Вимоги до проведення залікового уроку в знз і ступеня

1. Правильне визначення цілей уроку:

• Правильне обґрунтування мети уроку.

• Знання учителем матеріалу теми.

• Розкриття міжпредметних зв’язків.

2. Добір змісту і методичного забезпечення уроку відповідно до його мети:

• Володіння методикою викладання.

• Мотивація навчальної діяльності.

• Відображення зв’язку теорії з практикою.

• Відповідність обраної теми уроку вимогам програми.

• Знання ідей, гіпотез, проблем з теми.

• Оригінальність підходу до розкриття обраної теми.

• Доцільність і характер оснащення уроку.

3. Організація навчальної діяльності учнів у залежності від змісту і мети уроку:

• Самостійність і практична спрямованість діяльності учнів на уроці.

• Розвиток пізнавальних процесів у учнів.

• Актуалізація опорних знань.

• Організація учнів на узагальнення матеріалу, доповнення матеріалу викладу вчителя.

• Поєднання доступності і проблематичності викладу матеріалу.

4. Визначення структури уроку відповідно до мети і змісту:

• Відповідність обраного типу уроку змісту уроку.

• Узгодженість окремих частин уроку, їх співвідношення залежно від типу уроку.

• Структура уроку та її відповідність матеріалу, що викладається.

• Систематичність і послідовність викладу матеріалу.

• Методи навчання та їх відповідність меті, змісту, формам та засобам навчання.

5. Здійснення індивідуального підходу в процесі організації творчої діяльності:

• Організація та активізація самостійної і творчої діяльності учнів.

6. Психолого-емоційна атмосфера на уроці:

• Психологічний клімат у класі.

• Емоційне забарвлення уроку.

• Зацікавленість учнів темою уроку.

• Активність учнів під час уроку.

• Дисципліна в класі.

7. Співвідношення уроку (його елементів) із загальною ідеєю досвіду вчителя:

• Розкриття досвіду вчителя в даній темі уроку.

8. Результативність уроку:

• Організація, дієвість, підсумки перевірки результатів навчання.

9. Комунікативна спрямованість уроку:

• Співпраця вчителя та учнів.

• Об’єктивність, такт і етика оцінювання досягнень учнів.

• Культура мовлення вчителя.

Додаток 4

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

1. Науково-теоретичний рівень уроку та його значення для формування наукового світогляду учнів.

2. Правильність визначення навчальних, розвивальних і виховних завдань уроку.

3. Добір вчителем змісту навчального матеріалу та методів його вивчення.

4. Шляхи та засоби розвитку пізнавальних здібностей учнів (створення проблемних ситуацій та їх розв’язання, система пізнавальних завдань тощо).

5. Використання на уроці різноманітних джерел знань (бесіда, пояснення, робота з підручником, робота з додатковою літературою, спостереження в природі тощо).

6. Актуалізація раніше одержаних знань.

7. Організація самостійної роботи учнів та її ефективність.

8. Методи і прийоми формування пізнавальної активності та самостійності учнів у залежності від джерел знань, які були використані на уроці.

9. Методика одержання зворотної інформації.

10. Система обліку та оцінки знань учнів.

11. Здійснення на уроці індивідуального та диференційованого підходу до учнів.

12. Навчальна діяльність учнів на уроці (засвоєння теоретичних знань, формування умінь та навичок; вміння учнів спостерігати, зіставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки тощо).

13. Обсяг і характер домашнього завдання.

14. Тип і структура уроку, їх педагогічна доцільність.

Додаток 5

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1. Аналіз підготовки виховного заходу (яку роботу по підготовці заходу виконували учні, вчитель; які завдання мали виконати учні).

2. Планування позакласного заходу.

3. Науково-теоретичний рівень змісту позакласного заходу.

4. Місце позакласного заходу в системі виховної роботи даного класу.

5. Правильність визначення мети заходу (виховної, розвивальної, навчальної).

6. Форма позакласного заходу, її відповідність меті та темі заходу.

7. Проведення заходу:

• відповідність форми проведення заходу його меті;

• роль учнів і вчителя у проведенні заходу;

• вплив заходу на розвиток чуттєвої сфери школярів;

• вплив заходу на розвиток інтелектуальної сфери учнів.

8. Підсумок проведеного заходу (спосіб підведення підсумку; визначення результативності), перспектива на майбутнє.

Додаток 7

ПРОГРАМА ІНТЕРВ’Ю З БАТЬКАМИ УЧНЯ У КОНТЕКСТІ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

(стаціонар)

1. Прізвище, ім’я учня. Вік.

2. Етнічна належність

а) батька –

б) матері –

в) учня –

3. Якою мовою спілкуються в сім’ї?

4. Якою мірою дитина володіє мовою свого народу (дивись п. 2-в)? Вказати обраний варіант:

а) вільно говорить, читає;

б) говорить, але не читає;

в) знає лише декілька слів або фраз;

г) не володіє.

5. Хто є головою сім’ї? Як розподіляються родинні обов’язки? Які домашні обов’язки виконує дитина?

6. Хто займається вихованням дитини:

доглядає –

навчає –

винагороджує –

карає –

Які форми заохочень і покарань застосовуються в сім’ї? Що переважає – заохочення чи покарання?

7. Чи знайомлять дитину в сім’ї з фольклором (казками, піснями, іграми, загадками, прислів’ями) свого народу? Навести приклади.

8. Чи дотримуються в сім’ї звичаїв і традицій свого народу? Якщо так, то яких саме?

9. Чи потрібно, на думку батьків, сучасним дітям знати мову, традиції, фольклор свого народу? Якщо так, то чим тут може допомогти загальноосвітній навчальний заклад?

