48. Операція «Вісла». Рух Опору на західноукраїнських землях в 2 половині 40-х – 1 половині 50-х рр. Хх ст

За договором від 9 вересня 1944 між Польським комітетом національного визволення і урядом УРСР була підписана угода про обмін населенням. З 15 листопада 1944 до 15 березня 1945 в Україну виїхало 81 тис осіб («добровільно»). Поступово добровільний виїзд українців скорочувався. Польський уряд провів примусове виселення. Для цього були задіяні польс міліція, спецзагони, 3 піхотні дивізії регулярної армії. Їм допомагали і загони НКВС. 3 вересня 1945 по липень 1946 до УРСР було виселено 260 тисяч українців, а за весь період - майже 500 тис чоловік. У Польщі залишилося 150 тисяч українців. У січні 1947 Генштаб польс війська розпочав підготовку до операції „Вісла" - переселення українців з східних районів Польщі в західні, на колишні німецькі землі. 28 квітня 1947 операція „Вісла" розпочалася. Було задіяно 6 піхотних дивізій. Українців розселили в західних районах Польщі окремими сім'ями. У рішенні про проведення операції говорилося, що головна мета переселення українців полягала у їх "асиміляції" в польс середовищі, що потрібно докласти всіх зусиль, щоб мети було досягнуто. Ні в якому разі не вживати до цих переселенців назву "українець" Акцією „Вісла" польс комуністичний уряд насамперед прагнув знищити укр революційне підпілля і ліквідувати укр національну меншість. Усім переселенцям заборонялося жити у містах, не надавалася можливість навчатися рідною мовою, вступати в вузи, не діяли культурно-освітні установи, чинився жорсткий адміністративний нагляд. УПА, після звільнення від фашистів Західної України, цілковито зосередилася на збройній протидії радянській владі Очолював повстанців Р. Шухевич. Великі формування УПА розпадались з тактичних міркувань на велику кількість малих. В Західній Україні розгорнулась справжня партизанська війна Структури ОУН діяли в багатьох селах і містах. Після закінчення ДСВ ситуація в Західній Україні змінилась не на користь ОУН-УПА Радянські каральні органи почали широкомасштабні акції, спрямовані на знищення УПА На репресії НКВС, СБ бендерівців відповідала терором проти представників партійного і державного апарату. УПА вела воєнні дії не лише на радянській території, а й на укр землях, що залишалися в складі Польщі Вона чинила протидію операції „Вісла". 30 тис. польс солдат при підтримані радянських та чеських військ розгромила загони УПА на території Польщі. На радянській території повстанці перейшли на підпільне існування. Її бійці в 1947-1952 вчинили 14,5 тис диверсій. Ліквідація опору з боку радянської влади була жорстокою – арешти, депортації, розстріли, провокації. Замасковані під УПА спец загони чинили свавілля. Після загибелі Шухевича УПА остаточно втрачає боєздатність, хоча окремі загони протрималися до середини 50-х рр. Головна причина поразки УПА: населення, що підтримувало УПА втратило віру в реалізацію ідеї «самостійної України».

49. Радянізація західних областей України у повоєнний період

7 травня 1945 ЦК КП(б)У і уряд УРСР прийняли ухвалу „Про заходи по відбудові і дальшому розвитку господарства Львівської, Станіславської, Дрогобицької, Тернопільської, Волинської, Чернівецької областей" на 1945р." Цим документом було взято курс на індустріалізацію, колективізацію і культурну революцію, щоб уніфікувати життя західноукраїнського регіону з іншими. Процес радянізашї західної України був не однозначним. Відразу було взято курс на реконструкцію і розвиток традиційних для західної України галузей промисловості (нафтодобувна, газова та ін), а також створення нових (машинобудівна, приладобудівна, металообробна, та ін.). Процес індустріалізації на цих землях мав свої особливості: 1) Централізована система управління дозволяла перекачувати в Західну Україні значні матеріальні та людські ресурси; 2) Темпи промислового розвитку тут були значно вищі, ніж у східних регіонах України; 3) Відбулися суттєві зміни в традиційних галузях західноукраїнських областей, лісова сировина, що вивозилася раніше за кордон, тепер стала базою для розвитку місцевих - деревообробної, паперової, хімічної промисловості, з'явилися нові галузі: крім названих вище - взуттєва, трикотажна - у Прикарпатті, рибопереробна - в Ізмаїльській області; 4) В цьому регіоні були відкриті значні родовища корисних копалин: нафтове на Станіславщині, газові родовища у Дрогобицькій області. В 1948 завершено будівництво газопроводу Дашава-Київ. Було відкрито Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, Роздольське родовище сірки на Дрогобиччині. Форсована індустріалізація призвела до диспропорційного розвитку індустрії, відставання легкої та харчової промисловості, домінування кількісних показників над якісними, ключові пости в різних сферах життя займали приїзжі кадри. Відновилася колективізація с/г (примусовим методом). Процесу колективізації протидіяла УПА, це стимулює більшу каральну активність комуністичної системи, масове виселення "куркулів" та їх сімей. В період радянізції була розширена мережа початкової, середньої, вищої освіти. Однак зростання освітнього рівня супроводжувалося посиленою русифікацією - навчання в усіх вузах Західної України проводилося російською мовою. Активна боротьба проти греко-католицької церкви. Невдовзі радянська влада розгорнула велику пропагандистку системну роботу по дискредитації УГКЦ "як слуги Ватикану", "ворога народу", знаряддя „українського буржуазного націоналізму". Почалися арешти. 8-10 березня 1946 відбувся контрольований НКВС Львівський собор на якому була скасована Брестська унія і проголошено про возз'єднання галицької церкви з руською православною. Всіх, хто не погоджувався з рішенням собору, арештували або вбивали. Подібна ситуація в Закарпатті. Було закрито всі греко-католицькі церкви у Мукачівській єпархії, священиків засуджено на каторгу. Московський патріархат урочисто проголосив про "добровільне возз'єднання" мукачівської єпархії.