Планування за нормативами чисельності (нормами обслуговування)

Цим методом визначається чисельність як основних так і допоміжних робітників - погодинників. Якщо функція основних робітників – погодинників полягає в управлінні діями складних апаратів, машин, верстатів, контролі за роботою технологічного устаткування, то їх чисельність визначається за нормативами чисельності :

(3.12 )

(3.13)

де А- кількість робочих агрегатів; Нч- норматив чисельності, тобто чисельність робітників, необхідна для обслуговування цього агрегату протягом зміни; S - число змін на добу; Ксп - коефіцієнт, що показує відношення між обліковою та явочною чисельністю робітників; Sа- кількість діб роботи агрегату в плановому періоді; Фя - число явочних днів роботи по плановому балансу робочого часу одного робітника.

Планування чисельності основних робітників - погодинників за нормами обслуговування здійснюється за формулою:

(3.14)

(3.15)

де О - число об'єктів обслуговування; Ноб. - норма обслуговування, тобто кількість одиниць устаткування (розмір виробничої площі та ін.), яке обслуговується одним або групою основних робітників; Ксп - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову чисельність.

0. Планування чисельності допоміжних робітників

Метою планування чисельності допоміжних робітників є встановлення раціонального співвідношення між основними і допоміжними робітниками, розробка заходів по зниженню чисельності допоміжних робітників. Своєрідність трудової діяльності допоміжних робітників обумовлює специфіку в методах розрахунку їх чисельності.

На роботах, які піддаються нормуванню, де усі операції виконуються робітниками - відрядниками, їх чисельність визначається по трудомісткості, як і основних робітників – відрядників. Відмінність полягає тільки в тому, що при розрахунку чисельності основних робітників виходять з трудомісткості продукції, а допоміжних - з трудомісткості допоміжних робіт (інструментальних, ремонтних, контролю якості й т. д).

Приклад. Є наступні дані про програму відділення заточки інструменту в інструментальноу цеху:

Види робіт	Програма на плано-вий період (кількість інстру-менту, що підлягає заточці)	Планова Нвр. на заточування одного інстру-менту, н.-год.	Планова трудомісткість робіт, н-год. ((гр.2 х гр.3)
Заточування нових різців	80000	0,15	12000
Заточування зношених різців	352000	0,04	14080
Заточування свердел	40000	0,03	1200
Заточування універсального інструменту	50000	0,2	10000
Заточування пилок	2400	1,7	4080
РАЗОМ	-	-	41360

Урахувати, що Фпл – 1900 годин, Квн – 1,2.

Розрахунок: Ч р = 41360 / (1900 *1, 2) = 18 осіб.

На роботах, об'єм яких можна встановити залежно від кількості обслуговуваного устаткування, механізмів, агрегатів чисельність допоміжних робітників визначається по числу робочих місць (М) і нормам обслуговування по формулі:

(3.16)

В цій формулі, на відміну від визначення потреби в чисельності основних робітників, Ноб - число робочих місць, що обслуговуються одним допоміжним робітником.

Приклад. Визначити чисельність допоміжних робітників виходячи з таких даних. Об'єм обслуговування неавтоматичного устаткування - 2500 од. ремонтної складності. У цеху 180 одиниць автоматичного і напівавтоматичного устаткування. Цех працює у дві зміни, типові норми обслуговування приведені в таблиці:

Спеціальність робітника	Об'єкт обслуговування	Типова норма обслуговування, на особу в зміну
Слюсар-ремонтник	Не автоматичне устаткування	500 одиниць ремонтної складності
Мастильник	Не автоматичне устаткування	1000 одиниць ремонтної складності
Наладчик	Автомати і напівавтомати	6 од.усткування

Номінальний фонд робочого часу - 260 днів, плановий явочний фонд - 240 днів.

Вирішення. По формулі 3.12 визначаємо чисельність:

Слюсарів ремонтників (2500 х 2) : 500 х ( 260: 240) = 11 чел.

Мастильників ( 2500 х 2 ) : 1000 х (260: 240) = 6 чел.

Наладчиків (180 х 2) : 6 х (260: 240) = 65 чел.

Для багатьох допоміжних робітників (кранівників, комірників, електромонтерів, стропальників, комплектувальників та ін.) чисельність визначається за робочими місцями. Метод полягає в складанні переліку робочих місць і визначення потреби в робітниках для кожного з них. Для визначення їх середньооблікової чисельності вводиться поправочний коефіцієнт, який розраховується поділом номінального фонду робочого часу на явочний фонд одного робітника:

(3.17)

Приклад. У цеху є 3 крани, і на кожному з них працює один кранівник і два стропальники, цех працює у дві зміни.

Розрахунок загальної потреби в робітниках:

Стропальників Чст = 3 * 2* 2 * (260:240) = 13 осіб.

Кранівників Чсп = 3 * 1 * 2 * (260:240) = 7 осіб.

Разом 20 осіб [3 х (1+2) х 2 х 1,12].

У тих випадках, коли виробничий об'єкт або устаткування обслуговується групою робітників (компресорна або насосна станція, склад, комора) і немає необхідності визначати їх розміщення усередині об'єкту, чисельність допоміжних робітників визначається по нормативах чисельності.

Для безперервно діючих виробництв, крім явочного штату, визначають кількість робітників для роботи у вихідні та святкові дні. Для розрахунку необхідної кількості робітників застосовують два методи [12, с. 171]:

● за коефіцієнтом облікового складу ( ) кількість робітників визначається за формулою:

, (3.18)

де - планове число робочих днів.

● за відсотком невиходів на роботу (сума відсотків невиходів з поважних причин) облікова чисельність робітників визначається за формулою:

(3.19)

де Ня – загальна кількість невиходів на роботу, %.