2. 4 Показники використання робочого часу

Для оцінки потенційних ресурсів у використанні робочого часу виділяють такі складові робочого часу: календарний фонд, табельний (номінальний), максимально-можливий фонд.

З точки зору оцінки не використаного часу виділяють фактично відпрацьований (Фф) та невідпрацьований робочий час (Фнв) (табл.2.3).

Таблиця 2. 3

Баланс робочого часу

Фонди часу	Використання робочого часу
1. Календарний фонд часу (Фк)	6. Відпрацьований РЧ, годин – всього, (ФФ) 6.1. з них: надурочно ( Фну)
2.Вихідні та святкові дні (В; С)	7. Невідпрацьований РЧ – всього годин (Фнв), (сума ряд.7.1.-7.10)
3. Табельний фонд часу (ряд. 1- ряд.2) (Фт)	7.1. Щорічні відпустки (основні та додаткові)
	7.2. Тимчасова непрацездатність
4. Відпустки основні та додаткові	7.3. Навчальні відпустки та інші неявки,
	що передбачені законодавством
	7.4. Неявки у зв’язку з тимчасовим переводом для
	роботи на іншому підприємстві
	7.5. Неявки з дозволу адміністрації
	7.6. Відпустки з ініціативи адміністрації
	7.7. Неявки у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень
	7.8. Простої
5 . Максимально- можливий фонд роб.часу (Фм), (ряд 3 – ряд.4)	7.9. Масові невиходи на роботу (страйки)
	7.10. Прогули
	8. Фонд робочого часу, всього (ряд.6 + ряд.7) (Фзаг)
	9. З нього у межах урочного часу (ряд. 8 - ряд. 6.1.) (Фур)

За даними цілоденного балансу робочого часу доцільно розрахувати такі показники використання фондів робочого часу:

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (К_Фм):

(2.6)

де Ф_Ф - фактично відпрацьований час.

Даний показник застосовується для аналізу використання робочого часу на підприємстві та його окремих підрозділах, а також використання робочого часу на підприємствах галузі.

Коефіцієнт використання табельного фонду часу (К_Фт):

(2.7)

Коефіцієнт використання табельного фонду часу доцільно застосовувати з метою співставлення рівнів використання робочого часу при міжгалузевих співставленнях, для яких застосування коефіцієнта використання максимально-можливого фонду часу є недоцільним, тому що тривалість щорічних відпусток для працівників, що зайняті у різних галузях, дуже відрізняється.

Коефіцієнт використання календарного фонду (К_Фк):

(2.8)

Даний коефіцієнт застосовується як для аналізу та співставлення ступеню використання робочого часу на рівні підприємств, галузей і економіки у цілому, так і при міжнародних співставленнях використання робочого часу. Пояснюється це наступним. Тривалість щорічних відпусток і кількість святкових днів у тих чи інших державах суттєво відрізняється (наприклад, тривалість максимально-можливого фонду часу у розрахунку на одного працівника, що працює за наймом у Японії, перевищує цю ж саму тривалість у розрахунку на одного працівника у Швеції більш, ніж на 20%). Отже, використання максимально-можливого фонду і табельного фонду призводять до значних викривлень.

З метою оцінки використання робочого часу розраховуються також такі показники, як:

Коефіцієнт використання робочого періоду:

(2.9)

де Дф - середня фактична тривалість робочого періоду, днів;

Дпл - тривалість робочого періоду за планом згідно режиму роботи підприємства, днів;

(2.10)

Цей коефіцієнт показує на скільки відсотків фактично використовувався робочий період або на скільки відсотків фактично перевиконано чи не довиконано планове завдання за тривалістю робочого періоду.

Коефіцієнт використання робочого дня:

(2.11)

де - середня фактична тривалість робочого дня, годин;

Т_дпл - тривалість робочого дня за планом, годин.

Цей коефіцієнт показує на скільки відсотків фактично перевиконано чи недовиконане планове завдання за тривалістю робочого дня.

За даними обліку відпрацьованого часу можна отримати дві характеристики середньої фактичної тривалості робочого дня: повної і нормованої.

Середня фактична тривалість робочого дня (повна):

(2.12)

Середня фактична тривалість робочого дня (нормована):

(2.13)

де Ф_ф - фактично відпрацьовано людино-годин за період;

Фну - надурочно відпрацьовані люд.-годин за період;

Ф^д_ф - фактично відпрацьовано люд.-днів за період.

При аналізі ступеня використання робочого дня використовується саме середня фактична тривалість робочого дня у межах зміни, тобто урочна.

Інтегральний показник використання робочого часу:

(2.14)

За допомогою інтегрального показника використання робочого часу розраховується питома вага загальних втрат робочого часу, одна частина яких це цілодобові втрати робочого часу, а друга - внутрішньозмінні.

Середньо фактична тривалість робочого тижня

У закордонній статистиці цей показник розраховується регулярно і використовується при аналізі економічної кон’юнктури тому, що він раніше, ніж інші економічні показники, реагує на зміни економічної кон’юнктури в державі.

Показники змінності роботи підприємства

Розраховують на підприємствах і в галузях, які працюють у змінному режимі. Вони характеризують використання змінного режиму, а також використання робочих місць, які є на підприємстві, і розраховуються для категорії робітників на певну дату або за календарний період.

Коефіцієнт змінності

• на певну дату:

(2.15)

- за календарний період:

(2.16)