Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен_іст_шпора.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
504.83 Кб
Скачать

32. Лютнева революція. Створення цр. Проголошення автономії України

2 березня 1917 Микола ІІ зрікся престолу. Перемогла лютнева революція, що обумовило зміну органів влади в Україні. Діяв Тимчасовий уряд, створювалися ради робітничих і солдатських депутатів, поновлювалися та створювалися політичні партії. 4 березня 1917 у Києві зібралися представники українських партій, наукових, освітніх, кооперативних, студентських та інш організацій, які проголосили створення Української Центральної Ради. Головою став М. Грушевський, заступниками – Д. Антонович, Д. Дорошенко. 22 березня 1917 ЦР звернулася з відозвою «До українського народу», де закликала обирати людей в органи самоврядування. 6-8 квітня 1917 було скликано Український національний конгрес, який ухвалив ЦР як крайову раду, висунув вимогу автономії України у демократичній федеративній Росії. Головою обрано Грушевського, заступниками -С. Єфремова, В. Винниченка. ЦР стала легітимним представницьким органом. Вона обрала Комітет Центральної Ради, який згодом називався Малою радою. За ініціативи ЦР проводилися місцеві національні, селянські, військові, робітничі, професійні з*їзди.

Основні напрямки політичної програми ЦР: 1) боротьба за національно-територіальну автономію у складі 9 укр губерній та етнічних земель; 2) підготовка виборів в Установчі збори з метою розв*язання питання про автономію України у складі Рос республіки; 3) співпраця з Тимчасовим урядом; 4) надання національним меншинам рівних політичних прав. 22 березня в Києві відбулася Установча військова нарада, 23 березня зібралося віче укр. офіцерів. Делегати виступили за автономію України в складі Рос федерації, створення укр війська. З*їзд сформував військове бюро. 29 березня виник військовий клуб ім. гетьм Павла Полуботка. В Києві почалося створення 1-ї укр. військової частини – полку ім. Б. Хмельницького. Укр частини формувалися на фронтах. 8 травня 1917 було скликано І Всеукраїнський військовий з*їзд. Делегати виступили за автономію України в складі Рос федерації. З*їзд ухвалив, що чорноморський флот надалі поповнюватиметься українцями. При ЦР було створено Тимчасовий український військовий генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. 5-10 червня відбувся ІІ Всеукраїнський військовий з*їзд, який доручив Генеральному комітету розробити план українізації укр. війська, затвердив Статут військових громад. Проте значна частина діячів ЦР не розуміла важливості створення власної армії. 10 (23) червня 1917 Комітет (Мала рада) ЦР ухвалив І Універсал Центральної Ради до укр народу, в якому було оголошено: «Однині самі будемо творити наше життя». Положення І Універсалу: 1) автономія України в складі Росії; 2) право ЦР проголошувати універсали – акти конституційного значення; 3) загальнонародні, рівні, прямі вибори Всенародних Установчих зборів шляхом таємного голосування; 4) відмова передавати податок до центральної рос скарбниці, введення українського податку; 5) надання широких національно-культурних прав нац. меншинам України. Прийняття І Універсалу сприяло об*єднанню укр. суспільства. Тимчасовий уряд опублікував «Звернення до українського народу», де закликав не відриватись від Росії. 15 (28) червня Комітет ЦР створив тимчасовий революційний уряд – Генеральний секретаріат на чолі з Винниченком, який був і генеральним секретарем внутрішніх справ. Генеральний писар - П. Христюк, секретар фінансів – Х. Барановський, секретар міжнародних справ - С. Єфремов, секретар військових справ - С.Петлюра, секретар земельних справ - М. Стасюк, сек. Народної освіти – М. Стешенко. Не зважаючи на спротив Тимчасового уряду, фінансову кризу, Генеральний секретаріат поступово опановував ситуацію і став повноцінною структурою виконавчої влади в Україні. Активність укр. політичних сил занепокоїла тимчасовий уряд, до Києва з Петрограда прибули для переговорів міністри. Було досягнуто компромісу: ЦР зобов*язувалася підтримувати петроградський уряд, а той погодився визнати автономний устрій України, а ЦР - органом влади, не чекаючи Всеросійських установчих зборів. Внаслідок переговорів ЦР оголосила ІІ Універсал 3 (16) липня1917, в якому говорилося, що України визнає Всеросійські Установчі збори, які мають схвалити автономію України. Проте надалі позиція Петрограда щодо України змінилася.