Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Звітна документація

з науково-педагогічної практики

студента-магістранта V курсу

історичного факультету

51 і/м групи

Піткевича Валерія Валерійовича,

який проходив педагогічну практику

в ХНПУ імені Г.С. Сковороди

на історичному факультеті

в період з 29.03.2010. по 24.04.2010.

Оцінка з практики

____________балів

Відповідальний за проведення науково-педагогічної практики

___________доц. Мартинова І.С.

Науковий керівник з педагогіки

____________проф. Попова О.В.

Науковий керівник з фаху

_________доц. Мило видова О.В.

Харків — 2010.

Зміст

1. Індивідуальний план роботи студента-практиканта................................................3

2. Залікове семінарське заняття......................................................................................7

3. Кураторська година.....................................................................................................13

4. Лекція............................................................................................................................26

5. Психолого-педагогічна характеристика групи.........................................................45

6. Звіт.................................................................................................................................47

7. Характеристика............................................................................................................49

Індивідуальний план роботи

студента-практиканта

V курсу історичного факультету

51і/м

ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Піткевича Валерія Валерійовича

на період проходження практики

29.03.2010-24.04.2010

№ п/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відмітка про виконання
Ι. Організаційна робота
1.	Участь у настановній конференції. Ознайомлення з метою, завданнями практики. Отримання консультацій з приводу звітних документів та правил їх оформлення.	за визначенням відділом педагогічної практики університету	+
2.	Бесіда з адміністрацією навчального закладу та з’ясування напрямків його навчально-виховної роботи. Збір інформації стосовно особливостей та напрямків роботи кафедри. Закріплення за групами.	01.03.2010	+
3.	Знайомство з студентами групи та їх куратором. Ознайомлення з планом виховної роботи академічної групи. Одержання інформації з приводу можливості проведення кураторської години: теми, тривалості, дати, форми проведення.	02.04.2010	+
4.	Бесіда з викладачами та отримання консультацій стосовно специфіки методики викладання різних дисциплін.	05.04.2010	+
5.	Обговорення з викладачами тематичного планування студентки-практикантки в академічних групах.	06.04.2010	+
6.	Спостереження та аналіз різних дисциплін та фіксування їх результатів у щоденнику психолого-педагогічних спостережень.	протягом практики	+
7.	Оформлення звіту та звітної документації.	протягом практики	+
8.	Участь у підсумковій конференції з педагогічної практики		+
ΙΙ. Навчальна робота
1.	Виконання роботи з складання власного календарного індивідуального плану на період проходження практики.	01.04.2010-04.04.09	+
2.	Проведення семінарських занять:
2.1.	пробних з курсу історії Середніх віків:
а.	Тема: «Класова природа Французького абсолютизму за "Політичним заповітом Рішельє"	01.04.2010	+
б.	Тема: «Світогляд західноєвропейців у XVI – першій половині XVII ст.»	08.04.2010	+
в.	Тема: «Західноєвропейське мистецтво у XVI – першій половині XVII ст. »	22.04.2010	+
2.2.	залікового семінару на тему: «Європейська наука в у XVI – першій половині XVII ст.»	15.04.09	+
3.	Розробка лекції з курсу Всесвітньої історії на тему: «Міжнародні відносини Франції в 1648 – 1815 рр.»	Протягом практики	+
4.	Відвідування занять за закріпленою академічною групою.	протягом практики	+
5.	Отримання інформації від куратора групи стосовно правил оформлення та ведення журналу.	протягом практики	+
ΙΙΙ. Виховна робота
1.	Ознайомлення з планом роботи куратора, кафедри, з напрямками виховної роботи академічної групи.	03.04.09	+
2.	Визначення за допомогою куратора запланованої кураторської години. Встановлення переліку навчально-виховних заходів, які студент-практикант має ретельно проаналізувати для прийняття у них участі.	07.04.09	+
3.	Проведення анкетування	10.04.09	+
4.	Проведення кураторської години на тему «Пізнай свою долю!»	15.04.09	+
5.	Складання психолого-педагогічної характеристики академічної групи	24.04.09	+
ΙV. Методична робота
1.	Присутність на засіданнях кафедри	протягом практики	+
2.	Огляд кафедри: його технічного оснащення, ознайомлення з наявними джерелами та літературою, які можуть використати студенти у процесі навчання.	06.04.09-07.04.09	+
3.	Робота з складання та оформлення звітної документації	протягом практики	+
4.	Присутність та участь у підсумковій науково-методичній конференції студентів-практикантів історичного факультету	за визначенням відділом педагогічної практики університету	+
V. Наукова робота
1.	Отримання порад з приводу проведення засідання гуртка історії України:	15.04.09	+

Науковий керівник практики доц. Миловидова О.В.

