- •Вступ
- •Список 3 (невідкладні стани):
- •Розділ 2.
- •Загальний огляд
- •Стан свідомості
- •Положення хворого
- •Хода та постава
- •Стан шкіри і її додатків
- •Стан видимих слизових оболонок
- •Обстеження лімфатичних вузлів
- •Стан м’язів*
- •Стан кісток
- •Стан суглобів
- •Обличчя
- •Спочатку оглядають обличчя хворого в цілому. Потім послідовно досліджують надбрівні дуги, повіки, ніс, рот, вуха.
- •При запаленні повіки стають припухлими, гіперемованими, гарячими на дотик і болісними. Шкіра повік іноді буває гіперпігментованою у хворих на дифузний токсичний зоб (симптом Еллінека) і хронічну надниркову недостатність.
- •Виражене потовщення губ (макрохейлія) характерне для хворих на акромегалію та мікседему.
- •Припухання та деформація губ, що виникають раптово, звичайно спричинені алергійним або ангіоневротичним набряком.
- •Променеподібні білі рубці на шкірі верхньої губи можуть спостерігатися у хворих на уроджений люес. Зрідка трапляються уроджений
- •Запалення губ (хейліт) може бути спричинене інфекційними агентами, хімічними іритантами, алергенами або несприятливими метеорологічними факторами.
- •Вогнищєві запальні висипання на губах спостерігаються при сифілісі, туберкульозі, проказі. Злоякісні новоутворення найчастіше уражають нижню губу.
- •У деяких хворих застудні захворювання супроводжуються появою на губах згрупованих дрібнопухирцевих висипів із прозорим вмістом (Herpes labialis).
- •Через 2-3 дні пухирці проривають і на їх місці утворюються кірочки. Зрідка подібні висипання з’являються на крилах носа та вушних раковинах. Даний симптом спричинений хронічним вірусним ураженням трійчастого нерва.
- •Вуха
- •Статура
- •Температура тіла
- •ХВОРОБИ СУГЛОБІВ
- •Класичні симптоми ДОА – крепітація, хруст у суглобі при активних руках.
- •Діагностика остеоартриту складається з типової клінічної картини (біль, хруст, вузлики, деформація), рентгенологічних змін.
- •Особливості суглобового синдрому при ревматоїдному артриті
- •ОКРЕМІ ВАСКУЛІТИ
- •Приступи инспираторного ядухи, обумовлені застоєм крові в малому колі кровообігу при недостатності лівих відділів серця, називаються серцевою астмою.
- •ТОПОГРАФІЧНА ПЕРКУСІЯ грудної клітки використовується для визначення границь легень.
- •При пошуку верхнього легеневого краю зпереду плесиметр розташовують над ключицею і паралельно їй, перкутуючи від її центра вертикально нагору до переходу ясного легеневого звуку в тупий.
- •Оцінку границі (тут і далі) роблять ПО КРАЮ ПАЛЬЦЯ, ПРОТИЛЕЖНОГО НАПРЯМКУ ПЕРКУСІЇ. У здорових людей верхівки виступають над ключицею на 3 – 4 див.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
- •Нормальні межи тупості серця
- •Значення
- •Показник
- •Показники, одержувані при спірометрії
- •Легеневі обсяги
- •Нічна пароксизмальна гемоглобінурія
- •Причина
- •Пригнічення імунітету (часті інфекції)
- •Анемія
- •Помірний
- •Дія мутагенних чинників на проліферуючі кровотворні клітини
- •Прояв
- •Прояв
- •Мієлопроліферативні хвороби
- •Лімфопроліферативні хвороби
- •Лімфоми не-Годжкіна (В та Т-клітинні)
- •Мієломна хвороба (пухлина з плазматичних клітин)
- •Вид ураження
- •Які отруєння
- •Система травлення
- •(Проф.. М.А. Оринчак, проф. В.М.Жебель)
- •Стравохід (Проф. М.А. Оринчак)
- •Шлунок (Проф. М. А. Оринчак)
- •Кишечник (Проф. В.М. Жебель)
- •Підшлункова залоза (Проф. В.М. Жебель)
- •Печінка і жовчні шляхи (Проф. М.А. Оринчак)
- •Стравохід
- •ШЛУНОК.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •Рис. 6.10а. Рентгенограма шлунка. 1 – кардіальний відділ. 2- дно шлунка. 3- мала кривизна. 4- хребет. 5- виразкова ниша. 6 - антральний і пілоричний відділи.
- •Анамнез
- •Табл. 1.
- •ІІ. Синдром диспепсії. Синдром недостатності травлення має три форми проявів.
- •ОСНОВНІ СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПЕЧІНКИ:
- •Види жовтяниць
- •Анастомози компенсують порушення портального кровообігу
- •Пальпація
- •Рис.7.8. Пальпація нирки у положенні стоячи.
- •Перкусія.
- •Перкуторно можна визначити також притуплення над лобком від наповнення сечового міхура. Перкусію ведуть від пупка згори вниз по середній лінії, палець-плесимер кладуть паралельно лобку.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Обсяг та послідовність дослідження
- •Рентгенологічне дослідження
- •Катетеризація сечового міхура
- •Цистоскопія
- •Біопсія нирок
- •Ультразвукова ехографія та магніто резонансне сканування
- •Рис. 7.13. УЗД нирок.
