активний захист громадянами своїх прав, спільність інтересів громадян іможновладців, чомупорокиікорупціятутіндивідуальніінемаютьмасового характеру. Головне — прості американці усвідомлюють нескладну істину: «щастя кожного залежить від загального процвітання».
Недоліками і слабкостями американської демократії Токвіль називає недосконалістьінеповнотузаконів, сваволюблюстителівзакону; правителі тут не завжди чесні і розумні, а громадяни освічені і свідомі. Талановиті люди, як правило, стороняться влади, зосереджуючись на досягненні багатства. Якрезультат— державніпосадичастообіймають«людипересічні, обивателі». Проте принцип виборності і частої змінюваності чиновників значною мірою компенсує ці недоліки демократії і безперервний процес покрашення управління «в цілому дає користь». Серцевиною демократії Токвільназиваєпринципрівності. Любовамериканцівдорівностібільша, ніждосвободи. Цеідеал, доякогопрагнутьвсідемократичні народи.
Отже, Токвіль узагальнив і теоретично осмислив досвід реальної демократії Нових часів, сформулював важливу мету лібералізму — йти назустріч демократії в ім’я свободи.
§ 3. Соціалістичні вчення: Ш. Фур’є, А. Сен-Сімон, Р. Оуен
На противагу лібералам, що вітали нові явища в політичному житті європейських держав і США після минулих революцій і намічали зміцнення конституційних основ держави, принципи громадянського суспільства для їх поступального руху до правового ладу, прихильники радикальних і швидких перетворень суспільства і держави розробляли проекти комуністичного майбутнього. Перша половина ХІХ ст. — час поширення в Європі комуністичних і соціалістичних ідей.
Середрізноманітноїзажанрамисоціалістичноїлітератури20–40-хроків XIX ст. виділялися своєю обґрунтованістю твори Ш. Фур’є, А. Сен-Сімона іР. Оуена. Загальнимдляїхтворівбуло, по-перше, неприйняттяірізкакритикакапіталізму, щорозвивається, йогопороків. Теоретикисоціалізмудоводили марність одних політичних реформ, пропонували радикальні, «прості», алевсеохоплюючіперетворенняіснуючоголаду; по-друге, прагненняпіднятисянадгостримантагонізмомкласівіоблагодіятивсесуспільствовцілому. Вони були противниками революційних дій, розраховували на добровільне перетворення буржуазного ладу «зверху» і свої надії пов’язували з мирною проповіддюперевагнового«розумноголадуспільності», злегкістюпереходу донього; по-третє, їхтворивирізнялисянедооцінкоюдержавнихіправових механізмів у суспільних перетвореннях. Ключова роль відводилася колективістськимначаламусуспільнійігосподарськійсферіжиттялюдиниісуспільства, моральнимпринципамвїхвзаєминах.
144
ФранцузькийсоціалістШарльФур’є(1772–1837)1 дійшоввисновку: сучасна цивілізація — «світ дибки, соціальне пекло». Тут — «тиранія приватної власності відносно мас». Держава завжди на боці багатих. Бідний клас «зовсім відтиснутий від влади, позбавлений політичної
ісоціальної свободи, фактично — і правосуддя». Який же спосіб вирішення всіх гострих політичних проблем пропонує Фур’є?
Вихід — унайпростішомуімаломузасобі(«інодідоситьнайменших засобів, щоб зробити найбільші справи», пише він): заснуванні землеробських асоціацій (фаланг). Вони відповідають пристрасті людей до багатства і насолод, тому що колективна праця збільшує дохід у три, п’ять, сім разів. Як промислово-землеробські об’єднання, організовані на кооперативних засадах, подібно давньомакедонським військовим загонам(фалангам), вонивторгнутьсявстарезнийпрогнилийладцивілізації і зруйнують його. Фаланги — ці осередки майбутнього асоціативного ладу, «соцієтарного порядку» незабаром утворять цілу мережу, яка покриє країну, а в недалекому майбутньому — усі країни і континенти.
