Після придушення виступу декабристів державною доктриною в Росії стала проголошена міністром освіти графом Уваровим офіційна тріада «православ’я, самодержавство, народність». Ця охороннаідеологія протистояла будь-яким спробам ліберальних реформ, національного відродження окраїн імперії. Вона загострила суперечки слов’янофілів і західників про перспективи її історичного розвитку.

§ 3. Проект слов’янського союзу Кирило-Мефодіївського товариства

Ідеї єдності українських земель, братерства всіх слов’янських народів, демократичних перетворень суспільства і держави підхопили організатори й учасники Кирило-Мефодіївського товариства (1846– 1847). Вонобулоствореновикладачамиістудентамикиївськихнавчальних закладів з ініціативи професора Київського університету Миколи Костомарова, публіцистів і письменників Миколи Гулака, Василя Бєлозерського. Незабаром у товариство ввійшли автор «Кобзаря» Тарас Шевченко, ПавлоКуліш, ОлександрНавроцький, ГеоргійАндрузькийтаін. Товариство ледь устигло виробити перші програмні документи, як було розгромлено.

Товариство(братство) МиколаКостомаров(1817–1885)1 розглядавяк силу, здатну об’єднати слов’ян. Політична програма була сформульована впідготовленихКостомаровим«Книзібуттяукраїнськогонароду» і«Статуті слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія», а також у «Записці» Білозерського. Програмнідокументималипросвітницький характер.

Нема свободи без віри, стверджується в «Книзі буття українського народу». Віраправославнавимагаєзахистувідцарівіпанства, звільнення з неволі. Автор «Книги» пояснює: слов’яни жили в братерстві ще доприйняттяхристиянства, однакпізнішепотрапиливневолюдочужих: чехи і полабці — до німців; серби і болгари — до греків і турків, росіяни — до татар. Традиції свободи пізніше відроджувалися тільки в Новгороді і козацькій Запорозькій Січі, де люди жили в республіках.

Звільненняслов’янпочнетьсязУкраїни. Вільніслов’янськінароди утворять єдиний союз республік на федеративних началах, де не буде кріпацтва і гноблення, а буде рівність і братерство. Пізніше М. Грушев-

1 Костомаров Микола Іванович – український історик і письменник. Закінчив Харківський ун-т. З 1846 р. професор Київського ун-ту. З розгромом Кирило-Ме- фодіївськоготовариствабувзасланийдоСаратова(до1857 р.). У1859–1862 рр. – про- фесорПетербурзькогоун-ту. Співробітничавужурналах«Основа», «ВестникЕвропы». Автор зібрання творів з історії у 8 т., історичної драми «Савва Чалий», історичного роману «Кудеяр» та ін.

157

ський зазначить: у «Книзі буття» виразилося політичне кредо Костомарова— «автократизм і класовий лад повинні бути знищені. Царство й автократизмвикривляютьжиттягромадянськостівсамихосновахігромадянськість не може відродитися, поки не звільниться від них». Сам Костомаров згодом пояснював: «Ми стали уявляти всі слов’янські народи з’єднаними між собою у федерацію подібно древнім грецьким республікам чи СполученимШтатамАмерикизтим, щобусізнаходилисявміцномузв’язкуміж собою, алекожназберігаласвятосвоюокремуавтономію…» Вусіхчастинахфедераціїпередбачалися«однаковіосновнізакониіправа, рівністьваги, мір і монети, відсутність митниць і свобода торгівлі, загальне знищення кріпосного права і рабства в якому б то не було вигляді, єдина центральна влада, завідуюча зносинами поза союзом, військом і флотом, але повна автономіякожноїчастинистосовновнутрішніхустанов, внутрішньогоуправління, судочинства і народної освіти». Частина кирило-мефодіївців схиляласядоконфедеративного устроюмайбутньогосоюзу.

Законодавча влада в кожній республіці слов’янського союзу відповідно до планів кирило-мефодіївців належала б Народним зборам. Виконавча влада передбачалася виборною, підзвітною Народним зборам. За таким же принципом поділу влади вибудовувалися б і федеральні органи, до повноважень яких додавалися б ще функції зовнішньої безпеки й оборони.

Поміркована частина членів товариства (М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський) схиляласьдомирноїпропагандийогометиіпрограми. Радикальне крило товариства (Т. Шевченко, М. Гулак, Г. Андрузький, О. Навроцький, І. Посяда та ін.) будуть поділяти думку Кобзаря про необхідність «добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить хиренну волю» і скинути ненависне самодержавство і кріпацтво.

