80. Розрахунок терміну окупності і точки беззбитковості

Термін окупності – це розрахункова дата, починаючи з якої ЧДД приймає стійке позитивне значення. Іншими словами, це – період (вимірюваний в місяцях, кварталах або роках), починаючи|розпочинаючи,зачинаючи| з|із| якого первинні вкладення і інші витрати|затрати|, пов'язані з інвестиційним проектом, покриваються сумарними результатами його здійснення. Термін окупності розраховується за формулою:

де t – останній термін реалізації проекту, при якому різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат приймає від’ємне значення (номер від початку фінансування);

DD_t– – це остання від’ємна різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат (грн);

DD_t+ – це перша позитивна різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат (грн).

Точка беззбитковості – показує, при якому обсязі виробництва виручка від реалізації покриває сумарні витрати на виробництво продукції. Розрахунок точки беззбитковості проводиться за формулою:

де С – постійні витрати на весь обсяг продукції;

Р – ціна одиниці продукції;

V – змінні витрати на одиницю продукції.

Жоден з перерахованих критеріїв сам по собі не є|з'являється,являється| достатнім для ухвалення|прийняття,приймання| проекту. Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про інвестування засобів|коштів| в проект повинне ухвалюватися з урахуванням|з врахуванням| значень всіх перерахованих критеріїв і інтересів всіх учасників інвестиційного проекту.

Таким чином, розробка концепції інноваційного проекту охоплює проведення досліджень і всіх етапів техніко-економічного обґрунтування інноваційного проекту: від визначення мети до вибору найбільш ефективного варіанту її досягнення.

81. Планування інноваційного проекту

Основна мета планування – інтеграція всіх учасників проекту для виконання комплексу робіт, що забезпечують досягнення кінцевих результатів проекту. План реалізації інноваційного проекту являє собою детальний, розгорнутий у часі, збалансований за ресурсами і виконавцями, взаємопов’язаний перелік науково-технічних, виробничих, організаційних й інших заходів, спрямованих на досягнення загальної мети чи вирішення поставленого завдання. Як правило, він оформлюється у вигляді комплексної інноваційної програми. При управлінні інноваційними проектами, як правило, використовують систему планів, що подана на рис. 1.

Рис. 1. Види планів інноваційного проекту

82. Організація управління інноваційним проектом. Мета організації менеджменту проектом. Взаємодія лінійних і функціональних менеджерів

Планування забезпечує учасникам інноваційного проекту розуміння цілей і опис робіт, які повинні бути виконані, створює ос­нову для розподілу робіт між учасниками програми і призначення ре­сурсів.

Мета організації менеджменту проектом включає:

• забезпечення взаємодії;

• поділ ролей і відповідальності;

• визначення відповідальності за прийняття рішень;

• забезпечення ефективного розподілу інформації;

• забезпечення гнучкості використання ресурсів.

Для забезпечення ефективної системи взаємодії необхідно: забезпечити взаємодію між менеджментом проекту і функціональ­ним менеджментом; встановити правила формальної взаємодії між учасниками про­екту.

Лінійні менеджери повинні забезпечувати інноваційний проект ресурсами відповідно до його життєвого циклу. У рам­ках проекту взаємодіють різні організації її окремі виконавці: внутрішні і зовнішні користувачі результатів проекту; внутрішні і зовнішні постачальники ресурсів; внутрішні функціональні відділи і т.д. Для забезпечення ефективної взаємодії повинно бути чітко виз­начено:

• хто повинен приймати рішення:

• хто виконує ту чи іншу роботу:

• хто несе відповідальність за управлінські функції;

• хто одержує інформацію.

Рівні відповідальності і влади повинні бути чітко визначені не тільки для постійних членів проекту, але й для виконавців чи ор­ганізацій, що підтримують проект на окремих стадіях.