- •Вступ
- •Список 3 (невідкладні стани):
- •Розділ 2.
- •Загальний огляд
- •Стан свідомості
- •Положення хворого
- •Хода та постава
- •Стан шкіри і її додатків
- •Стан видимих слизових оболонок
- •Обстеження лімфатичних вузлів
- •Стан м’язів*
- •Стан кісток
- •Стан суглобів
- •Обличчя
- •Спочатку оглядають обличчя хворого в цілому. Потім послідовно досліджують надбрівні дуги, повіки, ніс, рот, вуха.
- •При запаленні повіки стають припухлими, гіперемованими, гарячими на дотик і болісними. Шкіра повік іноді буває гіперпігментованою у хворих на дифузний токсичний зоб (симптом Еллінека) і хронічну надниркову недостатність.
- •Виражене потовщення губ (макрохейлія) характерне для хворих на акромегалію та мікседему.
- •Припухання та деформація губ, що виникають раптово, звичайно спричинені алергійним або ангіоневротичним набряком.
- •Променеподібні білі рубці на шкірі верхньої губи можуть спостерігатися у хворих на уроджений люес. Зрідка трапляються уроджений
- •Запалення губ (хейліт) може бути спричинене інфекційними агентами, хімічними іритантами, алергенами або несприятливими метеорологічними факторами.
- •Вогнищєві запальні висипання на губах спостерігаються при сифілісі, туберкульозі, проказі. Злоякісні новоутворення найчастіше уражають нижню губу.
- •У деяких хворих застудні захворювання супроводжуються появою на губах згрупованих дрібнопухирцевих висипів із прозорим вмістом (Herpes labialis).
- •Через 2-3 дні пухирці проривають і на їх місці утворюються кірочки. Зрідка подібні висипання з’являються на крилах носа та вушних раковинах. Даний симптом спричинений хронічним вірусним ураженням трійчастого нерва.
- •Вуха
- •Статура
- •Температура тіла
- •ХВОРОБИ СУГЛОБІВ
- •Класичні симптоми ДОА – крепітація, хруст у суглобі при активних руках.
- •Діагностика остеоартриту складається з типової клінічної картини (біль, хруст, вузлики, деформація), рентгенологічних змін.
- •Особливості суглобового синдрому при ревматоїдному артриті
- •ОКРЕМІ ВАСКУЛІТИ
- •Приступи инспираторного ядухи, обумовлені застоєм крові в малому колі кровообігу при недостатності лівих відділів серця, називаються серцевою астмою.
- •ТОПОГРАФІЧНА ПЕРКУСІЯ грудної клітки використовується для визначення границь легень.
- •При пошуку верхнього легеневого краю зпереду плесиметр розташовують над ключицею і паралельно їй, перкутуючи від її центра вертикально нагору до переходу ясного легеневого звуку в тупий.
- •Оцінку границі (тут і далі) роблять ПО КРАЮ ПАЛЬЦЯ, ПРОТИЛЕЖНОГО НАПРЯМКУ ПЕРКУСІЇ. У здорових людей верхівки виступають над ключицею на 3 – 4 див.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
- •Нормальні межи тупості серця
- •Значення
- •Показник
- •Показники, одержувані при спірометрії
- •Легеневі обсяги
- •Нічна пароксизмальна гемоглобінурія
- •Причина
- •Пригнічення імунітету (часті інфекції)
- •Анемія
- •Помірний
- •Дія мутагенних чинників на проліферуючі кровотворні клітини
- •Прояв
- •Прояв
- •Мієлопроліферативні хвороби
- •Лімфопроліферативні хвороби
- •Лімфоми не-Годжкіна (В та Т-клітинні)
- •Мієломна хвороба (пухлина з плазматичних клітин)
- •Вид ураження
- •Які отруєння
- •Система травлення
- •(Проф.. М.А. Оринчак, проф. В.М.Жебель)
- •Стравохід (Проф. М.А. Оринчак)
- •Шлунок (Проф. М. А. Оринчак)
- •Кишечник (Проф. В.М. Жебель)
- •Підшлункова залоза (Проф. В.М. Жебель)
- •Печінка і жовчні шляхи (Проф. М.А. Оринчак)
- •Стравохід
- •ШЛУНОК.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •Рис. 6.10а. Рентгенограма шлунка. 1 – кардіальний відділ. 2- дно шлунка. 3- мала кривизна. 4- хребет. 5- виразкова ниша. 6 - антральний і пілоричний відділи.
- •Анамнез
- •Табл. 1.
- •ІІ. Синдром диспепсії. Синдром недостатності травлення має три форми проявів.
