- •Програма педагогічної практики
- •Організація і проведення педагогічної практики
- •Права і обов’язки магістрантів-практикантів
- •Педагогічна практика в загальноосвітніх навчальних закладах (ліцеях і гімназіях)
- •Організація практики
- •Організаційна робота
- •Навчальна робота
- •Методична робота
- •Виховна робота
- •Науково-дослідна робота
- •Робота з батьками
- •Права і обов’язки магістрантів-практикантів
- •Звітна документація з педпрактики (факультет Початкового навчання, кваліфікаційний рівень «магістр»)
- •Керівники практики повинні:
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів за результатами педагогічної практики
- •Вимоги до проведення залікового уроку в знз і ступеня
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Кафедра теорії і методики професійної освіти
Педагогічна практика магістрантів
факультету початкового навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах
Харків – 2012
Програма педагогічної практики
Педагогічна практика є невід’ємною складовою частиною навчально-виховного процесу вищого навчального закладу і забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та викладачів педагогіки ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації з їх практичною діяльністю в умовах сучасної національної початкової та вищої школи. Вона відіграє системоутворюючу роль у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця.
Метою безперервної педагогічної практики є підготовка магістрантів до самостійного виконання функцій вчителя початкових класів та викладача педагогіки ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації безпосередньо в умовах реального педагогічного процесу сучасної початкової та вищої школи.
Основними принципами організації педагогічної практики є:
систематичність, наступність, ускладнення її змісту і методів організації у порівнянні з попередніми видами;
комплексність, яка забезпечує міжпредметні зв’язки дисциплін гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки, що вивчаються у вищому навчальному закладі;
диференціація й індивідуалізація змісту та форм організації педагогічної практики.
Завданнями безперервної педагогічної практики магістрантів факультету початкового навчання є:
забезпечення органічної єдності теоретичного навчання з практичною підготовкою майбутніх вчителів початкових класів та викладачів педагогіки ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації;
практична підготовка магістрантів до виконання типових діагностико-прогностичних, освітньо-виховних, конструктивно-організаційних, науково-дослідницьких, консультативно-координаційних задач діяльності вчителя початкових класів та викладача педагогіки ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації;
розвиток та удосконалення професійної майстерності, закладання основ власного стилю педагогічної діяльності;
залучення до науково-дослідницької діяльності в галузі початкової та вищої освіти;
виховання здатності до педагогічної рефлексії та прагнення до професійного самовдосконалення.
Педагогічна практика покликана забезпечити поглиблення та удосконалення теоретичних знань магістрантів факультету початкового навчання стосовно:
філософсько-методологічних засад освітньої діяльності;
науково-теоретичних основ педагогічного процесу сучасної національної початкової та вищої школи;
вікових та індивідуальних психолого-педагогічних і фізіологічних особливостей розвитку дитини молодшого шкільного віку та студента;
соціально-психологічних основ розвитку дитячого та студентського соціуму;
сучасних вимог до змісту та технологій початкової та вищої освіти;
методології та методів науково-дослідної діяльності в галузі початкової та вищої освіти;
теоретичних засад управління ЗНЗ;
основних напрямів розвитку інноваційних процесів в галузі освіти;
соціально-психологічних, етнокультурних і педагогічних особливостей виховання дитини в сім’ї;
психологічних основ професійно-педагогічного самовдосконалення.
В ході безперервної педагогічної практики магістранти факультету початкового навчання набувають та вдосконалюють такі професійно значущі уміння:
створювати поліфункціональне педагогічне середовище, що забезпечує різнобічний розвиток дитини та студента, охорону їх здоров’я, безпечні умови життєдіяльності;
проектувати становлення особистості кожної дитини, спираючись на її психо-фізіологічні та етнокультурні особливості;
планувати, організовувати та здійснювати педагогічну діяльність у відповідності з сучасними освітніми вимогами;
науково обґрунтовано, педагогічно доцільно добирати та реалізувати форми, методи та прийоми навчально-виховної взаємодії з учнями та студентами у відповідності з сучасними вимогами до уроку в початковій школі та заняття у вищому навчальному закладі;
здійснювати позакласну роботу, спрямовану на інтелектуальне, моральне, громадянське, естетичне, фізичне, екологічне виховання особистості молодшого школяра;
забезпечувати умови для повноцінної соціалізації та етнічної самоідентифікації кожного учня;
організовувати й проводити науково-досліду роботу з актуальних проблем педагогіки та психології початкового навчання та вищої освіти;
вивчати та впроваджувати перспективний досвід і нові технології початкової та вищої освіти;
з метою координації виховних зусиль початкової школи та сім’ї проводити психолого-педагогічне консультування та просвіту батьків учнів;
організаційно та методично забезпечувати ефективність взаємодії школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей;
здійснювати постійне самовиховання професійно значущих якостей особистості та самовдосконалення педагогічних знань і умінь.
Форми організації, види і терміни проведення педагогічної практики визначаються чинними освітньо-кваліфікаційними характеристиками, навчальними планами підготовки фахівців і “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”. Систему безперервної педагогічної практики магістрантів факультету початкового навчання становлять такі її види:
Види практики |
Тривалість практики |
Педагогічна практика в загальноосвітніх навчальних закладах (ліцеї і гімназії) |
І семестр, 4 тижні |
Науково-педагогічна практика у вищих закладах освіти |
ІІ семестр, 4 тижні |