1. Найдавніше населення на території України

Риси первіснообщинного ладу: 1) економічній сфері - дуже низкий рівень розвитку продуктивних сил, повна залежність людини від природи; 2) соціальній сфері - люди об'єднані в общини. Засоби виробництва знаходяться в суспільній власності. Люди вели постійне кочове життя через пошуки нових більш сприятливих місць існування. У взаємовідносинах між людьми діяв природній відбір (слабший гинув); 3) у політичній сфері - відсутня експлуатація людини людиною, відсутність класів і держави; 4) в ідеологічній сфері: існували вірування в богів (бог Вогню. Сонцю, Дощу) - тих сил природи, які безпосередньо впливали на людину.

Етапи розвитку первіснообщинного ладу

І етап: КАМ'ЯНИЙ ВІК (1 млн р.до н.е.- З тис. р.до н.е). – це 99% всієї історії людського суспільства.

а) Ранній палеоліт (1 млн. р. до н. е. – 150 тис. р. до н е.)

Мінливий клімат: похолодання змінювалось потеплінням. Прадавні люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Архантропи займались мисливством і збиранням, користувалися примітивними знаряддями: дерев'яними киями та загостреними палицями, кам'яними ручними рубилами. Сліди перебування перших поселенців на землях України виявленні на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та Криму. Найдавнішою стоянкою первісних людей на території України є поселення, розкопане біля с. Королеве на Закарпатті. Тут виявлено 15 культурних шарів, які відносяться до різних часів від 1 млн. до 40 тис. р. до н.е. Це одне з найдавніших поселень прадавніх людей в Європі.

б) Середній палеоліт (150 – 40 тис. р.до н. е.)

На території сучасної України з'являються люди нового фізичного типу палеантропи (давні люди) або неандертальці. Зріст 150-160 см., масивна голова, сутулі, велика нижня щелепа, скоше­не чоло, пряма хода і сильно розвинені м'язи. Об'єм головного мозку - 1600 см³. З'являються крем'яні вістря на списі, ножі, шкребла. Люди живуть у довготривалий таборах, будують перші житла і користуються вогнем. Зароджується мова, виникає родовий лад, з’являється перший одяг зі шкіри. Відомо вже 200 поселень неандертальців по всій території України.

в) Пізній палеоліт (40 - 13 тис. р. до н е.)

В Україні з’являються кроманьйонці - люди сучасного фізичного типу. В Україні відомо близько 800 пізньопалеолітичних пам'яток. Жили в північній і середній Наддніпрянщині, Західному Поділлі, південній частині Волині, Закарпатті, на берегах Дніпра, у східній частині України, Криму. Об'єднувалися у племена. Житла – зимові та літні. В кожному селищі жило 25 – 70 людей. Середній вік життя 20-23 роки. Удосконалювались технічні прийоми роботи з кременем. Знайдено ножеподібних пластин, шкребен, скобелів для обробки шкіри, різців для розкроювання шкіри та обробки кісток і дерева, проколи, свердла, вістряки для зброї (списів і дротиків). Широко використовувалася кістка для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас. Знайдено примітивні серпи та молоти. В цю епоху почався процес виникнення рас - представників основних типів - європеоїдного, негроїдного та монголоїдного. На зміну первісному стаду прийшла матріархальна родова община. Основним осередком суспільства став рід - група кровних родичів, що вела своє походження від спільних жіночих предків (матріархат), по материнській лінії, оскільки при груповому шлюбі спорідненість інакше визначити було неможливо. Члени роду спільно володіли знаряддями виробництва, спільно здобували все необхідне для життя і спільно споживали його. Провідна роль у роді належала жінці.

г) Мезоліт (13- 6 тис. р. до н е.)

