5.2.Тести

1. Відносини між соціальними групами і окремими індивідами з приводу їх суспільного стану, способу і устрою життя, а взагалі з приводу умов формування й розвитку особистості й соціальних спільностей – це відносини:

а) економічні;

б) соціальні;

в) трудові;

г) психологічні;

д) суспільні.

2. Соціально-трудові відносини – це:

а) взаємодія суб’єктів соціально-трудових відносин залежно від власності на засоби виробництва;

б) поведінка роботодавців та найманих працівників на ринку праці залежно від попиту та пропозиції робочої сили;

в) взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин, яка виникає в процесі праці і спрямована на регулювання якості трудового життя;

г) взаємодія організацій роботодавців та організацій найманих працівників щодо вирішення конфліктів у сфері праці мирним шляхом;

д) поведінка роботодавців та держави на зміни, що відбуваються у соціально-економічній політиці держави.

3. Предмет соціально-трудових відносин – це:

а) явища та процеси, що виникають між суб’єктами господарювання з приводу розподілу доходів;

б) конкретні сторони життєдіяльності окремих суб’єктів соціально-трудових відносин, що виникають на різних етапах їх життєдіяльності;

в) відносини між роботодавцями та працівниками з приводу найму на роботу;

г) відносини між людьми з приводу вступу у права спадщини;

д) вірної відповіді немає.

4. Предмети соціально-трудових відносин, залежно від чинників, що впливають на них та методів їх регулювання, групуються у такі блоки:

а) соціально-трудові відносини, що виникають з приводу власності;

б) соціально-трудові відносини зайнятості;

в) соціально-трудові відносини, що виникають з приводу організації та ефективності праці;

г) соціально-трудові відносини щодо винагороди за працю;

д) соціально-трудові відносини з приводу сплати податків на усі види доходів, отриманих громадянином.

е) правильні відповіді а, в, г;

є) правильні відповіді б, в, г.

5. Тип соціально-трудових відносин визначається:

а) відносинами власності на засоби виробництва та принципами розподілу сукупного продукту;

б) їх характером, і саме тим, за якими принципами приймаються рішення у соціально-трудовій сфері;

в) положенням соціальної групи в суспільстві та її активністю щодо соціальної політики держави;

г) методами збору первинних даних, які характеризують ступінь поширення певних соціально-економічних явищ у суспільстві.

6. Державний патерналізм – це:

а) ідеальний тип соціально-трудових відносин, який припускає спільну відповідальність людей, яка базується на особистій відповідальності та порозумінні, єдності та спільності інтересів;

б) такий тип соціально-трудових відносин, який полягає у переважній ролі держави в їх вирішенні або практично повній їх регламентації;

в) такий тип соціально-трудових відносин, який спрямовано на збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації, націлений на запобігання перенесення відповідальності на суспільство;

г) такий тип соціально-трудових відносин, при якому в рамках соціального миру забезпечується погодження важливіших соціально-трудових інтересів роботодавців та найманих робітників;

д) зіткнення суб’єктів взаємодії, яке викликано протилежною спрямованістю цілей та інтересів, позицій та поглядів;

е) свавільне обмеження прав суб’єктів цих відносин, що ставить їм перепони до рівних можливостей на ринку праці (за віком, статтю, національністю та ін.).

7. Субсидіарність – це:

а) ідеальний тип соціально-трудових відносин, який припускає спільну відповідальність людей, яка базується на особистій відповідальності та порозумінні, єдності та спільності інтересів;

б) такий тип соціально-трудових відносин, який полягає у переважній ролі держави в їх вирішенні або практично повній їх регламентації;

в) такий тип соціально-трудових відносин, який спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації, націлений на запобігання перенесення відповідальності на суспільство;

г) такий тип соціально-трудових відносин, при якому в рамках соціального миру забезпечується погодження важливіших соціально-трудових інтересів роботодавців та найманих робітників;

д) зіткнення суб’єктів взаємодії, яке викликано протилежною спрямованістю цілей та інтересів, позицій та поглядів;

е) свавільне обмеження прав суб’єктів цих відносин, що ставить їм перепони до рівних можливостей на ринку праці (за віком, статтю, національністю та ін.).

8. Якість трудового життя – це:

а) ступінь задоволеності робітника його освітою, професіоналізмом, трудовою активністю;

б) форма існування та функціонування соціальних норм, які є регулятором поведінки великої маси людей;

в) форма людської (індивідуальної чи групової) життєдіяльності, які є типовими для історично конкретних соціальних відносин;

г) систематизована сукупність якостей, які характеризують умови праці у самому широкому розумінні слова і дозволяють враховувати ступінь реалізації інтересу працівника та використання його здібностей;

д) сукупність залучених у господарське використання природних ресурсів, а також матеріальних та людських, якими володіє суспільство.

е) рівень здоров’я, моральності, професіоналізму.

9. Соціальна політика передбачає:

а) певний ступінь регулювання державою соціально-економічної сфери суспільства;

б) заходи щодо соціальної захищеності громадян суспільства;

в) заходи щодо забезпечення для громадян гідних умов життя та праці;

г) зв’язкок соціального розвитку суспільства з економічним розвитком;

д) усе наведене разом.

