- •Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
- •1. Виникнення стародавніх держав
- •3. Античні міста-держави
- •4. Боспорське царство
- •5. Стародавні східні слов'яни
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ III
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •2. Суспільний лад
- •3. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ
- •4. Державний лад
- •5. Право
- •Розділ V суспільно-політичний лад і право в україні у період народно-визвольної війни
- •1. Антикріпосницький і національно-визвольний ха народної війни
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •5. Входження україни до складу росії та його наслідки
- •Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
- •2. Входження правобережної україни до складу росії
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний лад
- •5. Ліквідація автономного устрою україни
- •6. Право
- •1. Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ VIII суспільно-політичний лад і право україни у другій половині XIX ст. І. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IX
- •1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
- •2. Органи урядової адміністрації
- •3.Органи самоврядування
- •4. Право
- •Розділ х
- •1. Розпад російської імперії та відродження української держави
- •2. Система органів центральної ради
- •3. Жовтневий переворот більшовиків. Його вплив на україну
- •4. Четвертий універсал і проголошення україни незалежною демократичною дер
- •5. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •6. Українська держава за директорії
- •1. Розпад австро-угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний лад зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Утворення срср та зміни / суспільно-політичному житті україни
- •1. Передумови утворення і юридичне оформлення срср
- •2. Прийняття загальносоюзної конституції і дальший розвиток конституційного законодавства урср
- •3. Перебудова державного апарату урср
- •4. Адміністративно-територіальна реформа
- •5. Кодифікації та характеристика права
- •Розділ хні входження західної у країн та північної буковини до складу україни
- •1. Окупація західноукраїнських земель та їхнє сощально-політи-чне становище у складі іноземних держав
- •Розділ XIV зміни в державному апараті та праві україни в роки другої світової війни
- •1. Напад фашистської німеччини на радянський союз. Спроби відновлення української держави
- •2. Розчленування території україни характеристика окупаційного режиму
- •3. Державний лад
- •Розділ XV
- •1. Соціально-політичне становище закарпаття у складі чехословаччин.И
- •2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
- •Розділ XVI розпад срср та відродження української суверенної, незалежної, соборної держави
- •1. Процес перебудови і зміни в суспільно-політичному житті україни
- •2. Декларація про державний суверенітет україни 16 липня 1990 р.
- •3. Акт проголошення незалежності україни 24 серпня 1991 р.
- •4. Державне будівництво в україні на сучасному етапі
- •Список літератури
- •290008 Львів, вул. Пекарська, 11,
Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
Отже, Україна за Березневими статтями увійшла до складу Росії як автономне державне утворення. Обмеження її суверенітету виявлялось у тому, що вона визнавала над собою верховенство царської влади. Статус України визначала російська держава. Гетьман і старшина перебували на службі у царя. Збереглася самостійність України у внутрішньому управлінні — вона мала свою казну.
У Після Андрусівського перемир'я 1667 р. і «Вічного миру» з Річчю Посполитою 1686 р., Константинопольського мирного договору з Туреччиною 1710 р. Лівобережна Україна і Київ з околицями були остаточно затверджені у складі Росії.)
Російсько-турецька війна, розпочата Портою 1768 р., закінчилася Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 р,за яким землі між Дніпром і Бугом, а також м. Керч і фортеці Єнікале, Азов та Кінбурну Криму були звільнені з-під влади Туреччини. Крим проголошувався незалежним, а 1783 р. його приєднали до Росії.
Внаслідок нової війни з Туреччиною за Ясським мирним договором 1791 р. до складу Росії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром. Так більша частина степової України ввійшла з основними українськими землями до складу Російської держави.
Послабленням Речі Посполитої скористалися Пруссія та Австрія, які захопили більшість польських земель). Російський уряд, боячись могутності цих держав, погодився взяти участь у поділі Речі Посполитої. До Росії відійшли землі Білорусії та частина Литви, Австрія захопила Галичину, а власне польські землі стали здобиччю Пруссії 1772 р. Після другого поділу Польщі 1793 р. до складу Росії ввійшли Правобережна Україна — Київщина, Волинь, Поділля та Брацлавщина. Галичина, Буковина і Закарпатська Україна залишились під владою Австрії. Після третього поділу Речі Посполитої 1795 р. до Росії відійшла західна Волинь.
Таким чином, більшість українських земель ввійшла до складу Російської держави.
Як уже зазначалося, після входження Лівобережної України до складу Росії Правобережна Україна і Галичина продовжували залишатись у складі Речі Посполитої. Буковина разом з Молдавією знаходилася під владою Туреччини. Закарпаття перебувало під владою Угорщини. Населення цих земель зазнавало соціального і національного гноблення. Панівним класом на цих землях залишалися феодали, їх верхівку становили магнати, дрібні та середні землевласники, яких переважно називали шляхтичами. Шляхетство поділялося на родове і набуте. Феодали користувалися винятковим правом володіння земельною власністю і звільнялися від податків. Шляхетське майно не могло бути конфісковане без рішення суду, а сам шляхтич не міг бути заарештованим (за винятком кримінальних злочинців). Тільки особи шляхетського походження могли обіймати вищі світські та духовні посади, отримувати у довічне користування землі з державного фонду Формально всі феодали були рівними між собою.
Основну масу залежного населення становили селяни Вони були неоднорідними і поділялися на декілька категорій. Найчисельніша група — це так звані кмети, котрі мали землю, урожай з якої задовольняв потреби селян Більшість селянських господарств, належала до категорії малоземельних. Решта селян були безземельними, чимале з них не мали власного житла і йшли у найми.
Не кращим було становище міського населення. Феодальний гніт гальмував розвиток міст, промисловості, ремесел. У приватній власності магнатів знаходилася більшість міст. Власне їх розвиток став монополією феодалів на різні промисли тощо. Значно погіршилося також становище Північної Буковини. Поневолене населення мусило постачати турецькій армії провіант, робочу худобу, різне спорядження. Через територію Буковини проходили турецькі, татарські та польські армії, які нещадно грабували населення, знищували міста й села. .-^ Внаслідок іноземного панування затримувався економічний і політичний розвиток Закарпаття, що перебувало під владою Угорщини. Посилювався феодальний і національний гніт. Постійні війни між Габсбургами і прибічниками трансільванських князів спустошували цей край, погіршували і без того тяжке становище населення. Головні ореади в адміністративних органах обіймали угорські та;, місцеві феодали, які були повновладними господарями Закарпаття. Основна ж маса населення залишилася безправною.
Тяжке економічне становище українських земель посилювалося національним гнобленням. Польські феодали, зокрема, намагалися ополячити українців, поневоливши їх духовно, а це викликало рішучий супротив українського" населення. Важливу роль у визвольній боротьбі відіграли козацькі полки, що створювалися на Правобережній Україні. Народні хвилювання виникли також на західноукраїнських і закарпатських землях, де феодально-кріпосницький та національний гніт був ще жорстокішим, ніж на Правобережжі.