- •Класифікація джерел та перетворювачів енергії
- •2.1. Призначення, вимоги, класифікація, конструкція і принцип дії двигунів Призначення
- •Класифікація двигунів
- •2.2. Типи двигунів внутрішнього згоряння
- •V8tdi cr Audi з турбонаддувом, інтеркулером та
- •2.3. Загальна конструкція та принцип дії теплового поршневого двигуна внутрішнього згоряння
- •2. Додаткові системи:
- •2.4. Робочі цикли автомобільних двигунів
- •2.5. Кривошипно-шатунний механізм Призначення
- •2.5.1. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму Блок циліндрів
- •V образним (100) розташуванням циліндрів та плазмовим напиленням
- •Головка блока циліндрів (головка циліндрів)
- •Маховик Призначення
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Поршневі кільця
- •Поршневі пальці
- •Верхня головка; 2- стержень; 3- нижня головка; 4- кришка нижньої головки; 5- втулка верхньої головки; 6- підшипник ковзання; 7- болт;
- •2.6. Газорозподільний механізм Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Фази газорозподілу
- •Розподільний вал
- •Клапани
- •Конструкція
- •2.7. Механізми приводу обладнання двигуна
- •2.8. Система зміни кутів відкриття (закриття) та висоти піднімання клапанів
- •Принцип дії
- •2.9. Система мащення
- •Призначення
- •Класифікація систем мащення:
- •Конструкція системи мащення
- •Принцип дії системи мащення
- •Робота системи мащення двигуна автомобіля зил-131
- •2.9.1. Мастильнільні насоси Призначення
- •Класифікація
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •2.9.2. Мастильні фільтри
- •Конструкція фільтра
- •Принцип дії відцентрового фільтра-центрифуги
- •2.9.3. Мастильні радіатори
- •Призначення
- •Принцип дії циклонного очищувача картерних газів
- •2.11. Система охолодження
- •Призначення
- •Конструкція систем охолодження
- •Принцип дії системи рідинного охолодження
- •Принцип дії системи при температурі охолоджуючої рідини менш ніж 870
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини більш ніж 1050
- •Б). Повітряна система охолодження
- •Принцип роботи радіатора
- •Конструкція
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії пробки радіатора
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Робота електрофакельного обладнання
- •Робота спеціального обладнання з використанням ефірних рідин
- •2.13. Система живлення двигунів паливом та повітрям
- •Призначення
- •Специфічні вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція систем живлення
- •Робота системи живлення
- •2.13.1. Система живлення карбюраторних двигунів
- •Пусковий пристрій
- •Конструкція карбюратора к-88а
- •2.13.2. Система живлення двигунів із впорскуванням легкого палива
- •Переваги систем живлення із впорскуванням бензину:
- •Класифікація систем впорскування бензину:
- •Застосування основних систем впорскування
- •Принцип дії
- •Конструкція та принцип дії багатоточкової, електронно-керованої, переривчатої системи впорскування палива
- •Принцип дії
- •Системи живлення з впорскуванням палива “мe-Мотронік” і електронної цифрової системи запалювання
- •Конструкція
- •Для керування впорскуванням палива центральний блок керування виконує наступні функції:
- •Аналіз конструкції
- •Застосування систем впорскування палива на автомобілях
- •Перспективи розвитку систем впорскування палива
- •2.13.3. Система живлення автомобільних двигунів газом
- •Класифікация систем живлення газом
- •2.13.5. Система живлення дизелів Особливості робочого циклу дизеля
- •Призначення системи живлення дизеля
- •Класифікація систем живлення дизеля:
- •Конструкція системи живлення дизеля
- •Робота системи живлення дизеля
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •V8 tdi cr Audi з системою впорскування Common Rail
- •2.13.6. Паливні насоси
- •Принцип дії
- •Призначення паливного насоса
- •Конструкція насоса
- •Принцип дії паливного насоса
- •2.13.7. Форсунки
- •Призначення
- •Конструкція
- •Призначення
- •Паливні баки
- •Конструкція бака
- •2.13.8. Паливні фільтри
- •Призначення фільтра тонкого очищення пального
- •Конструкція фільтра тонкого очищення
- •Конструкція нагнітача повітря
- •Vw fsi з заслінкою та електронною системою керування
- •Повітряні фільтри
- •Призначення
- •Конструкція повітряного фільтра впм-3 з триступеневим очищенням
- •Принцип дії фільтра
- •2.15. Система охолодження рециркуляційних відпрацьованих газів Призначення
- •Принцип дії
- •2.17. Система запалювання
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Параметри іскроутворення:
- •Конструкція системи запалювання:
- •Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання Призначення
- •Переривник – розподільник Призначення
- •Свічки запалювання Призначення
- •Принцип дії
- •2.18. Система випуску відпрацьованих газів Призначеня
- •Конструкція
- •2.19.Система керування та контролю за станом двигуна
- •2.20. Загальна будова та принцип дії роторно-поршневого двигуна Загальна будова
- •Принцип дії роторно-поршневого двигуна
- •2.21. Загальна будова та принцип дії ротороно-лопатного двигуна(дослідницького)
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •2.22. Загальна будова та принцип дії газотурбінного двигуна
- •Принцип дії газотурбінного двигуна
- •Перспективи розвитку двигунів внутрішнього згоряння
- •Низька собівартість та технологічність виготовлення.
