30. Сутність, вимоги, методи, умови успішної організації проблемного навчання. Проблемне навчання Головні поняття проблемного навчання Проблемна ситуація

^{Проблема}

^{Способи розв язання проблемної ситуації}

^{Проблемне завдання}

Ефективність проблемного навчання

^{Забезпечує міцність засвоєння знань}

^{Розвиває аналітичне мислення}

^{Проблемність як принцип навчання}

^{Функції}

^{проблемного}

^{навчання}

^{Робить процес навчання}

^{привабливішим}

^{і цікавішим}

^{Розвиває логічне мислення}

^{Сприяє творчому зростанню вчителя}

^{Навчає застосовувати}

^{знання у практичній}

^{діяльності}

Проблемний виклад знань

^{Ⅰ Визначення проблеми}

^{Ⅱ Висунення гіпотези}

Ⅲ Пошук, розв'язання гіпотези, перегляд альтернатив та їх фільтрація, прийняття або відкидання їх стосовно гіпотези

^{Ⅳ Мотивація рішення, перевірка гіпотези}

^{Ⅴ Висновок}

^{Ⅵ Перевірка правильності розв'язання на практиці}

31. Спільна виховна робота школи та сім’ї. Національні особливості виховання дітей у сім’ї.

Форми взаємодії педагогів і батьків - це способи організації їх сумісної діяльності, спілкування, спрямовані на виховання особистості дитини. Найбільш розповсюдженими є такі форми взаємодії:

Батьківські збори, які можуть бути дуже різноманітними:

• бесіди, обговорення ситуацій з актуальних питань виховання; ("Духовний світ підлітка або старшокласника");

• диспути ("Чи можна виховувати в сім'ї без покарань? Як?"; "Якою повинна бути хороша сім'я?");

• науково-практичні конференції ("Виховання доброти, милосердя у дитини", "Допомога школярам у навчанні");

• знайомство з працями педагогів з питань виховання дітей (А.С.Макаренко "Про батьківський авторитет", В.О.Сухомлинський "Поради батькам");

• обмін досвідом виховання в сім'ї;

• демонстрація і подальше обговорення кіно- і відеофільмів.

Лекторії, коли класний керівник планує цикл лекцій з різних питань виховання в сім'ї. Батьківські дні в школі. Діти розповідають батькам своїм і своїх однокласників, як навчаються, які відчувають труднощі, в яких працюють гуртках, у яких секціях займаються, чим цікавляться, демонструють результати своєї творчості. Батьки відвідують уроки, одержують індивідуальні і групові консультації від учителів, психологів, лікарів тощо.Педагогічні практикуми, коли батьки одержують завдання-рекомендацїї, спрямовані на їх педагогічну самоосвіту. Як правило, педагогічні завдання батьки одержують після прочитаної лекції з тієї чи іншої теми. (Наприклад, після лекції "Моральне виховання школяра" запропонувати завдання: визначити рівень вихованості своєї дитини). Підготовка і проведення сумісних справ: конкурсів ("Я і моя бабуся", "Що ми знаємо про наше довкілля?"), концертів, екскурсій, походів, заочних подорожей ("Крим знайомий і незнайомий"), усних журналів ("Естетика навколо нас"). Знання батьками своїх дітей, Особистий приклад батьків, їх авторитет, характер стосунків у сім'ї. Спільна діяльність, розумне спілкуванняПедагогічна культура батьків.

32. Загальна характеристика принципу оптимізації навчального процесу.

^{Оптимізація процесу навчання — це система заходів (дій педагога),}

^{що сприяють одержанню найкращого навчально-виховного результату}

^{за мінімальних затрат часу і зусиль учителя і учня}

^{Головні критерії оптимізації}

^{• Результативність і якість навчально-виховного процесу}

^{• Дотримання учнями і вчителями встановлених для них норм часу на уроки і домашню роботу}

^{• Мінімальні зусилля, потрібні для досягнення оптимальних резуль­татів навчально-виховного процесу}

^{Способи оптимізації}

^{• Вивчення особистості учня і колективу з метою визначення реальних навчальних можливостей}

^{• Комплексне планування і конкретизація завдань освіти, виховання і розвитку учнів}

^{• Конкретизація завдань навчання і виховання з визначенням у змісті уроку головного, найістотнішого}