- •ОСНОВНІ СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПЕЧІНКИ:
- •Види жовтяниць
- •Анастомози компенсують порушення портального кровообігу
- •Пальпація
- •Рис.7.8. Пальпація нирки у положенні стоячи.
- •Перкусія.
- •Перкуторно можна визначити також притуплення над лобком від наповнення сечового міхура. Перкусію ведуть від пупка згори вниз по середній лінії, палець-плесимер кладуть паралельно лобку.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Обсяг та послідовність дослідження
- •Рентгенологічне дослідження
- •Катетеризація сечового міхура
- •Цистоскопія
- •Біопсія нирок
- •Ультразвукова ехографія та магніто резонансне сканування
- •Рис. 7.13. УЗД нирок.
- •Радіоізотопні методи дослідження
- •Синдром анемії
- •Геморагічний синдром (див. Розлади гемостазу
- •Синдром імунодефіциту
- •Синдром пригнічення кровотворення
- •Синдром гіперспленізму
- •Синдром гемолізу
- •Синдром сидеропенії
- •Таблиця 5. Можливі варіанти зміни форми еритроцитів
- •Таблиця 7. Характеристика включень у цитоплазмі еритроцитів
- •Схема 1. Обстеження хворих на анемію
- •Таблиця 10. Морфологічно змінені нейтрофільні гранулоцити
- •Схема 2. Патогенез гематоонкологічних хвороб
- •Синдром пухлинного росту
- •Таблиця 13. Систематизація гематоонкологічних хвороб
- •Схема 3.Обстеження хворих на гематоонколігічні хвороби
- •За сучасних умов важливим є страховий анамнез. Необхідно з’ясувати, чи знаходився хворий на листку непрацездатності, який час, чи застрахований він страховими компаніями тощо.
- •Розділ 11.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ В КРИТИЧНОМУ СТАНІ
- •Невідкладна допомога за аритмій серця
- •Шлуночкова екстрасистолія та пароксизмальна тахікардія
- •Миготлива аритмія
- •Кома – це тривала глибока втрата свідомості, за якої у хворого зберігаються лише деякі рефлекторні реакції на зовнішні подразники.
- •В цьому випадку необхідно диференціювати синдроми, які є безпосередньою загрозою життю хворих:
- •Зняття болю
- •Запобігання фатальним аритміям
- •ПЕРЕЛІК
- •УРАЖЕННЯ ІОНІЗУЮЧИМИ ВИПРОМІНЮВАННЯМИ
- •Таблиця 1
- •КЛАСИФІКАЦІЯ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ
- •УРАЖЕННЯ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ У ВОЄННИЙ ТА МИРНИЙ ЧАС
- •Загальні положення, класифікація
- •Принципи діагностики отруєнь
- •Діагностика отруєнь направлена на встановлення хімічної етіології ураження і основана на таких заходах:
- •Таблиця 1
- •ОРИЄТОВАНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ ОТРУЄННЯ ЗА ХАРАКТЕРНИМ ЗАПАХОМ
- •Таблиця 2
- •СИНДРОМИ ОТРУЄННЯ ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ ОЗНАКОЮ
- •Таблиця 3
- •ОЗНАКИ РІЗНИХ ВИДІВ ОТРУЄНЬ
- •Невідкладна допомога
- •2. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄННЯ ХЛОРОРГАНІЧНИМИ СПОЛУКАМИ (ХОС)
- •3. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄНЬ РЕЧОВИНАМИ ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ
- •4. ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ (СО)
- •Механізм отруєння полягає в тому, що окис вуглецю (СО) міцно, хоча й оборотно,зв'язується з гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін(СОНв). Таким чином, гемоглобін не може виконувати функцію постачання кисню і організм страждає від аноксії.
- •ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ:
- •Для отруєння ціанідами, бензином, алкоголем, бензолом характерний запах із рота. При комі від інсульту характерне стійке підвищення АТ, звуження зіниць і асиметрія неврологічних симптомів.
- •5. ОТРУЄННЯ ЕТІЛОВИМ СПИРТОМ ТА ОПІАТАМИ
- •ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ
1.Майже для всіх видів отруєнь характерний раптовий розвиток усіх патологічних синдромів. Адаптаційні механізми хворого не встигають мобілізуватися, тому мешкати не можна, не можна “спостерігати”, потрібно рішуче і негайно перейти до невідкладної допомоги.