Фаланги, за проектом Фур’є, об’єднають від 800 до 1600 людей, відповідно до нахилів і пристрастей кожного («прогресивні серії груп за пристрастю»). Це автономні соціальні утворення, у внутрішнє життя яких не вправі втручатися чи опікувати їх центральна влада і її апарат. Внутрішнє життя фаланги регулюється лише нормами, встановленими добровільно
іколективно. Їїчленивисокоцінуютьрівністьособистихсвобод. Найголовнішим і єдино корисним правом людини з усіх прав со-
ціаліст називає право на працю. Він вірно помітив, що без нього нічого не варті всі інші права. На його думку, справедливість вимагає і розкріпачення жінки, визнання її прав.
Такимчином, новий«соцієтарнийсвіт», яквважавФур’є, перетворить нелишесамулюдину, виправитьїїпристрасті йідеали, алейувесьсвіт.
Інший французький теоретик соціалізму — Анрі де Сен-Сімон (1760–1825)2 свій проект майбутньої промислової системи заснував на концепції історичного прогресу.
Основи майбутнього суспільного ладу відповідатимуть інтересам величезної більшості населення, де восторжествує принцип божест-
венної моралі: «усі люди повинні бачити один в одному братів, вони мають любити один одного і допомагати один одному».
1ФурьєФрансуаМаріШарльзродиникомерсантам. Бізансона. Проходиввиучку
вторгових домах Ліона, Парижа, Марселя. У період Французької революції служив
вармії. У1800 р. приступивдолітературноїдіяльності. Написавкниги«Теоріячотирьох рухівізагальнихдоль» (1808 р.), «Новийпромисловийсоцієтарний світ» (1829 р.) таін.
2Сен-СімонКлодАнрідеРувруазаристократичної паризької родини. Одержав домашню освіту під керівництвом Д’Аламбера. Брав участь добровольцем у війні за незалежність США, у Французькій революції. Приєднався до якобінців, але потім відійшов від них. Основні твори Сен-Сімона: «Листи женевського жителя до сучасників» (1802 р.), «Вступ донаукових працьXIX ст. » (1808 р.), «Промислова система» (1821 р.), «Катехізис промисловців» (1823 р.), «Нове християнство» (1825 р.).
145
Політична організація майбутнього суспільства буде підлегла владі вчених і промисловців. Вони «можуть організувати суспільство відповідно до своїх бажань і потреб, тому що вчені мають сили інтелектуальні, апромисловцімаютьусвоємурозпорядженнісилиматеріальні». Тим самим буде замінене сучасне суспільство, що перебуває під ярмом дворян і богословів «тільки внаслідок старої звички».
Уведення нової, «позитивної стадії» історії, пояснював Сен-Сімон, не вимагає руйнування традиційних державно-правових форм. Зберігаються інститути монархії, уряду і представницьких установ. Але вся повнота світської влади зосереджується в парламентській Раді промисловців і вчених. Вона перетворить країну на єдину централізовано керовану промислову асоціацію. Вона буде жити відповідно до розумно розробленого плану гармонійного розвитку всіх класів суспільства.
Промисловцізаймуть«головнемісце» всуспільстві. Упромисловому суспільствіустановлятьтвердуцентралізаціювиробництва, дисципліну,
захистятьйоговідмарнихвитратенергіїіматеріальнихзасобів, максимальнопідвищатьефективністьпраці. Тимсамимвідпаденеобхідністьвобтяжливих для суспільства різного роду політичних інститутах із усіма їх численнимиустановамиіпосадами. Політикаіуправління, писавСен-Сімон, будутьзведеніпереважнодопростогоадміністрування — управлінняречамиівиробничимипроцесами. Вонидадуть«людямнайбільшумірусуспільноїйіндивідуальноїсвободи», ілюдижитимутьвідповіднодобожественної моралі. Проповідь устрою такого християнського суспільства і становила зміст«новогохристиянства» — новоїрелігіїСен-Сімонаісенсімоністів.
