24. Сутність принципів науковості освіти і зв’язку з життям. Шляхи їх реалізації в процесі навчання.

підручник Лозової, Троцко (2002)– стор.226-227.

25. Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.

підручник Лозової, Троцко (2002)– стор.180-183.

Колектив і особистість

^{Ознаки колективу}

^Стиль

^{• суспільне значуща мета}

^{• спільна діяльність для її досягнення}

^{• відносини взаємної відповідальності}

^{• наявність органів самоврядування}

^{• органічна єдність з іншими колективами}

^{• готовність до дії}

^{• почуття власної гідності}

^{• дружнє єднання членів колективу}

^{• почуття захищеності}

^{• активність, гласність, демократизм}

^{Виховні завдання колективу}

^{• розвиток колективізму}

^{• виявлення і розвиток творчих здібностей і духовних потреб особистості}

^{• залучення учнів до суспільної культури: духовної, матеріальної, фізичної}

^{Стадії розвитку}

^{• створення колективу}

^{• формування виховного активу}

^{• розквіт колективу}

^{Принципи}

^{• єдність і цілісність колективу}

^{• постійний рух колективу вперед}

^{• різноманітність діяльності і формування почуття честі колективу}

^{• збереження колективних традицій}

^{• перспективність розвитку колективу}

^{Стосунки у колективі}

^{• ділові}

^{• взаємної відповідальності}

^{• відповідальної залежності}

^{• особисті}

^{• співробітництва}

^{• шефства}

^{• кооперації}

^{Функції}

^{• організуюча}

^{• виховна}

^{• стимулювальна}

26. Принцип трудності й доступності навчання: сутність, вимоги, шляхи реалізації.підручник Лозової, Троцко (2002)– стор. 227-228

27. Методи виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Народна педагогіка про значення слова у вихованні.

Методи виховання - це способи взаємодії педагогів, вихованців, сім'ї та інших суб'єктів виховання, внаслідок якої відбуваються певні зміни в розвитку якостей школяра, його переконань, почуттів, навичок, поведінки та ін. Головна мета даної групи методів - вплив на свідомість, почуття, волю вихованців для пояснення і доведення правильності чи необхідності певної поведінки, норм і правил спілкування, ставлення до оточуючого світу та ін. До цієї групи належать методи: освічення, навіювання, переконання, прикладу. Освічення передбачає інформацію, повідомлення про факти, вчинки, події, а також роз'яснення сутності, значення тих чи інших якостей особистості, принципів, норм і правил поведінки, шляхів досягнення поставленої мети, способів самовиховання, самоосвіти, щоб сформувати на основі набутих знань певні поняття. Навіювання - метод психологічного впливу на людину, розрахований на некритичне сприйняття нею слів, думок інших, що приводить або до вияву у людини, навіть опріч його волі і свідомості, певного стану, почуттів, відношення, або до здійснення людиною вчинків, що можуть безпосередньо не відповідати її принципам діяльності, поведінкиПереконання - метод впливу на свідомість, волю індивіда, що сприяє формуванню його нових поглядів, відношень або зміні тих, що не відповідають загальнолюдським та національним нормам і принципам. Метод передбачає обґрунтування певного поняття, відстоювання моральної позиції, оцінки вчинків, дій та ін. Бесіда передбачає цілеспрямовану організацію обміну думками. Тематика, зміст бесід визначається виховними завданнями, які стосуються окремого індивіда чи певної групи школярів. За формою проведення визначають бесіди фронтальні (з групою школярів) і індивідуальні. Індивідуальна бесіда може бути відстроченою, щоб стимулювати дитину до осмислення своїх вчинків. Саме таку бесіду використовував у своїй практиці А.С. Макаренко. Дискусія (диспут) передбачає суперечку, зіткнення різних точок зору, поглядів, думок, оцінок, відстоювання своїх переконань. Дискусія вимагає спеціальної підготовки учасників: обирається дуже гостра тема, визначається авторитетний, ерудований ведучий дискусії, розробляються питання, які стимулювали б учасників до суперечки. Ці питання, рекомендована література доводяться до відома учасників раніше, щоб була можливість підготувати аргументацію. Використовується і прийом ділем, коли школярі обґрунтовують свій вибір однієї з двох можливостей, що дозволяє визначити ціннісні орієнтації людини. Важливо, щоб ділема мала відношення до реального життя школярів, включала питання морального змісту та ін. Розповідь - це монолог вихователя, який будується як оповідання, опис, роз'яснення. Вона проводиться, щоб викликати почуття співпереживання героями розповіді, радості БІД усвідомлення хороших вчинків, обурення від поганих; розкрити зміст моральних норм і правил поведінки, уявити ідеальний образ тощо. При цьому важливо не навчати прямо, а давати можливість дітям оцінювати самим те, що почули, робити висновки. Лекція, як і розповідь, - монолог вихователя, але більший за змістом і дається на рівні теоретичного узагальнення. Саме тому лекції проводять із старшокласниками з метою розкриття різних питань, пов'язаних з формуванням особистості школяра. Метод прикладу - це метод впливу на свідомість, почуття, поведінку особистості через наслідування, бо діти навчаються раніше наслідувати, ніж пізнавати. Виховний вплив прикладу - це своєрідна наочність у виховній роботі. Наслідування спрямоване їй відтворювання індивідом певних зовнішніх рис, зразків поведінки, котре супроводжується емоціональними і раціональними почуттями. Шляхом наслідування у дітей формується моральна мета особистої поведінки, тобто це складний процес, в якому можна прослідкувати конкретні дії, вчинки іншої особи в певних життєвих ситуаціях, що викликають бажання вести себе так само, хоча це ще не значить, що бажання буде реалізоване, відбувається формування виконавчих, вольових і закріплення наслідувальних самостійних дій.

Народна педагогіка вирішального значення надавала слову у вихованні дітей. Це і численні табу, повчання і настанови, народний фольклор, дитячі приповідки, пестливі потішки тощо.