29. Значимість технологічних і організаційно-управлінських інновацій, їх взаємозв’язок.

Інновація-продукт (продуктова інновація) – це така інновація, яка має фізичну форму готового принципово нового чи вдосконаленого виробу і виходить в тій чи іншій формі за межі виробництва. Вони дозволяють забезпечити зростання прибутку як за рахунок підвищення цін на нові продукти або модифікацію колишніх (на короткострокову перспективу), так і за рахунок збільшення обсягу продажів (на довгострокову перспективу).

Інновація-процес (технологічна інновація) – та, яка виникає при використанні поліпшених, більш вдосконалених способів виготовлення продукту. Вони дають змогу поліпшити економічні показники за рахунок:

• удосконалення підготовки вихідних матеріалів і параметрів процесу, що в результаті приводить до зниження витрат виробництва, а також до підвищення якості продукції;

• збільшення обсягу продажів внаслідок продуктивного використання наявних виробничих потужностей;

• можливості освоєння у виробництві перспективних, з комерційної точки зору, нових продуктів, які неможливо було б одержати в силу невдосконаленості виробничого циклу старої технології.

Дані види інновацій тісно пов’язані між собою і перходять одна в одну: нові інструменти, які використовуються усередині виробництва, являються інноваціями процесами, а якщо ця область комерціалізується, то вони стають інноваціями-продуктами.

Продуктові інновації передусім спрямовані на створення нової споживчої цінності, що приваблює більшу кількість споживачів. Інновації процесу, як правила, дають переваги у витратах, продуктивності, якості.

Технологічні нововведення з'являються або в результаті єдиного інноваційного процесу, тобто тісного взаємозв'язку НДДКР зі створення виробу й технології його виготовлення, або як продукт самостійних спеціальних технологічних досліджень. У першому випадку, інновації залежать від конструктивних і технічних особливостей нового виробу й наступних його модифікацій. У другому випадку - об'єктом інновації служить не конкретний новий виріб, а базова технологія, що піддається в процесі технологічних досліджень еволюційним або революційним перетворенням.

Розвиток кожної базової технології характеризується, як правило, S-образною логічною кривою. Нахил кривої й переломні точки розвитку в кожен період часу відбивають ефективність технології й ступінь використання технологічного потенціалу. По мірі наближення до межі подальше вдосконалення даної технології стає економічно недоцільним.

30.Порівняльна характеристика стратегічних і реактивних інновацій. Роль цих інновацій в системі стратегічного управління інноваційною діяльністю підприємства.

Стратегічні (упереджуючі) інновації – це інновації, впровадження яких має випереджувальний характер з метою отримання вирішальних конкурентних переваг у перспективі.

Стратегічні інновації, що служать реалізації стратегічних цілей розвитку, мають соціально-економічний характер, є наслідком реалізації довгострокових заходів інноваційного характеру, що мають значення як для всього суспільства, так і для окремих підприємств, інститутів і т. д.

Реактивні інновації – інновації, що забезпечують виживання та конкурентоспроможність фірми на ринку, виникаючи як реакція на нові перетворення, здійснювані основними конкурентами.