IV. Закріплення нових знань студентів.

Повторення та закріплення основних пунктів теми семінару.

Питання до студентів с теми.

V. Підсумки семінару.

Аналіз підготовленості студентів до заняття. Виставлення оцінок. Оголошення завдання на наступне семінарське заняття.

Протокол обговорення

залікового семінарського заняття

студента-магістранта

Піткевича Валерія Валерійовича

проведеного у 22 і/п групі

від 15.04.2010.

на тему: «Європейська наука в XVI – першій половині XVII ст.»

Порядок денний: Обговорення залікового семінарського заняття на тему: «Європейська наука в XVI – першій половині XVII ст.» студента V курсу 51і/м групи історичного факультету Піткевича В.В., проведеного в 22 і/п групі.

Присутні: науковий керівник з фаху Миловидова О.В., секретар Нетудихатка С.М.

Слухали: студента-практиканта Піткевича В.В., який дав самоаналіз проведеного семінарського заняття. Студент-практикант повідомив, що поставив за мету: ознайомити студентів із основними етапами розвитку та становлення Європейської науки у пізньому Середньовіччі. Сформувати у студентів уявлення про Європейську культуру XVI – першій половині XVII ст..

Виступили: науковий керівник практики Миловидова О.В — зазначила, що семінарське заняття мало не лише вагому навчальну, розвиваючу, але і важливу виховну мету. Воно було проведене у цікавій формі, що сприяло підвищенню уваги студентів до діяльності.

Секретар Нетудихатка С.М. – наголосив на вдалому виборі методів навчання для проведення семінарського заняття. Студенти проявляли активність, проте він не впливав на зниження рівня дисципліни.

Ухвалили: залікове семінарське заняття з історії Середніх віків на тему: «Європейська наука в XVI – першій половині XVII ст.» студента V курсу 51і/м групи історичного факультету піткевича В.В. проведеного в 22 і/п групі оцінити на балів.

Голова зборів / науковий керівник практики Миловидова О.В.

Секретар/ студент-практикант Нетудихатка С.М.

Кураторська година

проведена студентом-практикантом

Піткевичем Валерієм валерійовичем

15.04.09. У 11 г/к-т групі на тему: «Пізнай свою долю!»

Люди — господарі своєї долі.

В. Шекспір

Мета: ознайомити студентів з поняттям доля, ото­тожнюючи душу з долею; розкрити значення по­нять доля-ангел, доля-двійник, талан, недоля, бі­да, злидні; розкрити інші чинники, від яких за­лежить доля людини; виховувати громадян, здат­них творити себе і своє життя.

Обладнання: таблиці «Дата дня народження», «Доля в цифрах», «Квітковий гороскоп», «Старо­винний зелений гороскоп», «Кому який колір личить», «Щасливе каміння, залежно від планети, під якою народилася людина»,

Хід заходу Доля

Доля... Яка вона? Мабуть, барвиста, розмаїта, як веселка. У кожного своя доля. У кожного вона має свої особливі барви.

Якось запитала у своєї долі: «Яка ти, доле?».

Почулося: «Складна...» А далі — тиша. Складна... Яка це? Спробую уявити.

Моя доля — то моє життя. А життя моє — то схо­динки. Ось я в горі, а ось внизу... Піднімаюсь по схо­динках угору... Так і в житті...

Доля — це мій клавесин, до чергуються різні бар­ви, — клавіші білі та чорні. Виконуючи соло своєї долі, перебираю їх: біла клавіша, чорна, біла, біла...

Чую лише відголоски чарівної музики. Вона то весела, то сумна, то швидка, то повільна... Випливають мимоволі пісні душі: веселі — в ма­жорі, до болю сумні — в ля мінорі.

Доля схожа на регістри величезного органу: високі та низькі. Відтак усе сплітається в музи­ку. Ця музика — моє життя. Піднімаючись схо­динками, вибираючись усе вище і вище до вер­шини... Оглядаюсь униз і бачу свою першу схо­динку, пригадую перші кроки, перші радощі, перші помилки... Якби-то знаття, що назад нема вороття.

