54. Технополіс, його значення і доцільність створення. Наведіть приклад технополісу.

Технополіс являє собою цілісну науково-виробничу структуру, створену на базі окремого міста, в економіці якого помітну роль грають технопарки й інкубатори. Нові товари і технології, розроблені в наукових центрах, використовуються для рішення всього комплексу соціально-економічних проблем міста. Технополіси можуть бути утворені як на основі нових міст, так і на основі тих, що реконструюються. Існують також технополіси "розмитого" типу, звичайно вони виникають на базі великих міст, що при відсутності чітко окреслених високотехнологічних зон, проте, мають розвинуті інноваційні структури.

Головним завданням технополісів є модернізація традиційних для регіону галузей промисловості і виведення їх на сучасний рівень, вибір наукових напрямів, визначальних для даного технополісу, які можуть забезпечити випереджальний розвиток виробничої інфраструктури. Однак найважливішим є створення найсприятливіших умов для співробітників, спеціалістів і жителів тієї місцевості, на промисловій базі якої формується технополіс, тобто спрямованість технополісу на задоволення потреб людей, підвищення їх життєвого рівня та економічного розвитку регіону.

Прикладом можна назвати технополіс Нагаока у Японії – інтегрований комплекс, в якому органічно поєднані промисловий сектор, наукові установи, сфера освіти та соціальна інфраструктура. Або Каліфорнійська „Силіконова долина” – не лише об’єднує науковців, представників бізнесу та інноваційну інфраструктуру, а й формує умови для комфортного проживання населення технополісу.

55. Інноваційна політика підприємства: мета, задачі, принципи.

Під інноваційною політикою слід розуміти комплекс принципів та взаємопідтримуючих економічних, правових, організаційних і соціальних методів планування, організування, стимулювання, контролю та регулювання інноваційних процесів на підприємстві.

Інноваційна політика підприємства передбачає об’єднання цілей технологічної політики, структурної політики, інвестиційної політики та спрямована на впровадження нових технологій, нових видів продукції, формування нових ринків.

Основним завданням підприємства є визначення мети інноваційної політики, основних принципів її здійснення, а також механізму реалізації відповідних заходів.

Метою інноваційної політики підприємства є сприяння інноваційному розвитку, підвищення інноваційної активності для забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємства на світовому ринку.

Виходячи з мети інноваційної політики, підприємство визначає задачі інноваційної політики.

Задачі інноваційної політики

- обґрунтування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку;

- розробка стратегії інноваційного розвитку;

- вибір і обґрунтування основних інноваційних проектів;

- вибір і обґрунтування процесної організаційної структури;

- розробка першочергових інноваційних заходів, які сприятимуть реалізації інноваційної політики.

Принципи інноваційної політики:

1) забезпечення створення нової цінності, вигоди для споживачів і збільшення доданої вартості для підприємства за рахунок освоєння виробництва принципово нової продукції і послуг;

2) пріоритет інновацій над традиційним виробництвом;

3) концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах інноваційного розвитку;

4) безперервний розвиток інноваційного потенціалу підприємства шляхом постійного навчання і самодослідження і досягнення критичної маси нових пропозицій, винаходів, ноу-хау, переходу до нового покоління техніки, технологій, необхідних для реалізації інновацій;

5) комплексне здійснення інновацій, при якому технологічні, продуктові, ринкові, організаційні, управлінські і соціальні тісно взаємозв’язані між собою;

6) формування інноваційного клімату;

7) мобілізація персоналу, економічне стимулювання інноваційної активності, підготовка та перепідготовка персоналу;

8) ефективність (економічність) інноваційних процесів

56. Аналіз зовнішньої і внутрішньої інноваційної позиції підприємства, його значимість при визначенні стратегії інноваційного розвитку підприємства. Оцінка інноваційної позиції здійснюється за допомогою різних матриць.: Широке поширення отримав метод SWOT–аналіз – оперативний діагностичний аналіз середовища підприємства. Абревіатура SWOT: S – strength (сила), W – weakness ( слабкість), O – opportunity ( можливість), T – threat ( загроза). Матриця SWOT–аналіза будується на двох векторах. На горизонтальній вісі відображається стан зовнішнього середовища з розбивкою на можливості і загрози. На вертикальній вісі відображається стан внутрішнього середовища підприємства з розбивкою на сильні і слабкі сторони. На перетині отримуємо 4 квадранти: „сила –можливості”; „сила – загрози”; (передбачаються спеціальні заходи збереження сильних сторін), „слабкість-загрози”; (передбачаються спеціальні заходи по трансформації організації), „слабкість-можливості”.