- •1. Найдавніше населення на території України
- •2. Населення трипільської культури
- •3. Рабовласницькі держави на території України
- •4. Давні слов'яни.
- •5. Утворення середньовічної держави на Русі (іхх – кінець х ст.)
- •6. Розквіт Київської держави (кінець х – перш. Пол. Хі ст)
- •7. Причини та початок роздробленості Київської Русі (друга пол. Хі – перш. Пол. Хіі ст.)
- •8. Політичний лад та економічний розвиток Київської Русі
- •9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
- •10. Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі. Унії та їх наслідки
- •11. Виникненнята військовий устрій українського козацтва
- •12. Запорізька Січ – вільна козацька республіка
- •13. Причини, характер, рушійні сили та початок національно-визвольноївійни під проводом б. Хмельницького
- •14. Воєнні дії національно-визвольної війни у 1649 – 1653 рр.
- •15. Формування і розвиток укр. Державності в ході нац.-визвольної війни 1648-1650 рр.
- •16. Характер Переяславської угоди. «Березневі статті» 1654 р.: умови і правове значення
- •17. Конституція Пилипа Орлика
- •18. Політика Петра і щодо України в першій чверті 18 ст.
- •19. Розвиток сільського господарства України в другій половині XVIII ст.
- •20. Юридичне оформлення кріпосного права вУкраїні в 2 половині хvііі ст.
- •21. Розвиток промисловості і торгівлі України в 2 половині хvііі ст.
- •22. Ліквідація автономного устрою України Катериною іі
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в 1 половині хіх ст.
- •24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії в 2 половині хіх ст.
- •25. Кирило-Мефодіївське товариство
- •26. Український національний рух 60-80-х рр. Хіх ст.
- •27. Національний рух на західноукраїнських землях в 1 половині хіх ст.
- •28. Національний рух на західноукраїнських землях в 2 половині хіх ст.
- •29. Виникнення українських політичних партій на рубежі хіх – хх ст.
- •30. Національний рух в роки революції 1905 – 1907 рр. Та в період столипінської реакції
- •31. Початок Першої світової війни. Українська проблема на міжнародній арені
- •32. Лютнева революція. Створення цр. Проголошення автономії України
- •33. Ііі Універсал цр. Проголошення унр.
- •34. IV (4) Універса цр: історичні умови прийняття та його значення
- •35. Внутрішня і зовнішня політика уряду п.Скоропадського
- •36. Директорія унр: внутрішня та зовнішня політика
- •37. Зунр: історичні умови створення, її внутрішня і зовнішня політика
- •38. Причина поразки та історичне значення укр. Національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •39. Радянська Україна в добу непу (1921 – 1929 рр.) економічне та політичне становище
- •40. Політика коренизації та культурне відродження в Україні в 20-30 рр. Хх ст.
- •41. Колективізація та голод 1932-1933 рр. В Україні
- •42. Сталінські репресії в Україні в 30-х рр. Хх ст.
- •43. Початок Другої світової війни. Поразка радянських військ на території України
- •44. Фашистський окупаційний режим на території України
- •45. Рух Опору в роки Другої світової війни на території України
- •46. Визволення України від фашистських загарбників і відновлення радянської влади
- •47. Відбудова народного господарства України в повоєнний період
- •48. Операція «Вісла». Рух Опору на західноукраїнських землях в 2 половині 40-х – 1 половині 50-х рр. Хх ст
- •49. Радянізація західних областей України у повоєнний період
- •50. Зміни в політичній сфері в період хрущовської «відлиги»,
- •51. Реформи в економіці України в період Хрущовської «відлиги»
- •52. Дисидентський рух в Україні в 2 половині хх (20) ст.
- •53. Повсякденне життя українців в 1965-1985 рр
- •54. «Косигінські реформи» та їх наслідки для України
- •55. Політична ситуація в Україні в 1985-1991 рр
- •56. Державотворчі процеси в Україні в 90-х роках хх – на початку ххі ст.
