Керівники практики повинні:

• ознайомити магістрантів із загальною постановкою навчально-виховної роботи в школі;

• консультувати магістрантів під час підготовки та проведення навчально-виховних заходів, складання конспектів;

• аналізувати і оцінювати навчально-виховні заходи магістрантів-практикантів;

• контролювати виконання програми практики;

• по закінченні практики на підставі звітної документації оцінити роботу магістранта (за 12-бальною системою).

Критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів за результатами педагогічної практики

Додаток 1

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ

1. Аналіз сформульованої мети та організації дій учнів для її сприйняття.

2. Аналіз етапів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з позиції успішного досягнення мети:

• Зміст кожного етапу уроку (відповідність програмі, повнота, глибина, науковість, зв’язок із сучасністю, життєвим досвідом школярів, використання міжпредметних зв’язків, виділення основного у змісті).

• Методи і прийоми навчання (оптимальність у виборі методів, активізація пізнавальної діяльності школярів, розвиток самостійності, творчого мислення, формування позитивного ставлення до навчання, індивідуальний підхід до учнів, здійснення зворотного зв’язку, оцінка діяльності учнів).

3. Аналіз діяльності вчителя:

• Знання фактичного матеріалу; уміння володіти класом, організовувати його для роботи, підвищувати активність школярів, формувати пізнавальний інтерес, утримувати увагу.

• Ставлення до окремих учнів та класу в цілому з урахуванням їх особливостей.

• Стиль, тон, такт.

• Спостережливість, кмітливість.

• Зовнішній вигляд. Культура мовлення, постава, міміка, пантоміміка.

4. Діяльність учнів:

• Дії учнів для досягнення мети.

• Поведінка, дисципліна, чим їх можна пояснити.

• Ставлення до вчителя.

• Пізнавальний інтерес, рівень працездатності.

• Вміння виділяти основні ідеї, аналізувати, оцінювати підсумки своєї діяльності та роботи однокласників, розвиток мови.

• Культура розумової праці.

5. Аналіз організаційного аспекту: обстановки, обладнання, виконання вимог санітарно-гігієнічного режиму, культури записів на дошці, раціональності використання часу.

6. Результати уроку. Висновки і пропозиції: чи досягнуто мету. Чи були оптимальними шляхи її досягнення?

Додаток 2

СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1. Загальні відомості, назва, форма, мета, час проведення, місце проведення, обладнання, хто проводив.

2. Що викликало необхідність у проведенні заходу.

3. Чи відповідає мета даного заходу інтересам, потребам, індивідуальним особливостям учнів і цілям виховної роботи класу, школи?

4. Як забезпечено відповідність змісту, структури, форми, оформлення і методів виховання меті заходу?

5. Підготовка до заходу (продуманий сценарій, доцільно дібрана наочність, ТЗН, обладнання, обстановка).

6. Організація заходу (своєчасний початок, тривалість та завершеність, присутність та залучення учнів до заходу).

7. Зміст і методика проведення: методи і прийоми, їх різноманітність; логічність; активізація пізнавальної діяльності; завершеність кожного етапу та їх взаємозв’язок; підведення підсумків.

8. Скільки учнів і як брали участь у підготовці та проведенні заходу. Характер цієї участі (ініціатори, виконавці, помічники, слухачі). Роль активу.

9. Ефективність заходу, його пізнавальна і виховна цінність. Як формувались переконання, почуття, вміння, навички? Чи сприяв захід згуртуванню учнів класу? Як захід впливав на окремих учнів? До яких видів діяльності спонукав школярів? Поведінка учнів, їх ставлення до даного заходу.

10. Яку роль відіграв учитель у підготовці та проведенні заходу? (Був ініціатором, організатором, методистом, виконавцем, спостерігачем). Як він мотивував захід? Як враховував свої індивідуальні особливості? Педагогічний такт, мовленнєва культура, зовнішній вигляд. Характер вимог до учнів. Стиль спілкування з учнями.

11. Загальна оцінка заходу. Чи досягнуто мету? Причини успіхів та недоліків.

12. Висновки та пропозиції.

Додаток 3