(О. Верзун)

Ведучий 1. Наші предки з давніх часів вірили, що душа ототожнюється з Долею. Існували різні погляди: Доля — душа предків; Доля — ангел;

Доля — душа людини, або її двійник. Доля, як душа предків — не що інше, як збереже­ний старовинний культ предків, охоронців родинного вогнища. Люди вважали, що Доля вмирає разом з лю­диною. Хоч такий погляд переважав, були й Інші повір'я, за якими Доля померлого живе в його могилі або спочиває на ній. Щоб викликати її, треба пере­скочити через могилу, хоча не виключена можливість появи замість щасливої Долі лихої, тобто Недолі.

У деяких випадках Долі померлих ототожнювали­ся з живими людьми. Побутувала думка, що померлі навідують живих родичів. Це стосується, насамперед, померлих матерів, які «доглядають» осиротілих дітей. Улюблений час для таких відвідувань — ніч.

Вважалося, що померлі родичі присутні й на своїх поминках. Вони можуть приходити напередодні вели­ких свят, тому їм треба залишати після вечері їжу. Інко­ли Долі померлих можуть з'являтися у вигляді злих чи примхливих істот, що нагадують домовиків. Якщо вони не знаходять своїх улюблених страв, якими хочуть по­ласувати, то можуть навіть побити живих людей. Щоби позбутися такої Долі, її необхідно спіймати або відслу­жити на могилі «заклятий» молебень.

Релігійність українців виявляється в тому, що за їхніми віруваннями Доля дається Богом. Проте не за­перечується, що батько й мати також обдаровують своїх дітей Долею. Згадаймо пісню про матір, яка не могла дати синові чи дочці ні щастя, ні Долі.

Люди дотримувалися різних поглядів щодо місця перебування Долі. Одні вважали, що Долі не можна ні продати, ні обміняти, бо вона завжди знайде люди­ну, якій належить. Від неї не сховатися і не втекти. Інші, навпаки, вірили, що більшість людей має знай­ти свою Долю. Вона уявлялась духом, який здатний набувати різних образів людини або тварини. Доля завжди кидає дітей, яких прокляли батько чи мати.

Доля вимагає пошани від людей. Вони повинні зай­матися саме тією справою, якій служить Доля кожної людини.

Цікаве трактування Долі-ангела. Ще в материнсь­кому лоні ангел-охоронець навчає дитину всього то­го, що вона має знати в майбутньому земному житті. При народженні дитини цей ангел б'є пальцем по її верхній губі, тому вона забуває те, чого навчилась до народження. Отже, в земному житті людини дово­диться все пригадувати.

Доля сприймається як душа людини, або її двійник Така доля попереджає свого власника про нещастя, яке на нього чатує. Тоді людина сумує, нудиться, відчуває втрату фізичних сил.

Ведучий 2. Доля людини залежить від години, дня і місяця народження.

Студент. Люди, які народжуються в певний день тижня мають прикметні риси характеру.

Понеділок — вольові, вперті, а якщо дівчата — то ще й хитрі.

Вівторок — розхлябані, ні туди — ні сюди, «треба добре прикласти сили, щоб вийшов з нього чоловік». А дівчина ще й на невдачі приречена, отже, «добре треба Бога за неї молити та святі заповіді виконувати».

Середа — жартівливі, веселі бешкетники, везучі. Дівчина має схильність до перемін. Може хтось їй і калиноньку коло хати розчахнути. (Це робили зрад­ливій жінці).

Четвер — сто раз подумає, а не зробить (тяжкий характер, хоч працелюбний, як той віл, але з незнач­ним результатом}. Доля дівчини теж крутиться на місці, все, як з каменя, тяжко.

П’ятниця — щастя, благодать для обох, дуже гарні люди. Серце, як сонце, згодні ділити з коханим попо­ловині...