- •Радіоізотопні методи дослідження
- •Синдром анемії
- •Геморагічний синдром (див. Розлади гемостазу
- •Синдром імунодефіциту
- •Синдром пригнічення кровотворення
- •Синдром гіперспленізму
- •Синдром гемолізу
- •Синдром сидеропенії
- •Таблиця 5. Можливі варіанти зміни форми еритроцитів
- •Таблиця 7. Характеристика включень у цитоплазмі еритроцитів
- •Схема 1. Обстеження хворих на анемію
- •Таблиця 10. Морфологічно змінені нейтрофільні гранулоцити
- •Схема 2. Патогенез гематоонкологічних хвороб
- •Синдром пухлинного росту
- •Таблиця 13. Систематизація гематоонкологічних хвороб
- •Схема 3.Обстеження хворих на гематоонколігічні хвороби
- •За сучасних умов важливим є страховий анамнез. Необхідно з’ясувати, чи знаходився хворий на листку непрацездатності, який час, чи застрахований він страховими компаніями тощо.
- •Розділ 11.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ В КРИТИЧНОМУ СТАНІ
- •Невідкладна допомога за аритмій серця
- •Шлуночкова екстрасистолія та пароксизмальна тахікардія
- •Миготлива аритмія
- •Кома – це тривала глибока втрата свідомості, за якої у хворого зберігаються лише деякі рефлекторні реакції на зовнішні подразники.
- •В цьому випадку необхідно диференціювати синдроми, які є безпосередньою загрозою життю хворих:
- •Зняття болю
- •Запобігання фатальним аритміям
- •ПЕРЕЛІК
- •УРАЖЕННЯ ІОНІЗУЮЧИМИ ВИПРОМІНЮВАННЯМИ
- •Таблиця 1
- •КЛАСИФІКАЦІЯ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ
- •УРАЖЕННЯ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ У ВОЄННИЙ ТА МИРНИЙ ЧАС
- •Загальні положення, класифікація
- •Принципи діагностики отруєнь
- •Діагностика отруєнь направлена на встановлення хімічної етіології ураження і основана на таких заходах:
- •Таблиця 1
- •ОРИЄТОВАНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ ОТРУЄННЯ ЗА ХАРАКТЕРНИМ ЗАПАХОМ
- •Таблиця 2
- •СИНДРОМИ ОТРУЄННЯ ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ ОЗНАКОЮ
- •Таблиця 3
- •ОЗНАКИ РІЗНИХ ВИДІВ ОТРУЄНЬ
- •Невідкладна допомога
- •2. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄННЯ ХЛОРОРГАНІЧНИМИ СПОЛУКАМИ (ХОС)
- •3. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄНЬ РЕЧОВИНАМИ ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ
- •4. ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ (СО)
- •Механізм отруєння полягає в тому, що окис вуглецю (СО) міцно, хоча й оборотно,зв'язується з гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін(СОНв). Таким чином, гемоглобін не може виконувати функцію постачання кисню і організм страждає від аноксії.
- •ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ:
- •Для отруєння ціанідами, бензином, алкоголем, бензолом характерний запах із рота. При комі від інсульту характерне стійке підвищення АТ, звуження зіниць і асиметрія неврологічних симптомів.
- •5. ОТРУЄННЯ ЕТІЛОВИМ СПИРТОМ ТА ОПІАТАМИ
- •ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ
Бронхоскопія фіброоптичним бронхоскопом проводиться під місцевою анестезією і є важливим діагностичним методом, що дозволяє оглянути слизову трахеї і великих бронхів і визначити характер і поширеність запального процесу.
а) б), Рис.4.14. а) бронхоскопія (схема), б) бронхоскопічна картина раку бронха.
Цей метод незамінний у діагностиці й оцінці стадії бронхогенного рака (можливість узяти біопсію слизової бронха при виявленні пухлини чи підозрі на неї).
Саме бронхоскопії належить вирішальна роль у з'ясуванні причини кровохаркання.
Бронхоскопія дозволяє одержати промивні води для дослідження на наявність пухлинних кліток, збудників пневмонії, мікобактерій туберкульозу і підтвердження відповідного діагнозу.
У процесі виконання бронхоскопії можна здійснити ряд лікувальних маніпуляцій: промивання дихальних шляхів для звільнення їх від слизових пробок, гнійного вмісту (при абсцесі легені, наявності бронхоектазів, гнійному бронхіті), видалення патологічного секрету і сторонніх тіл із бронхіального дерева, уведення лікарських засобів, - наприклад, здійснення гемостазу при легеневій кровотечі. Бронхоскопія протипоказана хворим із бронхоспазмом.
Виконання біопсії, у т.ч., браш-биопсії (щіткової) протипоказане при захворюваннях, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю (геморагичні діатези).
Ускладнення бронхоскопії нечасті і включають кровохаркання, лихоманку, нетривале зниження парціального тиску O2 в артеріальній крові.
Бронхоскопія твердим бронхоскопом звичайно проводиться під загальним наркозом і показана при масивній легеневій кровотечі, видаленні великого утворення, обтурирующего (obturatio – закупорка) просвіт дихальних шляхів (стороннього тіла, згустків крові, пухлинних мас), при необхідності біопсії пухлин, розташованих у трахеї чи великих бронхах, або для полегшення лазеротерапии.
Торакоскопію проводять з метою оцінки стану вісцеральної і париєтальної плеври і роз'єднання плевральних спайок.
Рис. 4.15. Торакоскопія.
Торакотомія – прерогатива торакальних хірургів – є діагностичною крапкою при наявності, наприклад, ідіопатичного фиброзуючого альвеолиту, периферійного раку.
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
Дослідження функції зовнішнього дихання дозволяє об'єктивно судити