Робота електрофакельного обладнання

Електрофакельне обладнання, як правило, використовують у дизелях.

При включенні електрофакельного обладнання напруга через термореле подається на факельні свічки, які установлені у впускних трубопроводах і проходить їх розігрів. Одночасно з цим включається електромагнітний клапан подачі палива до електрофакельних свічок.

Паливо випаровується, змішується з повітрям та загоряється.

Створений таким чином факел полум’я нагріває поступаюче у циліндри повітря та полегшує запуск двигуна. Незгорівші частини палива у вигляді пара та газів попадають в циліндри, сприяючи виникненню додаткових зон загоряння паливної суміші.

Робота спеціального обладнання з використанням ефірних рідин

Перед запуском двигуна ефірна легко займиста рідина прокачується насосом у впускні трубопроводи, де змішуючись з паливною сумішею, поступає в циліндри. При проходженні електричного розряду між електродами свічок, суміш легко загоряється, що дозволяє також полегшувати запуск двигунів автомобілів в умовах низьких температур оточуючого повітря.

2.13. Система живлення двигунів паливом та повітрям

Для більшості типів двигунів внутрішнього згоряння використовують рідке паливо, яке безпосередньо не горить. Процес згоряння може відбуватися лише за умовою змішування з повітрям та випаровування палива у необхідній пропорції і створення пальної суміші.

Суміш парів палива з повітрям називають пальною сумішею.

Для повного згоряння однієї вагової одиниці палива необхідно близько 15 вагових одиниць повітря.

Для якісної характеристики складу пальної суміші використовують коефіцієнт надлишку повітря

G

α =------; де

G₀

G – кількість повітря, що дійсно приймає участь у згорянні.

G₀ – теоретично необхідна кількість повітря.

Пальну суміш, при α = 1, у якій співвідношення кількості палива до кількості повітря дорівнює 1:15 називають нормальною.

Суміш, де фактична кількість повітря більша, ніж теоретично необхідно (α > 1), називають бідною.

Суміш, де фактична кількість повітря менша, ніж теоретично необхідно (α < 1), називають багатою.

Зменшення коефіцієнта надміри повітря до α < 0,5 та збагачення бензинової паливної суміші, приводить до припинення горіння.

Збільшення коефіцієнта надміри повітря до α >1,3 та збіднення бензинової пальної суміші приводить також до припинення горіння.

Від якісного складу пальної суміші залежить потужність двигуна та витрата палива.

Якщо в двигунах з зовнішнім сумішоутворенням якісне сумішоутворення забезпечується при α = 0,85…1,0 то у дизелях повне згоряння палива можливе лише при коефіцієнту надлишку повітря не менш ніж 1,2…1,4. У двигунів, що працюють на газу - α = 1,1…1,3.

В дизелях практично будь-яка кількість палива, що впорскується в камеру згоряння, буде згоряти. На сьогоднішній день проводяться роботи по забезпеченню роботи двигуна з прямим впорскуванням бензину в циліндр при коефіцієнту надлишку повітря значно більшому ніж 1,3.