10. Система заходів щодо забезпечення соціальної захищеності переважно непрацездатного населення й соціально уразливих верств населення – це:

а) соціальний захист;

б)соціальна підтримка;

в)соціальна допомога;

г) усе наведене разом.

11. Соціальна допомога – це система заходів:

а) для економічної підтримки населення, яка передбачає створення умов, що дозволяють працівнику забезпечити свою соціальну захищеність;

б) короткотермінового характеру особам, які опинилися в екстремальній ситуації і потребують додаткових витрат;

в) що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного і соціально- уразливих верств населення.

12. Соціальні індикатори – це:

а) кількісні показники відповідності та динаміки соціальних процесів у суспільстві;

б) соціальні нормативи, що встановлюються державою з приводу забезпечення побутових умов життя населення;

в) показники рівня бідності в країні;

г) соціально-економічні орієнтири розвитку країни у ринковій економіці;

д) мінімально припустимі стандарти якості життя населення країни.

13. Негативний вплив глобалізації економіки на соціально-трудову сферу в країні виявляється у такому:

а) у міжнародному розподілі праці, міжнародній міграції робочої сили;

б) у обмеженні формування макроекономічної політики на національному рівні, посиленні протекціонізму;

в) посиленні іноземного інвестування в економіку країни, створенні спільних підприємств;

г) залежності економічного розвитку країни від міжнародних кредитних організацій;

д) посиленні спекуляцій на міжнародних валютних ринках і створенні вторинних фінансових ринків.

е) поглибленні існуючої нерівності в сфері продуктивності праці, доходів, матеріального добробуту населення;

є) правильні відповіді а, б, г;

ж)правильні відповіді б, г, е;

з) правильні відповіді а, г, е.

14. Які ознаки характеризують поняття “соціального захисту”?

а) жорстка економічна політика;

б) впровадження ринкових механізмів господарювання;

в) недостатній рівень економічної і соціальної безпеки окремих громадян через безробіття, захворювання, народження дитини, профзахворювання і негаразди;

г) незбалансованість платоспроможного попиту населення та пропозиції на ринку товарів та послуг;

д) створення умов для забезпечення економічної безпеки держави.

15. Соціальний захист вміщує такі системи:

а) організаційну;

б)функціональну;

в) прогностичну;

г) інституціональну;

д) комунікаційну;

е) правильні відповіді а, в;

є) правильні відповіді б, г.

16. Соціальний інститут характеризують такі ознаки:

а) сукупність класів, соціальних прошарків, соціальних груп;

б) сукупність соціальних ролей і соціальних статусів;

в) усталена форма організації спільної діяльності людей; наявність організаційної структури, системи правил нормативно-регульованого порядку;

г) сфера владних відносин, спрямованих на визначення форм, завдань, змісту діяльності держави щодо формування економічних інтересів різних прошарків суспільства;

д) правильні відповіді а, г;

е) правильні відповіді б, в;

є) правильні відповіді б, г.

17. До соціально-нормативних інститутів відносяться:

а) страхові компанії, спеціалізовані фонди;

б) професійні союзи найманих працівників;

в) організації роботодавців;

г) тарифні угоди, колективні договори, трудовий контракт;

д) національна рада соціального партнерства, національна служба посередництва і примирення.

18. До соціально-організаційних інститутів відносяться:

а) страхові компанії, спеціалізовані фонди;

б) професійні союзи найманих працівників;

в) організації роботодавців;

г) тарифні угоди, колективні договори, трудовий контракт;

д) національна рада соціального партнерства, національна служба посередництва і примирення;

е) правильні відповіді б, в, г;

є) правильні відповіді а, б, в, д.

19. До інститутів соціального захисту трудящих на підприємстві відносяться:

а) профспілкова організація;

б)колективний договір;

в)контракт;

г) рада ветеранів;

д) рада бригадирів.

20. Соціальне партнерство як система правовідносин – це:

а)відносини між роботодавцями і найманими працівниками, за яких у рамках соціального миру забезпечується узгодження найважливіших соціально-трудових інтересів;

б) специфічна форма відносин між трьома суб’єктами ринкової економіки: найманими працівниками, роботодавцями і державою;

в) врегульована нормами права специфічна система двох або тристоронніх суспільних колективних правовідносин між власниками засобів виробництва, найманими працівниками і державою (з місцевим самоврядуванням) або їхніми представницькими органами у процесі реалізації прав та інтересів сторін із соціально-економічних з трудових питань;

г) система законодавчо закріплених прав держави щодо централізованого регулювання соціально-трудових відносин на засадах принципів патерналізму;

д) правильної відповіді немає;

є) правильні відповіді а, б, в;

е) правильні відповіді б, в, г.