- •Простота обслуговування.
- •2.27. Конденсатори
- •До переваг конденсаторів відноситься
- •Характеристика конденсаторного модуля 20эк501-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк501-29
- •Конденсаторний модуль 30эк503-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк503-45
- •Характеристика конденсаторного модуля 30эк404-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк404-45
- •Конденсаторний модуль 20эк901-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк901-29
- •Конденсаторна установка "Тарзан”для запуску двигунів
- •2.28. Сонячні батареї
- •2.29. Маховичні (Інерційні) накопичувачі енергії
- •2.30. Газогенераторні установки
Розподільний вал
Призначений для передачі зусиль від колінчастого вала через кулачки до клапанів та їх відкриття (закриття) у строго визначеному порядку (куту повороту колінчастого вала). Виготовляється з вуглецевої сталі 45, або спеціального чавуну і є однією з основних деталей газорозподільного механізму. Основними елементами розподільного вала є кулачки 12,13 (Рис.2.79), які відкривають відповідні клапани. Опорами вала 1 служать циліндричні шийки 14, 15, які опираються на підшипники ковзання, що запресовані у блок циліндрів. Підшипники виготовлені зі сталевої стрічки з отвором для підведення мастила і покриті з середини антифрикційним сплавом. На розподільному валу може розташовуватися шестірня приводу переривача-розподільника та масляного насосу. На деяких розподільних валах встановлюють кулачки приводу паливного насосу.
Рис. 2.79. Газорозподільний механізм двигуна автомобіля ЗИЛ-131 з верхнім розташуванням клапанів та нижнім розташуванням розподільного вала і шестірневим приводом:
шестірня приводу газорозподільного вала; 2- пружина вала приводу;
3- валик приводу відцентрового датчика обмежувача обертів; 4- упорна шайба валика приводу; 5- стопорне кільце; 6- гайка кріплення шестерні;
7- замкова шайба; 8- розпірне кільце; 9- упорний флянець; 10- розподільний вал; 11- ексцентрик штанги привода паливного насоса; 12- кулачки випускних клапанів; 13- кулачки впускних клапанів; 14- середня опора розподільного валу; 15- крайня опора розподільного валу; 16- шестірня приводу переривача – розподільника; 17- корпус приводу переривача;
18- вал приводу мастильного насоса та переривача-розподільника;
19- коромисло клапана; 20- розпірна пружина; 21- вісь коромисел клапанів; 22- втулка коромисла; 23- контргайка регулювального гвинта;
24- регулювальний гвинт коромисла; 25- штанга штовхача коромисел;
26- штовхач клапана; 27- пружина клапана; 28- направляюча втулка клапана; 29- наплавка посадочної фаски випускного клапана; 30- заглушка випускного клапана.
Для забезпечення відкриття клапанів використано алюмінієві або стальні штанги-штовхачі 25 зроблені з порожнього циліндра, стальні вісі з розпірними пружинами та стальними коромислами (не рівноплечий важіль). Розташування розподільного вала у блоку циліндрів спрощує його привід, але ускладнює привід клапанів.