Залікове семінарське заняття

на тему: «Європейська наука в XVI – першій половині XVII ст.»,

проведене 15.04.2010.

у 22 і/п групі

студентом-практикантом

Піткевичем Валерієм Валерійовичем

Мета: Ознайомити студентів із основними етапами розвитку та становлення Європейської науки у пізньому Середньовіччі. Сформувати у студентів уявлення про Європейську культуру XVI – першій половині XVII ст..

Обладнання: відповідні документи, портрети діячів науки, карта Європи XVI – XVII ст.

Особа в історії: Макіавеллі, Жан Боден, Гюго Гроций, Галілей, Копернік, Джордано Бруно, Шекспір, Томас Мор, Лопа де Вега.

Методи: словесно-логічні, наочні.

Структура семінарського заняття:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань студентів

III. Вивчення нового матеріалу.

IV. Закріплення нових знань студентів.

V. Підсумки семінару.

Реферати:

1. Політичні погляди Ніколи Макіавеллі у праці «Государ».

2. Вчення Жана Бодена.

3. Відкреття Ніколая Коперніка.

Джерела та література:

1. Бекон Френсіс. Сочинения: В 2-х т. – М., 1977 – 1978.

2. Макиавелі Н. Государ. – М., 1990.

3. Идеи Возрождения и философия нового времени. – М., 1986.

4. Культура Возраждения 16 века. –М., 1997.

5. Культура Западной Европы в эпоху Возрождения. – М., 1996.

6. Рутенберг В. И. Титаны Возраждения. – Л., 1976.

Хід семінару:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань студентів

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості гуманістичного руху в XVI ст.

Характерні для ранньої буржуазії ідеологія емпіризму і раціоналізму. Ідеологія буржуазії підкреслювала світський, а не божественний характер держави. Були спроби пояснити суспільні явища на основі спостережень, роздумів та досвіду, шляхом порівняння, робились перші кроки у пізнанні закономірностей життя суспільства.

Гуманістичний рух, який виявлявся у працях та роздумах філософів та письменників. Всі вони ставили у центр життя людини з його потребами та земним життям.

Гуманісти не вважали, що людина є гріховною вже тому, що вона людина. Вони вважали, що людина повинна чесно працювати та жити згідно християнської моралі, але при цьому не бічювати себе за те, що вона є людина. Гуманісти не допускали, існування інквізиції, та не вважали, що людей треба підвергати тортурам та катуванню. Це був вагомий удар по католицькій церкві.

2. Політичні теорії та суспільно-політична думка в Італії та країнах Західної Європи.

В цей час йшов процес загострення класової боротьби, викликаючи посилений інтерес до соціально-політичних проблем.

Одним з визначних письменників та філософів італієць Никколо Макіавеллі (1469-1527 рр.) представляючи інтереси передової частини італійської буржуазії, яка бажала об'єднати країну, також вважав, що ідеальною державою повинна бути держава з монархічною владою, з повною централізацією усіх органів влади. У своїй роботі «Государ» Макіавелі виклав свої погляди, що до монархічної моделі держави.

В свою чергу в Західній Європі нову політичну думку формували Жан Боден (1530-1596). Він також підтримував абсолютну монархію, розглядаючи в ній надійний засіб покінчити з залишками феодалізму.

3. Розвиток природничих та технічних наук.

Починаючи с другої половини XV ст.. бере свій початок та успішно розвивається у XVI – XVII ст. природничі науки.

Знання законів природи успішно використовувались у розвитку промисловості та виноходах.

Ще у XV ст., найбільш передові мислителі та вчені говорили о необхідності примінять нові методи дослідження. Використовувати емпіричні методи, а саме: спостереження, експеримент, досвід. Все це йшло у розріз з церковним догматизмом, що у свою чергу викликало боротьбу з церквою.

Велике значення у розвитку науки зробив Микола Копернік, він довів, що Земля обертається навколо сонця, та навколо своєї осі.

Вчення Коперника підтримали Джордано Бруно, та Галілео Галілей. Вони також займалися астрономією і зробили низку сенсаційних відкриттів, що змінили уяву про світ.

4. Гуманітарні науки.

Зміни у суспільно-політичному житті знайшли своє відображення і в літературі. Гуманістичні ідеали були основою творів цього часу. В цей час з'являються такі письменники як Томас Мор, Рабе, Лопе де Вега, Сервантес, Шекспір та інші. Вони поклали початок розвитку Європейської літератури.

Окрім літератури, досягнення Відродження знайшли своє місце у працях художників та митців – Мікеланджело, Рафаель, Леонардо да Вінчі та інші.