34. Обгрунтувати наочність як принцип навчання. Я.А.Коменський, к.Д.Ушинський про наочність навчання.

підручник Лозової, Троцко (2002)– стор.239-240.

Роль наочності у навчанні

^{Найповніше й найточніше розкривати сутність явищ, які вивчаються}

^{Підвищувати міцність запам'ятовування Привертати увагу учнів до матеріалу, що вивчається Інтенсифікувати навчально-виховний процес Забезпечувати емоційний вплив на учнів Підвищувати культуру педагогічної праці}

^{Заощаджувати навчальний час і активізувати пізнавальну діяльність учнів}

^{Забезпечувати належну повноту сприймання та якісне засвоєння навчального матеріалу}

^{Наочність дає змогу}

35. Трудове виховання і професійна орієнтація учнів. Формування економічної культури учнів. Трудове виховання - це сукупність дій вихователя і вихованця, що забезпечують формування готовності до трудової діяльності. Готовність припускає: теоретичну підготовку (оволодіння системою знань про працю); практичну підготовку (оволодіння системою як загальнотрудових умінь і навичок, так і спеціальних); формування культури праці, психологічну підготовку (формування мотивів, потреб, позитивного ставлення до праці).

Завдання трудового виховання:

1..створення умов для розуміння школярами ролі праці в житті, реальних перспектив її в умовах ринкової економіки; 2..підготовка до самовизначення, вибору, адекватного реальному життю, своїм потенційним можливостям, шляху в житті;

3…виховання психологічної готовності до праці (позитивної установки на трудову діяльність; уміння швидко адаптуватися до нових умов праці, спілкування у колективі; наполегливість, уміння переборювати труднощі; не падати духом з приводу невдач); працелюбності; творчого ставлення до праці;

4…практична підготовка школярів до трудової діяльності, яка припускає оволодіння індивідом конкретними трудовими вміннями і навичками;

5…формування культури праці (наукова організація праці, знання і дотримання правил техніки безпеки та ін.); 6…виховання економічної культури.

Профорієнтація - це підготовка особистості школяра до свідомого вибору професії. Але в останні роки часто використовується в психолого-педагогічній літературі поняття "професійне самовизначення" як процес формування особистістю свого ставлення до професійно-трудового середовища і спосіб його самореалізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення". Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистісний. Людина, визначаючи свою майбутню професію, пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний. Правильний вибір людиною професії сприяє задоволенню потреб, інтересів, підвищенню продуктивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін.

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різноманітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті людини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого оточення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У підлітків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відповідає потребам продовження освіти та ін. Старшокласників відрізняє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується особиста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реальних можливостей.Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчення навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах. Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умови для цього).