^{• Вибір найвдалішої структури уроку}

^{• Вибір найраціональніших методів і засобів навчання відповідно до змісту навчального предмета, особливостей класу}

^{• Диференційований та індивідуальний підхід до учнів, який передбачає оптимальне поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання}

^{• Створення сприятливих навчально-матеріальних, гігієнічних, морально-психологічних та естетичних умов для навчання}

^{• Аналіз і самоаналіз результатів навчально-виховного процесу і затрат часу учнями і вчителями для досягнення оптимальних навчально-ви­ховних результатів}

33. Фізичне виховання школярів: мета, завдання, зміст і форми роботи. Фізичне виховання молоді - це сукупність дій вихователя і вихованця, спрямованих на розвиток організму, укріплення здоров'я, забезпечення гармонії "фізичного розвитку та духовного життя багатогранної діяльності людини" (В.О. Сухомлинський). Результат фізичного виховання особистості виражається в оволодінні нею фізичною культурою, яка представляє собою сукупність досягнень людини в галузі її фізичного розвитку. Фізичне виховання пройшло довгий шлях свого розвитку. Фізична культура України сягає корінням, як визначено в "Конвенції національного виховання", часів Київської Русі. То були методи гартування дітей, формування воїнського лицарства і мужності. Вершиною національного фізичного виховання, самовдосконалення тіла і духу була епоха Запорозької Січі. Тут сила і витривалість тілогартування проходили в постійних іграх, забавах, танцях, змагальних вправах тощо. Все цінне, вироблене в історії педагогічної думки, творчо використовується в сучасній школі, яка вирішує такі основні завдання:

1. Сприяння зміцненню здоров'я і загартування організму учнів, підвищенню їх працездатності (підвищенням стійкості організму до перегрівання, переохолодження, коливань тиску, укріплення опорно-рухового апарата дітей, формування правильної постави, поліпшення діяльності серцево-судинної, дихальної системи; укріплення нервової системи).

2. Формування рухових умінь і навичок школярів у процесі виконання певних рухів. Серед них: природні дії (ходіння, біг, стрибки, плавання та ін.) і спеціально організовані вправи на приладах, акробатика, котрі вимагають певних знань.

3. Сприяння придбанню учнями необхідних знань у галузі фізичної культури, спорту, гігієни та медицини про значення фізичної культури і спорту для укріплення здоров'я, про режим дня, особисту гігієну, способи підтримання високої працездатності, про фактори загартовування, прийоми самоконтролю та ін.

4. Розвиток основних фізичних якостей школярів (сили, спритності, терплячості, гнучкості, відваги та ін.), забезпечення єднання фізичного виховання з моральним, естетичним, трудовим, розумовим (виховання сміливості, наполегливості, дисциплінованості, колективізму, почуття дружби і товариськості, навичок культурної поведінки, формування організаторських навичок, розуміння красивої будови тіла людини, краси спортивної техніки та ін.

До форм організації фізичного виховання можна віднести уроки фізичної культури, оздоровчо-гігієнічну роботу в режимі навчального дня, самостійні заняття учнів, позакласну роботу та позашкільну роботу з фізичного виховання. Уроки фізичної культури покликані забезпечувати різнобічну загальну фізичну підготовку школярів, Конкретні завдання уроків вирішуються згідно з діючими навчальними програмами, які містять перелік вправ, теоретичних повідомлень, що підлягають засвоєнню в кожному класі, але з урахуванням підготовки, даних медичного огляду, функціональних можливостей .дитини. Повноцінному фізичному вихованню сприяє і оздоровчо-гігієнічна робота в режимі навчального часу: гімнастика до навчальних занять, фізкультурні хвилини під час уроку, спортивні розваги, гра на великих перервах. Позакласна і позашкільна робота з фізичного виховання спрямована на підвищення загальної фізичної і спортивної підготовки школярів, на розвиток інтересу до спорту, на самостійне систематичне виконання фізичних вправ. Школярі можуть займатися в спортивних секціях (легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки, ковзанярської, волейбольної, тенісної та ін.), брати участь у масових змаганнях, спортивних святах. Засобами фізичного виховання є фізичні вправи (гімнастика, спортивна гра, туризм), оздоровчі сили природи (сонячне опромінення, повітряні і водяні процедури), гігієнічні фактори (режим праці та відпочинку, харчування, оптимальна площа спортивних залів, вологе прибирання, провітрювання та ін.).