Додаток 6

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАСУ

І. Загальні відомості про клас

Кількість учнів (з них хлопчиків і дівчаток), віковий склад. Коли і як клас був сформований.

ІІ. Організаційна єдність класу

1. Клас є єдиним цілим чи він складається з окремих угрупувань.

2. Чи існує конфронтація між окремими угрупуваннями та їх лідерами.

3. Ступінь згуртованості та узгодженості дій у класі.

4. Хто є формальним і неформальним лідером у класі.

5. Як вирішуються питання взаємодопомоги.

6. Чи є в класі учні, які перебувають в ізоляції. Яке ставлення класу до новачків.

ІІІ. Ціннісно-спрямовуюча єдність класу

1. Рівень громадянської зрілості учнів класу. Які суспільно значущі інтереси мають місце.

2. Духовні запити та пріоритетні цінності.

3. Які моральні якості особистості найбільше цінуються в класі і які викликають найбільший осуд.

ІV. Інтелектуальна єдність класу

1. Загальна характеристика успішності.

2. Чи прислуховуються учні до думки своїх однокласників.

3. Чи легко учні класу знаходять спільну мову при розв’язанні тих чи інших навчальних проблем.

4. Громадська думка у класі. Як часто вона змінюється.

5. Як сприймає клас критичні зауваження.

V. Емоційна єдність класу

1. Як можна охарактеризувати емоційний клімат у класі.

2. Чи хвилюють класні невдачі всіх учнів. Чи радіють учні успіхам своїх товаришів.

3. Чи вміють учні класу контролювати та регулювати свої емоції.

VІ. Вольова єдність класу

1. Чи здатний клас мобілізувати фізичні й духовні сили на подолання труднощів чи перешкод.

2. Чи може клас швидко і самостійно прийняти рішення. Прийнявши рішення, клас відразу береться за його виконання чи зволікає з ним.

3. Чи завжди клас доводить справу до кінця.

4. Чи здатний клас на розумний і виправданий ризик.

VІІ. Життя класу в позаурочний час

1. Інтерес до сучасних подій в країні, світі, до мистецтва, літератури, спорту тощо; форми прояву цього інтересу.

VІІІ. Класний керівник

1. Авторитет серед учнів класу; вплив на клас (загальна культура, організаторські здібності, знання психології учнів, їх інтересів, нахилів тощо); ставлення класу до класного керівника.

ІХ. Загальні висновки

1. Характер загального емоційного клімату (бадьорий, життєрадісний, інертний тощо). Характер дисциплінованості.

2. Позитивне й негативне в організації життя та діяльності класу. Оцінка роботи класного керівника.

3. Пропозиції та рекомендації щодо подальшої роботи з класом.

Додаток 9

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЕТНОПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАСУ

(стаціонар)

1. Етнічний склад учнів. Кількість представників кожного етносу.

Українці –

Росіяни –

Азербайджанці –

Вірмени – (і так далі)

2. Ступінь сформованості у кожного з учнів етнічної самоідентифікації та громадянської свідомості. таблиця

3. Ставлення учнів до представників національних меншин (взагалі та до представників кожного етносу окремо). Соціальний статус у класі кожного представника національних меншин.

4. Наявність у середовищі учнів класу етнічних стереотипів, упередженості та дискримінаційних ідей; їхні конкретні прояви.

5. Наявність у класі угрупувань за етнічною ознакою. Якщо такі є, охарактеризувати стосунки між угрупуваннями: дружні, товариські, нейтральні, напружені, ворожі тощо. Навести приклади вияву цих стосунків.

6. Дії вчителя по створенню в класі поліетнічної атмосфери.

7. Пропозиції та рекомендації стосовно подальшої роботи з виховання у учнів класу толерантності, етнічної самоідентифікації та громадянської свідомості.

Оформлюється окремо від всієї характеристики класу.

Додаток 7

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЗВІТУ-АНАЛІЗУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДПРАКТИКИ

магістранта ___групи

факультету початкового навчання

Прізвище, ім’я, по батькові

1. Виконання плану педагогічної практики. Які відхилення від плану мали місце, чому, що зроблено поза планом. Особливості практики.

2. Кількість проведених уроків та навчальних заходів. Які з них проходили найбільш вдало, які виникали труднощі, чому?

3. Які основні дидактичні завдання вирішувались у період практики? Які одержані результати.

4. Як використовувався інноваційний досвід роботи, елементи проблемного навчання, дослідницькі методи роботи, ТЗН та ін.? Наведіть конкретні приклади. Чи одержали Ви задоволення від цієї роботи? Які при цьому зустріли труднощі?

5. Які основні виховні завдання вирішувались у період практики?

6. Які форми були включені у систему виховної роботи з даним класом для їх вирішення? Перелічити тематику виховних заходів, що проводились магістрантом у класі. Зробити педагогічний аналіз цих заходів.

7. Яких умінь і навичок Ви набули в процесі практики?

Загальні висновки про практику. Її значення у Вашому становленні як педагога. Ваші пропозиції по удосконаленню змісту та організації практики.

Додаток 8

СХЕМА ПРОТОКОЛУ ЗАХИСТУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ МАГІСТРАНТАМИ

1. Назва протоколу і дата проведення.

2. Присутні.

3. Порядок денний.

4. Слухали: виступи практиканта (практикантів), вчителів, представників адміністрації ЗНЗ, методиста від університету.

5. Ухвалили (в ухвалі треба чітко зазначити позитивне і недоліки, що були виявлені в ході практики).

6. Підписує протокол методист від університету.