем впорскування палива
- •2.13.3. Система живлення автомобільних двигунів газом
- •Класифікация систем живлення газом
- •2.13.5. Система живлення дизелів Особливості робочого циклу дизеля
- •Призначення системи живлення дизеля
- •Класифікація систем живлення дизеля:
- •Конструкція системи живлення дизеля
- •Робота системи живлення дизеля
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •V8 tdi cr Audi з системою впорскування Common Rail
- •2.13.6. Паливні насоси
- •Принцип дії
- •Призначення паливного насоса
- •Конструкція насоса
- •Принцип дії паливного насоса
- •2.13.7. Форсунки
- •Призначення
- •Конструкція
- •Призначення
- •Паливні баки
- •Конструкція бака
- •2.13.8. Паливні фільтри
- •Призначення фільтра тонкого очищення пального
- •Конструкція фільтра тонкого очищення
- •Конструкція нагнітача повітря
- •Vw fsi з заслінкою та електронною системою керування
- •Повітряні фільтри
- •Призначення
- •Конструкція повітряного фільтра впм-3 з триступеневим очищенням
- •Принцип дії фільтра
- •2.15. Система охолодження рециркуляційних відпрацьованих газів Призначення
- •Принцип дії
- •2.17. Система запалювання
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Параметри іскроутворення:
- •Конструкція системи запалювання:
- •Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання Призначення
- •Переривник – розподільник Призначення
- •Свічки запалювання Призначення
- •Принцип дії
- •2.18. Система випуску відпрацьованих газів Призначеня
- •Конструкція
- •2.19.Система керування та контролю за станом двигуна
- •2.20. Загальна будова та принцип дії роторно-поршневого двигуна Загальна будова
- •Принцип дії роторно-поршневого двигуна
- •2.21. Загальна будова та принцип дії ротороно-лопатного двигуна(дослідницького)
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •2.22. Загальна будова та принцип дії газотурбінного двигуна
- •Принцип дії газотурбінного двигуна
- •Перспективи розвитку двигунів внутрішнього згоряння
- •Низька собівартість та технологічність виготовлення.
- •Простота обслуговування.
- •2.27. Конденсатори
- •До переваг конденсаторів відноситься
- •Характеристика конденсаторного модуля 20эк501-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк501-29
- •Конденсаторний модуль 30эк503-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк503-45
- •Характеристика конденсаторного модуля 30эк404-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк404-45
- •Конденсаторний модуль 20эк901-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк901-29
- •Конденсаторна установка "Тарзан”для запуску двигунів
- •2.28. Сонячні батареї
- •2.29. Маховичні (Інерційні) накопичувачі енергії
- •2.30. Газогенераторні установки
V образним (100) розташуванням циліндрів та плазмовим напиленням
стінок циліндрів
Рис. 2.41. Блок циліндрів двигуна з повітряним охолодженням та з ребрами охолодження на блоку та головці блока циліндрів
У двигунах з повітряним охолодженням відсутній блок картера. Гільзи циліндрів закріплені в отворах плити картера шпильками.
Гільзи циліндрів
Призначення
Для згоряння робочої суміші та створення прямолінійного руху поршнів.
Конструкція
Гільзи циліндрів являють собою циліндричну оболонку, частіше вставну. Циліндри сучасних двигунів відлиті, як правило у блоці, об’єднаному з картером двигуна.
Класифікація
Мокрі, якщо омиваються охолоджуючою рідиною. Сухі, якщо не омиваються.
Для створення гільз найчастіше використовують високоякісний чавун або сталь та сплави алюмінію з лазерною обробкою. При виготовленні гільз внутрішню поверхню цементують, азотують, загартовують струмами високої частоти, обробляють лазером. При чистовій обробці сплавів алюмінію ультра-фіолетове фотонне хонінгування зменшує тертя між деталями та початкові витрати мастила. Лазерний струмінь розплавляє в нанодіапазоні частинки металу, що дає змогу мати ідеально гладку поверхню зразу, а не після роботи поршня.
