10 Чому змінюється траєкторія рівноваги в теоріях циклічно го розвитку м. Кондратьєва, й.Шумпетера, г. Менша?

Циклічний рух є формою відхилення від рівноваги до якої прагне економічна система. Інновація супроводжується творчим руйнуванням економічної системи, обумовлюючи її перехід з одного стану рівноваги в інший. Шумпетер і М.Кондратьєв, вважали, що циклічний рух є формою відхилення від рівноваги до якої прагне економічна система. Факторами, що спричиняють ці відхилення, є спонтанні кластери інновацій.

Фаза піднесення починається з пожвавлення ділової активності, тут важливу роль відіграють науково-технологічні відкриття, винаходи, які впливають на зміну економічної кон’юнктури, ділову активність. На стадії занепаду хвилі виникає активність науково-технічної діяльності, результатом якої є докорінне оновлення обладнання, створення нових товарів, нових галузей, нових ринків, нових робочих місць.

Менш, на відміну від Кондратьєва та Шумпетера, вважав, що кожний довгий цикл має форму не відрізка хвилі, а S-подібної логістичної кривої. Ця крива описує траєкторію життєвого циклу технологічного способу виробництва. На завершальній стадії старої технологічної бази виникає нова. Проте попередня S-подібна крива не плавно переходить у нову.Їх накладання породжує нестабільність і навіть турбулентність. Момент зіткнення двох послідовних життєвих циклів і є „технологічним патом” або кризою, депресією, вихід з якої можливий лише за появи принципово нових, базових технологій.

11 Концепція технологічних укладів c.Ю. Глазьєва. Базові технології, на яких засновані технологічні уклади.

Технологічні уклади суспільного виробництва.В сучасній теорії інноватики зміну ділових циклів прийнято зв’язувати зі зміною технологічних укладів в суспільному виробництві.Технологічний уклад характеризується єдиним технологічним рівнем виробництв, зв’язаних вертикальними і горизонтальними потоками однорідних ресурсів, які базуються на загальних ресурсах робочої сили і загальному науково-технічному потенціалі. Поняття технологічного укладу введено С.Ю. Глазьєвим (1993). За Глазьєвим виділяють п’ять технологічних укладів:Перший технологічний уклад (1770–1830 роки) був пов’язаний з винаходом прядильної машини Ватта і механічних ткацьких станків Робертсона і Хорокса, що дало поштовх бурхливому розвитку текстильної промисловості в Англії і привело в кінцевому рахунку до промислової революції.Другий технологічний уклад (1830–1880 роки) пов’язаний зі створенням парового двигуна, що призвело до прискореного розвитку машинобудування, появи тяжкої промисловості і якісного прогресу на транспорті. Це стимулювало, в свою чергу, розвиток гірничовидобувних галузей промисловості і металургії. Третій технологічний уклад (1880–1930 роки) пов’язаний з освоєнням і широким практичним використанням електроенергії і сталі. В результаті почали ефективно розвиватися електротехніка і передача електроенергії на відстань, тяжке машинобудування, чорна металургія. Був досягнутий суттєвий прогрес в області неорганічної хімії.Четвертий технологічний уклад (1930–1980 роки) пов’язаний з появою двигуна внутрішнього згорання і розвитком нафтохімії. Для цього укладу характерний розвиток автомобілебудування, авіації, хімічної і нафтохімічної промисловості, напівпровідникових, синтетичних матеріалів.П’ятий технологічний уклад (від 1980–1990 років до 2030–2040 років) характерний для нашого часу. Його зміст визначають базові інновації в області інформаційних технологій, телекомунікацій, біотехнологій, використання атомної енергії, освоєння космосу і інших важливих технологічних досягнень другої половини ХХ сторіччя.В сучасній концепції життєвий цикл технологічного укладу має чотири фази розвитку (зародження, монополія, домінування і згасання) і визначається періодом часу приблизно в 100 років (рис. 1).