Практична частина Практична робота №1

Завдання: визначити титр вірусу в реакції гемаглютинації.

Матеріальне забезпечення: вірусовмісний матеріал, 1,0-1,5% завись еритроцитів, фізіологічний розчин, планшети з округлими лунками, піпетки, гумові груші, дезрозчин, маркер.

Хід роботи

1. Приготувати 2% завись еритроцитів на фізіологічному розчині.

2. Приготувати в планшеті двократні розведення матеріалу, що містить вірус, на фізіологічному розчині. Для цього до ряду лунок розлити, наприклад, по 0,02 мл фізіологічного розчину. В першу лунку додати 0,02 мл досліджуваного матеріалу (отримали розведення 1:2), перенести з неї 0,02 мл до другої, з неї стільки ж до наступної і т.д. З останньої лунки 0,02 мл матеріалу відібрати в дезінфікуючий розчин.

3. Для контролю до 4-5 лунок поруч з дослідним рядом налити по 0,02 мл фізіологічного розчину.

4. До кожного розведення вірусу і до контролю додати рівний об’єм еритроцитів.

5. Струснути планшет і залишити при 37⁰С приблизно на півгодини.

6. Врахувати результати реакції.

Контрольні завдання:

Занотувати в робочі журнали:

• Схему постановки реакції гемаглютинації.

• Визначення титру вірусу за результатами проведеної реакції.

• Сформулювати висновки по отриманим результатам.

Замалювати в альбоми:

• Результати постановки реакції гемаглютинації.

Контрольні запитання:

1. Який механізм РГА?

2. Назвіть фактори, що впливають на ефективність РГА.

3. Що таке титр вірусу в РГА?

4. В чому принцип визначення титру вірусу в ГАО?

Завдання для самостійної роботи:

1. Чим РГА відрізняється від інших методів титрування вірусів?

2. Як можна за допомогою РГА очистити та зконцентрувати вірус грипу?

3. Які переваги і недоліки різних методів титрування вірусів?

Практична робота №2

Завдання: визначити титр вірусу і сироватки в реакції кільцепреципітації.

Матеріальне забезпечення: вірусовмісний матеріал, сироватка, фізіологічний розчин, пробірки, піпетки, гумові груші, дезрозчин, маркер.

Хід роботи

1. Приготувати двократні розведення матеріалу (антигену або антитіла) на фізіологічному розчині. Для цього в 8 пробірок розлити, наприклад, по 2 мл фізіологічного розчину. В першу пробірку додати 2 мл матеріалу (отримали розведення 1:2), перенести з неї 2 мл до другої, з неї стільки ж до наступної і таким чином до 7 пробірки, з якої 2 мл матеріалу відібрати в дезінфікуючий розчин. 8-му пробірку залишити з фізіологічним розчином для контролю.

2. До кожної пробірки, крім 7-ї (контроль на інший компонент) обережно нашарувати рівний об’єм іншого матеріалу, титр якого ми визначаємо.

3. В 7-му пробірку нашарувати фізрозчин та врахувати результати.

Контрольні завдання:

Занотувати в робочі журнали:

• Схему постановки реакції кільцепреципітації.

• Визначення титру вірусу або сироватки за результатами проведеної реакції.

• Записати результати титрування та написати висновки.

Замалювати в альбоми:

• Результати постановки реакції кільцепреципітації.

Контрольні запитання:

1. В чому принцип реакції кільцепреципітації?

2. Які задачі дозволяє вирішувати ця реакція?

3. Які контролі і для чого супроводжують реакцію?

4. За якими ознаками визначають титр в реакціях преципітації?

Завдання для самостійної роботи:

1. Які преципітаційні тести Вам відомі?

2. В чому переваги та недоліки імунодифузійних тестів?

3. Характеристика методу dot-ELISA та його використання.

4. Що таке антивидові антитіла і з якою метою вони використовуються в ІФА?

5. Чи можливе кількісне визначення антигену за допомогою імуноферментного аналізу?

6. Застосування різних ферментних міток в ІФА.