Іноді у верхню частину гільз запресовують вставки довжиною 50-60 мм з більш зносостійкого матеріалу, що збільшує довговічність роботи гільз циліндрів.
Рис. 2.42. Сухі гільзи циліндрів
Рис. 2.43. Мокрі гільзи циліндрів
Рис. 2.44. Блок циліндрів двигуна автомобіля Auris Corolla з ребрами
мокрих гільз дає можливість покращити ефективність охолодження двигуна
Верхній та нижній кінець гільз циліндрів ущільнюється гумовими прокладками, які унеможливлюють витікання охолоджувальної рідини.
Рис. 2.45. Мокра гільза двигуна OM457 LA Mercedes Benz Axor
Головка блока циліндрів (головка циліндрів)
Головка (головки) блоку циліндрів закриває верхню частину блока циліндрів, або циліндрів двигунів з повітряним охолодженням. Головка блока виливається з алюмінієвого сплаву, або з легованого сірого чавуну (ЯМЗ-236, ЯМЗ-238). Однорядні двигуни з рідинною системою охолодження як правило мають одну загальну головку блока циліндрів. У V-образних двигунах на кожен ряд установлюють свою головку. В двигунах V6 VW при куту між рядами циліндрів 100 встановлюється одна головка блока на два ряди циліндрів. У V-образному дизелі КамАЗ-740 та у двигунах з повітряним охолодженням на кожен циліндр установлюють окрему головку, що покращує тепловідведення. Головка блока з верхнім розташуванням клапанів більш складна по конструкції в порівнянні з головкою блока з нижнім розташуванням клапанів. В головці блока є впускні канали для пальної суміші або повітря, випускні канали для відпрацьованих газів, рециркуляції відпрацьованих газів, порожнини для циркуляції охолоджуючої рідини, отвори для розподільного валу. Крім того у головку блока циліндрів впресовані направляючі втулки і сідла клапанів, є отвори для форсунок, свічок запалювання. Для підвищення жорсткості та надійного ущільнення з блоком циліндром нижню частину головки блока виготовляють більш товстою.
Площина з’єднання головки блока з блоком циліндрів ущільнена жаростійкою сталеазбестовою прокладкою, яка попереджує прорив газів зовні і виключає протікання охолоджуючої рідини та масла в циліндри, або піддон картера. Поверхні прокладки перед встановленням покриваються графітним покриттям, яке попереджує її прогоряння до головки та блоку циліндрів. До блока циліндрів головка блока кріпиться болтами або шпильками. Гайки та болти кріплення головки блока до блоку циліндрів затягуються у строго визначеній послідовності з допомогою динамометричного ключа. У верхній частині головки блока циліндрів за допомогою шпильок кріпиться кришка клапанної коробки з гумовою прокладкою.
Рис. 2.46. Головка блока циліндрів двигуна автомобіля ЗИЛ
1-головка блока циліндрів; 2- отвори під болти кріплення головки блока;
3- флянці для кріплення випускних трубопроводів; 4- прокладка головки блока; 5- направляючі втулки під клапани; 6- шпилька кріплення кронштейна насоса гідропідсилювача рульового приводу; 7- отвір під болти кріплення головки блока зі стійкою коромисел клапанів; 8- шпилька кріплення кришки головки блока. 9- болти кріплення головки блока; 10- прокладка кришки головки блока; 11- кришка головки блока; 12- отвори під свічки запалювання.
На кожен ряд циліндрів двигуна автомобіля ставиться головка блока, яка відлита з алюмінієвого сплаву. До головок блоку циліндрів кріпиться впускний колектор з карбюратором для підведення у циліндри пальної суміші, яка створюється у карбюраторі.
Рис. 2.47. Головка блока циліндрів двигуна V6 VW
з прямим впорскуванням бензину на два ряди циліндрів
Рис. 2.48. Головка блока циліндрів двигуна V8 TDI CR Audi з
механізмом регулювання кута відкриття клапанів
Рис. 2.49. Модуль підшипників колінчастого вала двигуна V10 TDI
2.5.2. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
Рис. 2.50. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
двигуна автомобіля КАМАЗ
Колінчастий вал
Розташовується в рядних та V- образних двигунах у нижній частині блоку циліндрів і зазнає великих навантажень та механічного зношення під час кручення, згинання. У блоку циліндрів двигунів може бути один або два (діапозитні) колінчастих вала.
