15. Особливості ”нової економіки”. Відмінні характеристики індустріальної і „нової” економіки.

Чинники розвитку нової економіки: інвестиції в освіту, розвиток інформаційно-компютерних технологій, зростання витрат на НДДКР, розширення доступу компаній до венчурного капіталу, якість управління компанією, ефективна політика залучення іноз. інвест., кіль-ть і якість людських ресурсів, занятих у галузях знань.Ознаки нової економіки: зростання інвестицій в НДДКР і освіту, охорону здоров’я і навкол. середов.; зростання знаннямісткості ВВП нематерельних активів. Показники конкурентоспроможності країни: 1. інноваційність(величина НДДКР і її частка в ВВП) 2. Створення знань з комерційним. потенціалом (витрати на прикладні НДДКР, к-ть патентів). 3. Місткість ринку знання, динаміка міжн. обміну знаннями (частка нац. НДДКР,фінансованих із закорд. джерел; міжнародна співпраця в науці та техн., обмін студентами)4. Підприємницька д-ть(к-ть малих і середніх під-в). 5. інновації і винаходи (к-ть під-в, що мають інн-ії). 6. підтримка інн-ій і винахідництво (частка венчурного фін-ня у ВВП, частка витрат на НДДКР)7.якість людського капіталу(відтік умів, к-ть винахідників). 8. розвиненість нац. інфо інфраструктури (телекомунікації, комп. техн.).

Основні відмінні характеристики індустріальної економіки і „нової економіки”

Характерні особливості періоду		Період
		Індустріальний (ІІ половина ХХ ст.)	Інноваційний (кінець ХХ - початок ХХІ ст.)
Стратегічні чинники економічного росту		Виробничий досвід	Наукові знання
Основні конкурентні переваги		Промислові технології	Технологічні і управлінські інновації
Переважають	Капітал	Фізичний	Інтелектуальний
	Активи	Матеріальні	Нематеріальні

Отже, в сучасному світі відбувається перехід від економічної спрямованості до інноваційної, від нагромадження матеріального багатства як основи добробуту – до нагромадження інформації, як основи суспільного прогресу. Інвестиції в людський капітал і формування на цій основі інтелектуального капіталу суспільства перетворюються на пріоритетний загальнонаціональний інтерес.

16. Поняття інновації як економічної категорії. Основні ознаки інновації.

Вихідним в розумінні інноваційної діяльності є інновація. В світі поширені два підходи щодо визначення поняття „інновація”: 1. Статичний, де інновація виступає як “інновація — результат” інноваційного процесу у вигляді нової техніки (продукції), технології, нового методу, що впроваджені на ринку. 2. Динамічний, де інновація виступає як “інновація — процес”, процес створення і впровадження нового. За міжнародними стандартами у відповідності до положення „Керівництво Фраскаті” інновація – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконалого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконалого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг. Сама новація, тобто відкриття, винахід, науково-технічна, технологічна розробка, „ноу-хау” і т.д., стає інновацією, коли вона комерціалізована. Комерціалізація – це практичне використання новації, яке супроводжується його виходом на ринок. Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку. Отже, обов’язковими ознаками інновації є наявність комерційного ефекту та новизни. При відсутності першої ознаки мова йде про новацію, при відсутності другої – про традиційний товар. В різних літературних джерелах до інновації відносять ідею. Ідея може бути потенційно інноваційною, якщо вона пройде через стадії науково-технічного і інноваційного циклів і матеріалізується в інновацію. Не виключено, що в деяких випадках ідея сама по собі може бути новацією. Економічна сутність інновацій з точки зору споживачів – це збільшення споживчої цінності, створення нової цінності (корисності). З точки зору підприємства – це збільшення доданої вартості у валовій виручці підприємства. Специфічним змістом інновації є зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція змін. (Ільєнкова). Інновація не є синонімом нововведення. Нововведення означає, що новація використовується. Інновація – це не просто нововведення, а нова функція виробництва, „нова комбінація”, яка створює нову цінність, додану вартість. Вона означає іншу якість засобів виробництва, іншу цінність, яка не може бути досягнута шляхом дрібних поліпшень старого устаткування чи наявної організаційної схеми. Як зазначає (1980) П. Друкер, зміна цінності, що одержує споживач це не поліпшення вже існуючої, а створення нової, відмінної цінності. Така зміна завжди забезпечує можливість конкретної новизни. Тобто будь-яка інновація є нововведення, однак не кожне нововведення є інновацією. Для останніх Г.Менш запропонував термін „псевдоінновація”.