1

1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.

Слово "педагогіка" грецького походження (paidos - діти, ago - веду), буквальний переклад - дытоведення. Педагогом (дітоводителем) у Давній Греції називали раба, якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу, нести їхні учбові речі. У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а педагогікою - сукупність деяких правил, настанов, які відносились доповедінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи. З вчасом з'являється визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління. Педагогіка пройшла довгий шлях розвитку. Її перший етап - донауковий. Педагогічні знання цього єтапу систематизуються на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти у формі народної мудрості. Система цих знань відноситься до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів'я, приказки). Другий етап - виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку у рамках філософії, потім, з XVII ст., педагогіка розвивається як самостійна наука. Третій етап - розвиток науки як системи. Велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я.А. Коменському. Значний внесок у розробку наукових основ педагогіки внесли Ж.Ж.Руссо, І.Песталоцці, А.Дістерверг, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський та інші. предметом педагогіки є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти, що передбачає визначення цілей, змісту, форм, засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення для ццього оптимальних умов у різних видах діяльності та спілкуванні особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу і його корегівання за необхідності. Категорії педагогіки. Виховання у вузькому педагогічногму значенні - спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей,властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань. Навчання - сам процес засвоєння індивідом соцільного досвіду, накопиченого людством. Освіта - це процес і результат засвоєння індивідом соціального досвіду, досягнення ним значного освітнього рівня, прилучення до культурних цінностей людства. Формування передбачає процес і результати цілеспрямованих і стихійних впливів соціальної дійсності, а також спадковості особистості, її активності. Соціалізація особистості - процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, елементів культури, установ, властивих суспільству, соціальних груп, до яких він належить. При цьому людина є не лише об'єктом, а й суб'єктому цього процесу.

2. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.

Методи навчання – це упорядкована спільна цілеспрямована діяльність вчителя з учнями, система прийомів і способів спрямованих на розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

За джерелами знань

Словесні

Наочні

Практичні

• розповідь

• бесіда

• пояснення

• лекція

• робота з книгою

• спостереження

• ілюстрація

• демонстрація наоч­них посібників і ТЗН

• дослід

• вправи

• завдання

• лабораторні роботи

• написання творів

За характером пізнавальної діяльності

За дидактичною метою

• пояснювально-ілюстративні

• репродуктивні

• проблемні

• частково-пошукові

• дослідницькі

• вивчення нового матеріалу

• закріплення

• повторення

• формування вмінь і навичок перевірки знань