50. Зміни в політичній сфері в період хрущовської «відлиги»,

Могутнім імпульсом для поглиблення і розширення процесу лібералізації став ХХ з’їзд КПРС, на якому Хрущов виступив з доповіддю про розвінчення культу Сталіна (30 червня 1956). Проте гостра критика не зачіпала суті командно-адміністративної системи, не викривала її соціальної природи, зводячи усі вади системи до культу особи. Після смерті Сталіна розпочалося розширення прав союзних республік у різних сферах суспільного життя. В 1953-1956 в Україні із союзного в республіканське підпорядкування перейшло кілька тисяч підприємств та організацій. У 1957 розширено юридичну компетенція республік. Інтенсивнішою стала діяльність України на міжнародній арені. Розпочався процес перебудови державного апарату, удосконалення його структури. У міністерствах, відомствах, та органах управління на місцяx 1955-1956 було ліквідовано тисячі структурних підрозділів, організацій та установ, скорочено десятки тисяч посад адміністративно-управлінського апарату, що дещо послабило тиск командно-адміністративної системи на різні сфери суспільного життя. Намагаючись залучити до процесу оновлення широкі народні маси, хрущовське керівництво розширило склад і права місцевих органів влади. Процес лібералізації неоднозначно сприймався оточенням Хрущова. Було вчинено спробу усунути його з поста. Але Хрущов ще більше укріпився на своїй позиції, центр влади остаточно перемістився в партійні структури.

51. Реформи в економіці України в період Хрущовської «відлиги»

За часів Хрущова було здійснено низку економічних реформ. Найперш це стосувалось села. Серед перших заходів слід назвати підвищення заготівельних цін на с/г продукцію, що одразу дало поштовх до зростання продуктивності праці в с/г. Восени 1956 з колективних господарств було списано всю заборгованість минулих років по поставках продукції тваринництва. Для стимулювання праці с/г працівників їм було дозволено сплачувати грошовий аванс з коштів, які надходили від реалізації с/г продукції. Був послаблений податковий прес на особисті селянські господарства – розмір податку був зменшений майже в 2 р. Велику роль в планах Хрущова займала цілинна програма. Це була ще одна спроба екстенсивним шляхом вирішити долю продовольчої проблеми. 1956 на полях Зах Сибіру, Казахстану, Півн Кавказу працювало понад 75 % укр. молоді. Протягом 50-х років відбулося укрупнення колгоспів, що частково зменшило апарат управління. 1958 було ліквідовано МТС, їхня техніка перейшла до колгоспів. Але зміни тривали не довго. Під адміністративний тиск чиновництва потрапили підсобні господарства одноосібників, які розглядалися як джерело нетрудових доходів громадян. Власники підсобних господарств обкладалися величезними податками, місцева влада пильнувала громадян, які не були членами колгоспів. Повернення до адміністративно-бюрократичних методів керівництва призвело до того, що багато родючих земель були зайняті під посіви кукурудзи. Це робилося без серйозного наукового обґрунтування внаслідок сліпого копіювання західних технологій, що мало негативний вплив на с/г і на всю соціальну сферу СРСР. З*явилися гострі перебої з хлібобулочними та м*ясо-молочними продуктами. Вперше за історію радянської влади країна стала ввозити зерно. Реформи здійснювались і в промисловості. Відбулась зміна галузевого управління промисловістю територіальним. Замість галузевих міністерств керівництво перейшло до територіальних рад народного господарства – раднаргоспів. Уряд України дістав під своє керівництво майже 10 тис промислових підприємств, виділених в 11 економічних адміністративних районів. Україна стала одним з найбільших регіонів машинобудування, металургії та інш галузей. Тепер перед Хрущовим стояло завдання переведення підприємств на державний розрахунок, запровадження нового господарського механізму, який включав бив себе максимум самостійності підприємств та активний процес матеріального і морального заохочення трудящих. Цей крок Хрущов не зробив. Половинчасте реформування промислової сфери не могло дати і не дало очікуваних результатів. Екстенсивний метод господарювання залишався пануючим, радянські товари були в більшості не конкурентоздатні. Проте окремий успіх реформ вплинув на соціальну сферу суспільства. Відбувалося масштабне житлове будівництво, люди переселялися з підвалів і комунальних квартир у світлі і затишні квартири, в багатьох сім*я з*явилися товари, про які раніше і не могли думати: телевізори, холодильники, магнітофони, пральні машини. Дещо зросла заробітна плата і добробут людей. Намагаючись ліквідувати бюрократизм партійної номенклатури, Хрущов здійснив поділ апарату за виробничим принципом. Партійні, радянські, комсомольські органи було поділено на промислові і сільські. На всіх рівнях у партійному середовищі відбувалась ревізія політики сталінського періоду. Послаблювалася політика самоізоляції, пожвавилися поїздки за кордон, обмін делегаціями, туризм, виставки в мистецтві та культурному житті. Нова хвиля «українізації». Знову було поставлено питання про збереження і розвиток української мови. Але економічна криза, що охопила радянське суспільство, остаточно визначила згортання реформ і повернення на шлях неосталінізму. Хрущова усунули від вищих державних посад при першій можливості. Хоча його реформи були непослідовні і незавершені, вони відкрили перспективу майбутнього демократичного оновлення радянського суспільства.