Субота — помірковані, шукають у всьому вигоди, хоча й чесні, справедливі.

Неділя — люди більш від неба, ніж від землі, які по-справжньому схильні до духовного, то там їхнє щастя і доля.

Ведуча 1. А тепер стосовно місяців. Учениця.

Січневі — вперті, сварливі, дріб'язкові. Лютневі — поблажливі, добродушні, поступливі. Березневі — як той вітер, то тут, то там. Квітневі — як той цвіт, з якого нема ніякої ко­ристі, все для себе.

Травневі — добросовісні, небесні, але надто враз­ливі.

Червневі — користолюбні, потайні, вперті. Липневі — невезучі, самі в собі; самі себе поїда­ють, гризуть.

Серпневі — здатні хазяйнувати над іншими, все підпорядковують своїм клопотам, собі.

Вересневі — тупі й не дуже прихильні до інших, егоїстичні.

Жовтневі — поблажливі, погані поводирі, добро­зичливі.

Листопадові — ладні поступитися, багаті душею і не помічають зла.

Грудневі — скупі, потайні, рвуться до гонору, тис­нуть копійку, аж тече з неї кров.

Ведучий 2. Для кожної людини є і найсприятливі­ший у добі час.

Студент.

Січневим — 5—6 год. ранку: 7—8 год. вечора. Лютневим — 10—12 год. дня; 7—8 год. вечора. Березневим — 7—8 год. вечора; 12 год. ночі. Квітневим — 5—6 год. ранку; 9—10 год. вечора. Травневим — 7—8 год. ранку; 9—10 год. вечора. Червневим — 7—8 год. ранку; 7—8 год. вечора. Липневим — 11—12 год. ранку; 8—9 год. вечора. Серпневим — 7—8 год. ранку; 9—12 год. вечора. Вересневим — 12—14 год. дня; 12—1 год. ночі. Жовтневим — 8—9 год. ранку; 2—3 год. ночі. Листопадовим — 8—9 год. ранку; 3—4 год. ночі. Грудневим — 9—10 год. ранку; 9—10 год. вечора.

Ці години -— певна фатальність! У народі є вислів: сказав у таку хвилину. Предки вірили, що кожна лю­дина має свій фатальний час, коли що скажеш, добре чи зле, обов'язково приліпиться. Наводять до цього багато прикладів. Отож, коли народився, то обов'яз­ково старатися свого часу, аби ти з добром у нього увійшов, нічого злого не зробив, не сказав, не поду­мав.

Ведуча 1. На долю людини, її характер, здоров'я і ба­гато іншого впливає місцезнаходження Сонця в мо­мент її народження. Залежно від часу появи на світ, людина може відноситися до одного з дванадцяти знаків Зодіаку. Якщо хтось каже, що він Овен, це оз­начає, що в момент його народження Сонце перебу­вало в зодіакальному сузір'ї Овна. У людей, котрі на­родилися під одним і тим же знаком Зодіаку, можна помітити багато спільних рис. Астрологи протягом багатьох віків накопичували відомості про характер і долю людей, що народилися під різними знаками. Ці відомості я і пропоную до вашої уваги.

Студент.

Сонячний гороскоп

Існує дванадцять знаків Зодіаку, і кожен з них відповідає певному періоду часу, близько місяця, і займає ЗО градусів:

Овен. 21 березня — 20 квітня: Тілець. 21 квітня — 20 травня; Близнята. 21 травня — 20 червня; Рак. 21 червня — 20 липня; Лев. 21 липня — 22 серпня; Діва. 23 серпня — 22 вересня; Терези. 23 вересня — 22 жовтня; Скорпіон. 23 жовтня — 21 листопада; Стрілець. 22 листопада — 21 грудня; Козеріг. 22 грудня — 20 січня; Водолій. 21 січня — 18 лютого; Риби. 19 лютого — 20 березня.

Ведучий 2. Доля людини залежить від пори року, в яку вона народилася.

Студент.