Клапани
Призначені для відкривання та закривання впускних і випускних отворів, розташованих у головці блоку циліндрів, або у блоку циліндрів.
Конструкція
Для зниження опору впуску заряду в циліндр, впускні клапани роблять більшими по діаметру головок, ніж у випускні. Кожен клапан складається з головки та стрижня. Перехід від головки до стрижня плавний, що забезпечує кращому обтіканню газами. Для герметичного закривання клапана на його головці по діаметру зроблена конічна фаска, яка забезпечує щільне притискання до фаски сідла.
Оскільки клапани працюють в умовах високих температур та піддаються корозійній дії газів, їх виготовляють з високолегованих сталей. Так температура випускного клапана може сягати 6000…8000 , тому його виготовляють з сильхромових або хромонікельвольфрамових сталей, а впускного 3000…4000 і його виготовляють з хромонікелевих або хромистих сталей зі змістом вуглецю близько 0,4%. У сучасних клапанів головку і стрижень виготовляють з різних сталей а потім зварюють. На посадові фаски випускних клапанів наплавляють жаростійкий сплав.
Направляючі втулки клапанів виготовляють з металокерамічних пористих матеріалів. Іноді для покращення охолодження випускних клапанів порожнину стрижня заповнюють натрієм.
Для забезпечення притискання клапанів до сідел встановлюють пружини з різними діаметрами. Пружини кріпляться у верхній частині стрижня за допомогою тарілок та розрізних конічних сухариків, які входять у пази на стрижні клапана та фіксуються. Деякі клапани обладнуються механізмами повороту клапана, що покращує довговічність та рівномірність зношення робочих поверхонь. Поверхні клапанів у процесі роботи постійно змащуюся. При попаданні масла у нижню частину клапана приводить до створення на головці та стрижні клапана небажаного нагару.
Для запобігання попадання масла у нижню частину клапана та у циліндр двигуна використовують гумові самопідтискні сальники.
На сучасні двигуни для покращення наповнення циліндрів пальною сумішею та більш повного видалення відпрацьованих газів встановлюють по два впускних та випускних клапани.
Для забезпечення щільності притискання та герметичності клапани перед встановленням притирають до сідел.
Рис. 2.80.Триклапанний газорозподільний механізм з верхнім розташуванням клапанів та розподільних валів і з двома свічками запалювання.
Для приводу клапанів використано вісь коромисел з коромислами
Рис. 2.81. Чотириклапанний газорозподільний механізм
Рис. 2.82. Газорозподільний механізм з верхнім розташуванням розподільних валів та клапанів, з роликами у важелях приводу клапанів
Використання двох впускних та двох випускних клапанів дає можливість покращити наповнення циліндрів пальною сумішею (повітрям), покращити повноту та швидкість видалення з циліндрів відпрацьованих газів.
За рахунок цього підвищується потужність двигуна та покращується паливна економічність.
Рис. 2.83. Пятиклапанний газорозподільний механізм з верхнім розташуванням клапанів та розподільних валів, роликовим приводом клапанів та механізмом натягування ланцюга
Рис. 2.84. Привід клапанів газорозподільного механізму двигуна
Renault з допомогою соленоїдів-електромагнітів
Рис. 2.85. Газорозподільний механізм двигуна Мерседес з автоматичною
постійною зміною довжини впускного трубопроводу, що покращує наповнення циліндрів пальною сумішею
Рис. 2.86. Двигун Хонда з VVT-1( зміною кута відкривання клапанів)
Рис. 2.87. Газорозподільний механізм двигуна 1ZR-FE Тойота
Рис. 2.88. Ланцюговий привід розподільних валів та масляного насоса двигуна 1ZR-FE Тойота.Установка розподільних валів
Рис. 2.89. Газорозподільний механізм та роликовий
привод насос - форсунки двигуна V10TDI
Рис. 2.90. Газорозподільний механізм дизеля VW Lupo 3L з роликовим приводом насос - форсунки
Рис. 2.91. Гідравлічний регулювальний механізм
натягування приводу розподільних валів
Рис. 2.92. Механізм приводу розподільних валів та гідравлічний
механізм натягування ланцюга приводу розподільних валів