Природні умови в Україні стали подібними до сучасних. Основні види діяльності: полювання, рибальство, збиральництво. Крем'яні знаряддя стають делікатнішими. Ширше застосовуються лук і стріли. Збільшення населення і підвищення ефективності мисливства порушують рівновагу в навколишньому середовищі. Відчуваючи нестачу звірини, людина починає приручати тварин, пробує висівати перші злаки. Люди полюють на благородного оленя, лося, бика, кабана, ведмедя, вовка, лисицю, бобра, ховраха та ін. Для ловлі риби використовували гачки, сіть з поплавками, складну систему загородок на річках і озерах, а також човни, видовбані з цільних стовбурів дерев, весла. В Україні відомо майже 1000 пам'яток мезолітичного періоду. В межах України три основні ареали розселення мезолітичних племен: на півночі – Поліський, прикарпатсько-дністрянській, на півдні – Степовий.

д) Неоліт (новий кам'яний вік) (6-4 тис. р. до н.е.)

Природні умови нагадували сучасні, але було тепліше і випадало більше опадів. Люди переходили до осілого громадського життя, будували житла, з яких складалися селища. Поряд з мисливством і рибальством існували скотарство і землеробство. На поч. 5 тис. до н. е. на території України з'явилося землеробство.

Землю обробляли загостреними палицями і мотиками. Сіяли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес. Збіжжя жали крем'яними серпами, зерно розтирали на борошно на кам'яних зернотерках. Людина вже створювала запаси харчів, вела більш розмірений і сталий спосіб життя.

Найбільшим досягненням людини неоліту стало вміння виробляти посуд. Глиняний посуд спочатку був з загостреним або округлим дном. Пізніше з'являється посуд із плескатим дном, що може свідчити про наявність житла з долівкою та столу у побуті. У людей неолітичної доби ускладнюється світогляд, з'являються нові культури та вірування, пов'язані з виникненням землеробства.

е) Енеоліт (мідно - кам 'яний вік) (4-3 тис.р. до н.е.)

Поряд з кам'яними знаряддями почали виробляти знаряддя з міді. Продовжують розвиватись і вдосконалюватись скотарство та землеробство, використовують рало і тяглову силу, виникають спеціалізовані ремесла. Однією з найяскравіших культур енеоліту була трипільська культура.

II етап: БРОНЗОВИЙ ВІК (3 - 1 тис. до н. е)

В Україні перші бронзові вироби з'явилися на поч. II тис. до н е., і походили з Балкан та Кавказу, де тоді існували металургійні центри. В Україні в XV-IX ст. до н.е. існувало кілька металургійних осередків і на Закарпатті та Прикарпатті, у Північному Причорномор'ї. В 2 тис. до н. е. відбувся перший великий суспільний поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. Скотарство стало основним заняттям чоловіків. Чоловік став займати провідну роль в землеробстві, в металургії і в суспільному житті. Відбувся перехід від матріархату до патріархату. Рід складався з ряду сімей, які вели своє походження по батьківській лінії. У цьому роді стала вирішальна влада чоловіка. Збільшення виробництва в усіх галузях, зростання продуктивності праці, зробило робочу силу людини здатною виробляти більшу кількість продуктів. Війни стають постійними і вигідним промислом. Захоплених полонених обертали на рабів.

Первісне суспільство вступило у період розкладу, зміцнювалась патріархальна сім’я, поглиблювалась майнова нерівність общинників, зароджувались класи.

III етап: ЗАЛІЗНИЙ ВІК (І тис. до н е. - перші віки н е.)

Люди навчилися виплавляти залізо з руди і виробляти з нього знаряддя праці, зброю, господарські і побутові речі (мечі, сокири, серпи та ін.). Застосування заліза підвищило продуктивність усіх галузей господарства, зокрема землеробства і ремесла, внаслідок чого зростало багатство окремих сімей. Збільшувалась різниця між багатими і бідними, вільними і рабами. Орна земля почала передаватись в користування окремим сім'ям і перетворювалась на приватну власність. Нерідко окремі сім'ї переселялися в інші місця, змішувались з іншими, кровно не спорідненими. Родова община кровних родичів з часом перетворюється на сусідську, територіальну общину. Окремі племена об'єднувались в союзи племен, а з часом території окремих племен зливались в одну спільну територію всього народу.

У І тис. до н. е. відбувся другий великий суспільний поділ праці - ремесло відділилося від землеробства.