Надумкутеоретикасоціалізму, ближчеусьогодопромисловогорежиму французька й англійська нації. У Франції для його встановлення досить королівськогоордонансу. «Колифранцузькийнародустановитьусебепромисловий режим, англійський народ без затримки наслідує його приклад». Тоді припиняться всі нещастя, на які було приречене людство, «і всі народи на землі, користуючись заступництвом об’єднаних Франції й Англії, будуть швидко, один за одним, в міру розвитку їх цивілізації, переходити до промисловоголаду». Такіілюзіїжививпромисловийпереворот, щопочинався.
Англійський соціаліст Роберт Оуен (1771–1858)1 виступив вже в період промислової революції і загострення класових конфліктів, що наклало відбиток на його погляди.
1 ОуенРобертнародивсявУельсі, вродиніремісника. Завдякивинятковиморганізаторськимздібностямставфабрикантом. З1800 р. розпочаврадикальнідлясвогочасу реформи з покращення умов життя і праці робітників, виступав за робітниче законодавство, організацію профспілкового і кооперативного руху в Англії. Склав кілька проектів організації комун, зорганізував комуністичні общини в США і Англії («Нова гармонія», 1825–1829 рр.; «Гармоні-Холл», 1839–1845 рр.). Основні твори Оуена: «Новийпогляднасуспільство, абоДослідипропринципиутвореннялюдськогохарактеру» (1812 р.), «Про Конституцію общини «Нова гармонія», «Про новий моральний світ»».
146
Основнийзаконприродилюдиниінайбільшуістину, щовідкриває шлях до розумного устрою світу, Оуен бачить у людському характері. Останнійєрезультатомвзаємодіїприродноїорганізації індивідаінавколишньогойогосередовища, якевідіграєуформуванніхарактеруголовну роль. З цього закону природи людини він робив критичний висновок: якщо людина — продукт середовища, то в недоліках і пороках людей, у всіх соціальних лихах винне соціальне середовище. Таке нині створюють капіталістичні відносини, приватна власність, що породжують жадібність і ненависть, темряву і неуцтво народу, покалічені людські характери і долі.
Р. Оуен проти насильницької революції, здійснюваної темними,
неосвіченими людьми: «Якими б не були існуючі системи божевільні, їх неможнаруйнуватирукамилюдейнекомпетентнихігрубих». Хтожприведе людей до «розумної суспільної системи, заснованої на незмінних законахлюдськоїприроди»? Піонерамизаснуваннякомуністичнихобщин, як вважав мислитель, могли виступити люди, що мають капітали і добру волю: багаті філантропи, ремісники, робітники, землевласники, міністри
інавіть монархи. Нездійсненність такої ідеї його не лякала навіть після власних спроб організації комун, що поглинули чималі кошти Оуена.
Осередком, «молекулою» розумноїсуспільноїсистемимайбутнього, відповідно до плану Оуена, повинна була стати комуна — «селище спільності». Колиїхстанебагато, вониутворятьфедераціюумасштабах країни, а в майбутньому — міжнародну федерацію. Розумна суспільна система назавжди припинить «суперництво, розбрати і війни, і люди із ранньогодитинствабудутьпривчатисясприятищастюодинодного». Так з перетворенням світу перетвориться і людина. Основними принципамижиттякомуністичнихобщин, заоуенівською«Конституцієюобщини «Нова гармонія»» будуть рівність, свобода слова і дії, щирість
ідоброзичливість, порядок і придбання знань тощо. Усі члени комуни розглядаютьсяякоднародина. «Владазаконодавча» запланомвручається загальним зборам громади, що виробляє постанови. «Виконавча влада» — обраній Раді, завданням якої буде виконання загальних постанов, наглядзавсімасправамигромади, укладаннядоговорівзподібними об’єднаннями тощо. Кожна громада буде поділена нашість департаментів: сільського господарства, промисловості імеханіки, загальноїекономіки, торгівлі, домашнього господарства, літератури, науки й освіти. Вводитьсяраціональнаігуманнасистеманавчанняівиховання, врезультаті зникне необхідність у заохоченнях і покараннях.
СпособомздійсненнясвогопроектуОуенвважавосвіту, пропаганду, наочний приклад. Групи його послідовників існували в Англії, Франції, США та в інших країнах. Проте утопічні проекти щоразу розбивала сувора політико-правова реальність.
147