10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки

В період політико-економічного та культурного занепаду українські землі, стали об'єктом активних зовнішньополітичних інтересів Литви, Польщі та Московії. В 60-х роках XIV ст. під владою Литви опинилися Чернігово-Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля і більша частина Волині. Українське населення часто вітало литовські війська, тому що для українців литовське панування було прийнятніше ніж жорстоке іго Золотої Орди. Литовці дозволяли місцевій українській знаті займати найвищі адміністративні посади. Язичники-литовці під впливом українців прийняли християнство. Руська мова стала офіційною мовою уряду. Виявляючи повагу до місцевих звичаїв литовці часто проголошували: "старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо". Багато норм руського права, руські назви посад, система адміністрації та інше було сприйнято в Литві. Великий князь Литовський Вітовт протягом 1392-1394 посилив владу литовців в Україні. Він зумів поширити свій вплив на південь до берегів Чорного моря, від Дніпра і Криму до Дністра 15 липня 1410 відбулася Грюндвальська битва об'єднаних польсько-литовсько-рускі війська та німецьких рицарів-хрестоносців. Перемогли об'єднанні війська, хрестоносці припинили пересування у лит та укр. землі. На кінець XV ст. на українських землях було повністю ліквідовано удільно-князівский лад і вони стали звичайними провінціями Литви, якими управляли намісники литовського князя. У 1458 православна церква України і Білорусі виділилася в Київську метрополію, незалежно від метрополії Московської.

1366 поляки захопили всю Галичину і частину Волині у війні проти литовців. Поляки ставились до некатоликів як до морально і культурно неповноцінних. Спочатку обережно впроваджували зміни серед нових підданих. Поряд з латиною вживалася і руська мова, ходила своя монета. У 1375 у Львові було засновано католицьке архієпископство. Виникали католицькі монастирі, збільшилося католицьке населення краю. Підпорядкування поляками земель і населення України для українців було більш, ніж просто заміна своїх правителів чужими. Виріс гострий релігійний, соціальний та етнічний конфлікт. У 1385 Польща і Литва уклали Кревську унію. Умови: за руку королеви Ядвіги та титул короля Польщі великий князь Литовський Ягайло зобов'язувався повернути литовців у католицизм, а землі Литви і України приєднати до польської корони. У1569 Литва уклала з Польщею Люблінську унію. Умови: 1) Створення єдиної держави — Річ Посполита (справа народна). 2) В державі існує єдиний виборний король, сейм, гроші, податки та єдина зовнішня політика. 3) Велике князівство Литовське зберігало автономію (місцеве врядування, військо, скарбницю, систему судочинства). 4) До Польщі відходили всі українські землі, що належали Литві. Наслідки уній: Люблінська унія поставила під сумнів саме існування українців, як окремої етнічної спільності. Привласнювались українські землі, денаціоналізація і полонізація населення, українські звичаї переслідувалися, насильницьке насадження католицтва та переслідування православної віри. Церковна унія (Брестська): З метою навернення українців у католицизм у 1596 в місті Бресті був скликаний церковний собор католиків і православних, на якому була зроблена спроба примирити два напрямки християнства, проте з цього ні чого не вийшло. Церква ще роздробилась, тепер замість двох існувало три церкви: католицька, православна та уніатська (греко-католицька). Остання визнавала зверхність Папи Римського, а обряди та звичаї у відправленні служби залишили православними.