3.3 Методи планування чисельності працівників

На практиці застосовуються різні методи планування чисельності працівників за категоріями на основі:

а) трудомісткості продукції, робіт (для робітників відрядників);

б) нормативів чисельності і норм обслуговування, за робочими місцями (для робітників погодинників);

в) на основі нормативів чисельності, норм керованості, за штатним розкладом (для службовців).

3.3.1 Планування чисельності основних робітників

У практиці застосовуються наступні основні методи визначення необхідної кількості робітників :

на основі трудомісткості виробничої програми;

за нормами виробітку в одиницю часу;

за нормами обслуговування;

за нормативами чисельності та ін.

Розрахунок чисельності по трудомісткості

Цей метод застосовується для визначення планової чисельності робітників - відрядників, праця яких нормується за нормами часу на одиницю продукції (робіт). Його основою є планова технологічна трудомісткість продукції (виконуваних робіт), яка визначається за плановим нормативом трудових витрат на одиницю продукції (робіт), помноженому на плановий випуск продукції (виконуваних робіт).

Планова чисельність основних робітників - відрядників знаходиться по формулі:

(3.6)

де - планова технологічна трудомісткість, нормо-год; - корисний плановий фонд робочого часу одного робітника за рік, годин; - плановий коефіцієнт виконання норм.

Планова технологічна трудомісткість враховує зниження трудомісткості виробничої програми планового періоду за нормами на початок року в результаті впровадження організаційно-технічних заходів, запланованих для підвищення ефективності виробництва і праці:

Зниження виробничої трудомісткості ( ) визначається з урахуванням терміну впровадження заходу ( ) на увесь об'єм планованої продукції (робіт, послуг) по кожному виду продукції ( ) та величини її трудомісткості за нормами на початок планового року ( ) та трудомісткості виробу після впровадження заходу, нормо-годин ( ):

(3.7).

Якщо в результаті впровадження заходів відбувається збільшення норм обслуговування (Ноб), то зниження трудомісткості визначається по формулі:

(3.8)

Якщо захід призводить до зменшення нормованої чисельності робітників (Чн), то зниження трудомісткості визначається по формулі:

(3.9)

Для визначення чисельності за різними спеціальностями і за рівнями кваліфікації потрібно знати розподіл загальної трудомісткості виробів по видам робіт і розрядам, планові відсотки виконання норм, диференційовані за розрядами і бюджет часу робітників окремих професій.

Приклад. Розподіл трудомісткості робіт за їх видами наведено в таблиці:

Види робіт	Трудомісткість робіт по розрядах, н-час.						Разом н-час.	Середній відсоток выполн. норм.
	1	2	3	4	5	6
Токарні роботи	-	10600	3400	4000	2000	-	20000	113,5
Фрезерувальні роботи	-	20000	40000	6000	5000	6000	77000	115,4
Свердлувальні	2000	6000	30000	60000	-	-	98000	117,3

Корисний фонд робочого часу за рік на одного робітника - 1800 годин. Необхідна чисельність для виконання цих робіт складе:

Токарів 20000: (1800 х 1,135) = 10 осіб

Фрезерувальників 77000: (1800 х 1,154) = 37 осіб

Свердлувальників 98000: (1800 х 1,173) = 46 осіб

Чисельність робітників, необхідних для виконання заданого обсягу робіт в натуральному вираженні можна визначати за нормами виробітку. Для цього спочатку визначається необхідний фонд робочого часу, тобто трудомісткість (Тпл), виходячи з норм виробітку по кожному виду продукції (робіт, послуг):

(3.10)

Потім визначають планову чисельність основних робітників:

(3.11)