2.Будь яке отруєння має стадії перебігу: 1.токсикогенна (від 1год до 2-3 діб) - симптоматика залежить від безпосередньої дії отрути на організм; 2. соматогенна, що характеризується розвитком ендотоксикозу, неспецифічною реакцією ураження структури та функції органів та систем. Швидкість настання отруєння залежить від шліхів проникнення отрути в організм, а ступінь тяжкості отруєння пропорційна дозі та концентрації отрути в організмі. Можливість виведення отруйної речовини з організму ( нирки, легені) або руйнування (печінка) пояснює тривалість, а також небезпечність деяких отруєнь. Шляхи проникнення отрути в організм різноманітні. Вони в значній мірі визначають клініку отруєння. До них відносяться:
-шкіра та слизові оболонки, особливо пошкоджені покривні тканини;
-кон’юктива очей;
-дихальні шляхи;
-шлунково-кишковий тракт;
--пряма кишка - ректальний шлях;
-піхва - загинальний шлях.
Отруйні речовини можуть проникати в організм при помилкових або навмисних ін’єкціях. |
|
|
За ступенем тяжкості клінічного перебігу отруєння розподіляють на легкі, середньої тяжкості та тяжкі, |
а |
|
також смертельні. За характером дії ОР розрізняють місцеві, рефлекторні та резорбтивні |
отруєння. Місцева |
|
дія проявляється у вигляді хімічного опіку, подразнені шкіри та слизових оболонок, очей. |
Рефлекторна |
дія |
отрути виявляється блискавичною реакцією організму у вигляді задухи, набряку обличчя, та слизової оболонки ротової порожнини, глотки та зіва, загального свербежу. Такий тип дії отруйних речовин розвивається у випадках всмоктування отрути в кров. Рефлекторна дія отруйних речовин визначається різноманітними синдромами ураження органів та систем організму, головні з них приведені у таблицях 3 та 4.
Таблиця 2
СИНДРОМИ ОТРУЄННЯ ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ ОЗНАКОЮ
Синдром |
|
Прояви |
|
|
|
Можливі причини |
|
|
Антихолінергічний |
|
Сухість в роті, сухість шкіри, нечіткість зору, |
Атропін, |
|
беладона, |
|||
|
|
розширення зіниць, тахікардія, сип, гіперемія |
антігістамінні |
препарати, |
||||
|
|
шкіри, збільшення живота, гостра затримка |
трициклічні |
антидепресанти, |
||||
|
|
сечі, сплутаність свідомості, галюцинації, |
фенотіазін. |
|
|
|||
|
|
марення, збудження, кома. |
|
|
|
|
|
|
Метаболічний ацидоз |
Різноманітні |
|
|
|
Метанол, |
|
етанол, |
|
|
|
|
|
|
|
етиленгліколь, |
саліцилати, |
|
|
|
|
|
|
|
ціаніди |
|
|
Наркотичний |
|
Пригнічення ЦНС та дихального центру, |
Морфін, героїн, кодеїн, ін. |
|||||
|
|
звуження зіниць, гіпотонія |
|
|
опіати |
|
|
|
Придбанні |
гемо- |
Задишка, |
|
ціаноз,затмарення |
Чадний |
газ, |
метгемо- |
|
глобінопатії |
|
свідомості,сонливість, головний біль |
|
глобінемія, |
|
нітрити, |
||
|
|
|
|
|
|
сульфгемоглобінемія |
||
Саліцилізм |
|
Гіпертермія, гіпервентиляція, респі-раторний |
Аспірин, ін. саліци-лати |
|||||
|
|
алкалоз, гіпокаліемія,шум в ухах |
|
|
|
|
||
Симпатомиметичний |
Збудження, гіпертонія, порушення ритму |
Амфетамін, кокаїн, кофеїн, |
||||||
|
|
серця, судоми |
|
|
аминофілін, адреностимулятори |
|||
Холінергічний |
|
Слюнотечія, |
бронхорея, |
бронхо-спазм, |
Ацетилхолін, ФОС, мета холін, |
|||
|
|
сечовиділення, дефекація, фібриляція м’язів, |
отруйні гриби |
|
||||
|
|
слізотечія |
|
|
|
|
|
|
Ціанідний |
|
Нудота, |
блювання, |
колапс, |
кома, |
Ціаніди, амигдалин |
||
|
|
брадикардія, відсутність ціанозу, зменшення |
|
|
|
|||
|
|
артеріовенозної різниці рО2, тяжкий |
|
|
|
|||
|
|
метаболічний ацидоз |
|
|
|
|
|
|
Екстрапирамідальний |
Дисфорія та дисфагія, ністагм, м’язова |
Фенотіазін, |
ін. |
|||||
|
|
ригідність, кривошия, тризм, ларингоспазм |
нейролептики |
|