Призначення
Передача зусилля від шатунів до кривошипів і створення крутного моменту двигуна та передача його на трансмісію.
Конструкція
Форма колінчастого вала залежить від числа та розташування циліндрів, порядку роботи та тактності двигуна. На більшості автомобільних двигунів використовують повноопорні колінчасті вали, де кожна шатунна шийка 10 розташована між двома корінними шийками 11. У колінчастих валів, де між сусідніми корінними шийками розташовані дві шатунні, називають неповноопорними. Вони менш жорсткі і використовуються у двигунах невеликої потужності. Колінчастий вал складається з кривошипів кожного з циліндрів (двох циліндрів у V-образному двигуну). Кожен кривошип включає дві корінних 11 та одну шатунну 10 шийки.
Колінчастий вал виготовляється з сталі або спеціального чавуну і його конструкція включає шийки корінні 11 та шатунні 10, щоки 2, противаги 8, передній кінець1, задній кінець з масловідбивачем та маслозгінною різьбовою поверхнею і фланцем кріплення маховика 7.
Корінні шийки колінчастого вала встановлюють на підшипниках (вкладишах зі стальної стрічки внутрішня поверхня якої покрита шаром антифрикційного матеріалу) 6 блока циліндрів і фіксують колінчастий вал у блоку циліндрів за допомогою індивідуальних кришок кожної опори, які не взаємозамінні та болтів кріплення. На деяких автомобілях використовуються рами кріплення колінчастого валу.
Для забезпечення осьової фіксації встановлюються на одній з корінних шийок з двох сторін упорний підшипник 5 з шайб.
Шатунні шийки 10 поєднують колінчастий вал з шатунами 3. На одну шатунну шийку однорядного двигуна встановлюється один шатун 3, а у V-образних по два шатуни 3. Шийки колінчастого вала загартовують струмом високої частоти, шліфують та полірують. Їх кількість дорівнює кількості циліндрів.
Щоки 2 поєднують корінні та шатунні шийки та створюють коліна. У колінчастому валу є канали для циркуляції мастила та порожнини для затримання бруду, які закриті пробками.
Порожнини у шатунних шийках зменшують масу колінчастого вала. Противаги 8 колінчастого вала призначені для часткового розвантаження корінних шийок від навантажень, які створюються відцентровими силами та силами інерції мас, що рухаються поступально.
Противаги 8 можуть бути виготовлені за одне ціле з колінчастим валом, або з’ємні. На деяких двигунах крім противаг на колінчастому валу використовують і додаткові вали з противагами та шестірневим приводом.
На передньому кінці колінчастого вала встановлюють масловідбивач, ступицю шківа приводу водяного насоса,вентилятора, генератора; храповик для запуску двигуна за допомогою заводної рукоятки тощо.
Для забезпечення ущільнення переднього та заднього кінця колінчастого вала використовують ущільнення (сальники).
Маховик призначений для зменшення нерівномірності обертання колінчастого вала двигуна. На ободі маховика напресований зубчатий вінець для прокручування двигуна під час запуску.
Маховики сучасних двигунів можуть бути одно та двомасові. При застосуванні системи “Стоп-старт”, функції маховика виконує ротор електродвигуна-генератора. Деякі маховики з метою покращення гасіння крутильних коливань виготовляють порожнинними з силіконовим наповнювачем. У двигуну R5 TDI гасники крутильних коливань вбудовані у противагах колінчастого вала.
Рис. 2.51. Деталі кривошипно-шатунного механізму
двигуна автомобіля ЗИЛ-131
Рис. 2.52. Колінчастий вал двигуна V10TDI з гасником крутильних коливань у маховику та урівноважуючим валом
Рис. 2.53. Гасник крутильних коливань колінчастого вала двигуна R5 TDI
Рис. 2.54. Підшинники колінчастого вала двигуна 1ZR-FE,1ZZ-FE Тойота