21. Соціальне партнерство на рівні суспільства ставить такі цілі:

а) збільшення валового внутрішнього продукту;

б) підвищення рівня життя населення;

в) поглиблення диференціації населення за рівнем доходів;

г) забезпечення науково-технічного і суспільного прогресу;

д) жорсткого регулювання соціально-трудових відносин з боку держави;

є) правильні відповіді а, б, г;

е) правильні відповіді в, г, д;

ж) правильні відповіді а. б, в.

22. Нормальне функціонування системи соціального партнерства забезпечується передусім таким:

а)регулярністю консультацій і системністю контролю;

б)добровільністю прийняття зобов’язань і відповідальністю за їх виконання;

в)рівноправністю і рівноцінністю сторін переговорів;

г) високою компетентністю сторін соціального партнерства;

д) усім наведеним разом.

23. Держава як суб’єкт соціального партнерства виконує такі функції:

а)гарантує здійснення цивільних прав усіх суб’єктів;

б)регулює соціально-трудові відносини законодавчими і нормативними актами;

в) виступає арбітром у трудових конфліктах і крупного роботодавця;

г) переконує суб’єктів соціального партнерства не приймати рішення, які ведуть до погіршення соціально-економічного стану держави, а також вирішення конфліктів мирним шляхом;

д) індикатора суспільної думки;

є) правильні відповіді а, б, в, г;

е) правильні відповіді б, в, г, д;

ж) правильні відповіді а, б, в, д.

24. Профспілки у соціальному партнерстві виконують такі функції:

а) регулюють соціально-трудові відносини законодавчими і нормативними актами;

б) виступають арбітром у трудових конфліктах і крупного роботодавця;

в) індикатора суспільної думки;

г) учасника управління виробництвом;

д) виразника і захисника інтересів найманих працівників;

є) правильні відповіді в, д;

е) правильні відповіді а, б, в;

ж) правильної відповіді немає.

25. Регулювання соціально-трудових відносин відбувається на рівнях:

а) національному, галузевому, територіальному;

б) індивідуальному, колективному, груповому;

в) виробничому;

г) особистісному; груповому, заводському;

д) правильні відповіді а, в;

є) правильні відповіді б, в;

е) правильні відповіді б, г.

26. Конфлікти потребують управління ними через те, що вони:

а) призводять до виявлення протиріччя інтересів окремих суб’єктів соціального партнерства;

б) призводять до значних економічних та соціальних втрат;

в) руйнують конструктивні взаємовідносини між суб’єктами соціального партнерства;

г) усе наведене разом.

27. Існують такі типи розв’язання конфліктів:

а) автономний; адміністративний;

б) загальноорганізаційний;

в) самостійний; публічний

г) законодавчий; колективний;

д) стандартний; компромісний;

є) правильні відповіді а, б, в;

е) правильні відповіді в, г, д;

ж) правильні відповіді не має.

28. Форми розв’язання конфлікту:

а) реорганізація; трансформація;

б) інформування; відволікання;

в) ігнорування; дистанціонування;

г) концентрація та комбінування;

д) нівелірування та інтегрування.

е)комфортна перевага; затамування;

є) правильні відповіді а, б, в, е;

ж) правильні відповіді в, г, д, е;

з) правильні відповіді б, в, г, е.

29. Ринок праці – це:

а) система суспільних відносин, пов’язаних з купівлею і продажем робочої сили;

б) сфера взаємодії покупців і продавців робочої сили з приводу працевлаштування;

в) механізм, що узгоджує ціну, умови праці та регулює її попит і пропозицію.

г) правильні відповіді а, б;

д) правильні відповіді б, в;

е) правильні відповіді а, б, в.

30. Який ринок праці характеризує вищий ступінь розвитку ринкових трудових відносин:

а) нерозвинений ринок праці;

б)тіньовий ринок праці;

в) регульований ринок праці;

г) нерегульований ринок праці;

д) організований ринок праці;

е) відкритий ринок праці;

ж) прихований ринок праці.

31. Укажіть, що являє собою сегментарний ринок праці:

а) ринок праці з чітко визначеними зонами, на яких зосереджуються певні категорії конкуруючих між собою працівників;

б) ринок праці, який охоплює усе працездатне населення, яке подано на ринку праці;

в) ринок праці, який складається з працівників, котрі враховуються як частково зайняті на підприємствах і в організаціях, та які мають велику ймовірність залишитися без роботи;

г) ринок праці, який характеризує співвідношення поміж продавцями та покупцями у масштабі країни, регіону.

32. Вкажіть елементи, які являють собою суб’єкти ринку праці:

а) найманий робітник;

б) попит на робочу силу;

в) товар;

г) роботодавець;

д) служба профорієнтації;

е) форми та системи заробітної плати;

є) громадські роботи;

ж) сезонні роботи;

з) центри зайнятості;

и) правові акти.

і) правильні відповіді в, е, і;

ї) правильні відповіді а, г, д, з;

к) правильні відповіді д, і, к;

л) правильні відповіді б, в, г;

м) правильні відповіді в, ж, з.

33. Функція ринку праці, яка встановлює рівновагу між попитом та пропозицією робочої сили:

а) суспільного поділу праці;

б) посередницька;

в) оздоровлююча;

г) відтворювальна;

д) регулююча.