- •57. Історичні умови проголошення Незалежності України
- •58. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р.
9. Утворення та розквіт Галицько-Волинської держави
Скориставшись смертю у 1199 останнього представника династії Ростиславичів (Володимира Ярославича), Роман Мстиславич здобув Галич і таким чином об'єднав під своєю владою Волинське і Галицьке князівства. У своїй об'єднаній державі князеві довелося повести рішучу боротьбу проти галицького боярства, що було проти посилення княжої влади. За допомогою дружинників і міщан йому вдалося на деякий час приборкати боярську сваволю. Князь Роман здійснив два успішні походи проти половців (1201—1202; 1203—1204), а також переможні походи проти Польщі. Це додало йому авторитету. З його ім'ям пов'язувалась надія на відновлення могутності та єдності Київської Русі. Тому кияни у 1202 без опору прийняли владу Романа Мстиславича. Без опору ж скорилися йому й навколишні землі. Роман Мстиславич створив державу, територія якої простяглася від Карпат до Дніпра. Роман Мстиславич 1205 загинув. Оскільки створена Романом держава трималася переважно на сильній особистості князя, то після його смерті вона була приречена на розпад. Після загибелі Романа Мстиславича його синам Данилу та Васильку довелося вести тривалу боротьбу за відновлення єдності Галичини та Волині під своєю владою. Ця боротьба завершилася їхньою перемогою 1238 Посівши в Галичині, Данило віддав братові Васильку в управління Волинь. Початок правління Данила Романовича Галицького припав на період монголо-татарської навали на Русь. 1241 загарбники зруйнували і його володіння. Сам Данило перебував тоді в Польщі. Повернувшись звідти він почав відбудовувати державу. Відроджувались зруйновані міста і села. Одночасно велася боротьба проти боярської сваволі, яка знов набрала сили. 1245 під Ярославом полки Романовичів вщент розгромили сили лідера боярства Ростислава Михайловича, угорських і польських князів. Галицько-Волинська держава знову відродилася в старих кордонах. Посилення Галицько-Волинської держави непокоїло Золоту Орду. Щоб запобігти цьому, Батий восени 1245 наказав Данилу Галицькому з'явитись в Орду і визнати від неї свою залежність. Данило змушений був виконати принизливу вимогу хана, але утримав за собою князівський престол. Це дозволило йому почати підготовку до визволення Русі від загарбників. Для зміцнення міжнародного авторитету держави князь створив галицьку митрополію, призначив її митрополитом свого прибічника «печатника» Кирила. Разом з тим він уклав союз проти Орди із своїм зятем князем володимиро-суздальським, а також польськими, литовськими князями та з угорським королем і зблизився з Папою Римським. Але після розгрому 1252 володимиро-суздальського князя Андрія Ярославича ординцями Галицько-Волинська держава залишилася фактично віч-на-віч із Золотою Ордою. Незважаючи на таке становище, Данило Галицький не зрікся своїх планів. Він укріплював свої володіння, заснував на честь старшого сина Лева м. Львів, а столицю переніс з ненадійного Галича до неприступного Холма. Одночасно відбувалася реорганізація війська. Ударною силою в ньому стала важкоозброєна дружина, а також селянське і міщанське ополчення. Почалося визволення Галичини й Волині від татарських загонів. 1252 галичани і волиняни спільними зусиллями вигнали татарську орду хана Куремси за Дністер. Протягом 1254—1255 дружини Данила і Василька Романовичів та Лева Даниловича звільнили землі уздовж Бугу, Случа і Тетерева. Але 1259 на кордонах Волині з'явилося об'єднане татарське військо, послане ханом, щоб покарати повсталих. Щоб зберегти державу від розгрому, Данило мусив виконати вимоги хана про знищення міських укріплень і прикордонних фортець, знову визнати свою залежність від Орди. Його спроби створити новий антитатарський союз зазнали невдачі. 1264 Данило Романович Галицький помер.