При патологічних станах нездатність нирок створювати осмотичний градієнт у мозковому шарі приводить до порушення їх концентраційної здатності; нездатність нирок реабсорбувати осмотично активні речовини без води — до порушення здатності розведення.

Серед проб, спрямованих на вивчення здатності нирок до концентрування і розведення сечі, саме широке поширення одержала фізіологічна проба С. С. Зимницького (1921).

Проба Зимницького. Основна перевага цього методу полягає в тому, що функціональне дослідження нирок проводиться в умовах звичайного режиму хворого. Проба проводиться протягом доби, хворий збирає сечу кожні 3 г (8 порцій). По закінченні проби в кожній порції вимірюють кількість сечі і визначають її відносну щільність. Порівнюючи кількість сечі в нічних і денних порціях, узнають про перевагу нічного або денного діурезу. Досліджуючи щільність у різних порціях, судять про її коливання протягом доби і максимальну величину. У нормі денний діурез перевищує нічний, кількість сечі в порціях може коливатися від 50 до 250 мл, а відносна щільність— до 1,005 до 1,028. При функціональній недостатності нирок переважає нічний діурез (ніктурія), що говорить про подовження часу роботи нирок через падіння їх функціональної здатності. При значній недостатності функції нирок спостерігається фіксоване зниження відносної щільності сечі (коливання щільності відбуваються в межах 1,009— 1,011). Поліурія в сполученні з низькою щільністю і ніктурією— характерна ознака функціональної недостатностінирок.

Рентгенологічне дослідження

Рентгеноскопія. При рентгеноскопії нирки побачити не можна. Однак на рентгенограмах (оглядові знімки) у астеніків нерідко удається визначити овальні тіні від нирок при нормальному їх розташуванні по обидва боки від хребта між XI грудним і III поперековим хребцями, знайти камені нирок і сечовивідних шляхів. Серед них зустрічаються оксалати, фосфати. Камені з сечової кислоти не контрастуються. Сечівники та сечовий міхур також непомітні.

Для визначення розмірів і форми нирок в діагностично складних випадках (підозра на пухлину) роблять рентгенівські знімки нирок в умовах пневморена або пневморетроперитонеума — введення кисню в ретроперитонеальний простір або колониркову ділянку.

Екскреторна урографія.

Рис. 7.10. Екскреторна орографія.

Хворому внутрішньовенно вводиться контрастна речовина, яка добре виділяється нирками (розчин йодмістящих препаратів - тріомбраста), потім роблять серію рентгенограм, по яких можна судити про розміри нирок, їх функціональну здатність (по тому, чи добре ними виділяється контраст), про розміри і форму ниркових мисок, наявність конкрементів (каменів).

Ретроградна пієлографія,