Теоретичні погляди Тараса Шевченка (1814–1861)1, зрозуміло, не мають політико-правовій цілісності і системності, але спираються на чітко виражені ідеї, що йдуть із глибин народного духу і традицій.

У поезії Шевченка в центрі світу, природи, історії, буття — людина. Людина, що стогнала і стогне в кайданах, від «неволі» і «неправди», що уособлюються царями, панами. У поета народ — образ Прометея, прикутого до скелі, Україна — образ заплаканої матері. Поеми «Кавказ», «Сон», «Заповіт» та інші передають нестримний гнів проти абсолютизму, бездушноїсистемивлади, кріпосництва, неволі. Царі, царськаРосія

1 ШевченкоТарасГригорович – українськийпоет, художник, мислитель-револю- ціонер. Народився в с. Моринці Київської губ. уродині кріпака. Рано осиротів. Служив козачкомупоміщикаЕнгельгардта. У1838 р. буввикупленийзкріпацтваіпоступивдо Академії художеств. Учень К. П. Брюллова. 1840 р. вийшла перша збірка віршів Шевченка «Кобзар», який відкрив нову епоху в історії української літератури. 1845 р. повернувся в Україну. Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства був засланий в солдати Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати. Після звільнення (1857 р.) продовжував поетичну і художню творчість, революційну пропаганду.

158

єголовними винуватцями поневолення українського народу. У поемі «Сон» ШевченконазиваєПетраІтираном, катом, людожером, «першим, хто розпинав Україну», а Катерину ІІ — «второю, що її доконала». Поет не чекає змін на краще від Росії — там «від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить». Немає надій у нього і на українську шляхту, шукачів російського дворянства: «І хилитесь, як і хилились / І знову шкіру дерете / З братів незрячих гречкосіїв…»

Згідно з Шевченком, людина наділена природними правами, вона від природи вільна. У неї «доля — воля». Однак давно вже вона — в ярмі у панів, несправедливих законів («луплять за законом»), тому що правовРосії«катамиписане», тутнеправосуддя(«правдинемаєвсуді»). Поет славить волю у запорозьких козаків, у Козацькій державі, коли «Пишалася синами мати, / Синами вольними…».

Якщо в минулому для Шевченка суспільно-політичним ідеалом

єЗапорозькаСіч, КозацькадержавачасівХмельницького, тоізсучасних держав — США, з їх демократією і «праведним законом» («…Коли ж / ДіждемосьВашингтоназновиміправеднимзаконом/ Адіждемось-таки колись!»). «Праведний закон», за Шевченком — закон, що відповідає природному праву, втілює справедливість оберігає волю людини, волю соціальну і політичну («Бо де нема святої волі, / Не буде там добра ніколи. / Нащожсебе такидурить?»). Упоетатільки соціально справедливе може бути правом, законом, не підвладним державній сваволі.

Національне звільнення поет пов’язує з революційними перетво-

реннями, з відродженням слов’янського братерства. Він вірить: «Вогонь добрий, смілим серцем» оживить «слов’ян сім’ю велику / Во тьмі і неволі», коли обіймуться брат із братом («Навіки і віки!») і «потечуть в одне море слов’янськії ріки».

ПідвпливомШевченкайамериканськоїКонституціїчленомКирило- МефодіївськогобратстваГеоргіємАндрузьким(1827–?)1, відправленим у північне заслання, було підготовлено кілька варіантів, що залишилися незавершеними, Конституції Слов’янських Сполучених Штатів.

Уперших двох варіантах «Конституції Республіки» 1846–1847 рр., судячи з протоколів допиту 1850 р., Андрузький передбачав відродження Гетьманщини, її самостійний державний розвиток або у рамках слов’янського союзу. За проектом 1850 р. федерацію Слов’янських Сполучених Штатів повинні були скласти сім штатів: 1) Україна з Галичиною і Кримом; 2) Річ Посполита; 3) Бессарабія з Молдавією і Валахією; 4) Остзея(ймовірно, Естонія, ЛатвіяіСхіднаПруссія); 5) Сербія;

1 Андрузький Георгій Львович – студент юридичного факультету Київського ун-ту. У1846–1847 рр. підготувавдвапроекти«КонституціїРеспубліки». Бувзасланий до Петрозаводська. Продовжував працювати над проектом конституції. Останній варіант був вилучений у нього під час обшуку 1850 р., який і зберігся. Подальша доля Андрузького невідома.

159