- •Вступ
- •Список 3 (невідкладні стани):
- •Розділ 2.
- •Загальний огляд
- •Стан свідомості
- •Положення хворого
- •Хода та постава
- •Стан шкіри і її додатків
- •Стан видимих слизових оболонок
- •Обстеження лімфатичних вузлів
- •Стан м’язів*
- •Стан кісток
- •Стан суглобів
- •Обличчя
- •Спочатку оглядають обличчя хворого в цілому. Потім послідовно досліджують надбрівні дуги, повіки, ніс, рот, вуха.
- •При запаленні повіки стають припухлими, гіперемованими, гарячими на дотик і болісними. Шкіра повік іноді буває гіперпігментованою у хворих на дифузний токсичний зоб (симптом Еллінека) і хронічну надниркову недостатність.
- •Виражене потовщення губ (макрохейлія) характерне для хворих на акромегалію та мікседему.
- •Припухання та деформація губ, що виникають раптово, звичайно спричинені алергійним або ангіоневротичним набряком.
- •Променеподібні білі рубці на шкірі верхньої губи можуть спостерігатися у хворих на уроджений люес. Зрідка трапляються уроджений
- •Запалення губ (хейліт) може бути спричинене інфекційними агентами, хімічними іритантами, алергенами або несприятливими метеорологічними факторами.
- •Вогнищєві запальні висипання на губах спостерігаються при сифілісі, туберкульозі, проказі. Злоякісні новоутворення найчастіше уражають нижню губу.
- •У деяких хворих застудні захворювання супроводжуються появою на губах згрупованих дрібнопухирцевих висипів із прозорим вмістом (Herpes labialis).
- •Через 2-3 дні пухирці проривають і на їх місці утворюються кірочки. Зрідка подібні висипання з’являються на крилах носа та вушних раковинах. Даний симптом спричинений хронічним вірусним ураженням трійчастого нерва.
- •Вуха
- •Статура
- •Температура тіла
- •ХВОРОБИ СУГЛОБІВ
- •Класичні симптоми ДОА – крепітація, хруст у суглобі при активних руках.
- •Діагностика остеоартриту складається з типової клінічної картини (біль, хруст, вузлики, деформація), рентгенологічних змін.
- •Особливості суглобового синдрому при ревматоїдному артриті
- •ОКРЕМІ ВАСКУЛІТИ
- •Приступи инспираторного ядухи, обумовлені застоєм крові в малому колі кровообігу при недостатності лівих відділів серця, називаються серцевою астмою.
- •ТОПОГРАФІЧНА ПЕРКУСІЯ грудної клітки використовується для визначення границь легень.
- •При пошуку верхнього легеневого краю зпереду плесиметр розташовують над ключицею і паралельно їй, перкутуючи від її центра вертикально нагору до переходу ясного легеневого звуку в тупий.
- •Оцінку границі (тут і далі) роблять ПО КРАЮ ПАЛЬЦЯ, ПРОТИЛЕЖНОГО НАПРЯМКУ ПЕРКУСІЇ. У здорових людей верхівки виступають над ключицею на 3 – 4 див.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
- •Нормальні межи тупості серця
- •Значення
- •Показник
- •Показники, одержувані при спірометрії
- •Легеневі обсяги
- •Нічна пароксизмальна гемоглобінурія
- •Причина
- •Пригнічення імунітету (часті інфекції)
- •Анемія
- •Помірний
- •Дія мутагенних чинників на проліферуючі кровотворні клітини
- •Прояв
- •Прояв
- •Мієлопроліферативні хвороби
- •Лімфопроліферативні хвороби
- •Лімфоми не-Годжкіна (В та Т-клітинні)
- •Мієломна хвороба (пухлина з плазматичних клітин)
- •Вид ураження
- •Які отруєння
- •Система травлення
- •(Проф.. М.А. Оринчак, проф. В.М.Жебель)
- •Стравохід (Проф. М.А. Оринчак)
- •Шлунок (Проф. М. А. Оринчак)
- •Кишечник (Проф. В.М. Жебель)
- •Підшлункова залоза (Проф. В.М. Жебель)
- •Печінка і жовчні шляхи (Проф. М.А. Оринчак)
- •Стравохід
- •ШЛУНОК.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- •Рис. 6.10а. Рентгенограма шлунка. 1 – кардіальний відділ. 2- дно шлунка. 3- мала кривизна. 4- хребет. 5- виразкова ниша. 6 - антральний і пілоричний відділи.
- •Анамнез
- •Табл. 1.
- •ІІ. Синдром диспепсії. Синдром недостатності травлення має три форми проявів.
- •ОСНОВНІ СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПЕЧІНКИ:
- •Види жовтяниць
- •Анастомози компенсують порушення портального кровообігу
- •Пальпація
- •Рис.7.8. Пальпація нирки у положенні стоячи.
- •Перкусія.
- •Перкуторно можна визначити також притуплення над лобком від наповнення сечового міхура. Перкусію ведуть від пупка згори вниз по середній лінії, палець-плесимер кладуть паралельно лобку.
- •Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Обсяг та послідовність дослідження
- •Рентгенологічне дослідження
- •Катетеризація сечового міхура
- •Цистоскопія
- •Біопсія нирок
- •Ультразвукова ехографія та магніто резонансне сканування
- •Рис. 7.13. УЗД нирок.
- •Радіоізотопні методи дослідження
- •Синдром анемії
- •Геморагічний синдром (див. Розлади гемостазу
- •Синдром імунодефіциту
- •Синдром пригнічення кровотворення
- •Синдром гіперспленізму
- •Синдром гемолізу
- •Синдром сидеропенії
- •Таблиця 5. Можливі варіанти зміни форми еритроцитів
- •Таблиця 7. Характеристика включень у цитоплазмі еритроцитів
- •Схема 1. Обстеження хворих на анемію
- •Таблиця 10. Морфологічно змінені нейтрофільні гранулоцити
- •Схема 2. Патогенез гематоонкологічних хвороб
- •Синдром пухлинного росту
- •Таблиця 13. Систематизація гематоонкологічних хвороб
- •Схема 3.Обстеження хворих на гематоонколігічні хвороби
- •За сучасних умов важливим є страховий анамнез. Необхідно з’ясувати, чи знаходився хворий на листку непрацездатності, який час, чи застрахований він страховими компаніями тощо.
- •Розділ 11.
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ В КРИТИЧНОМУ СТАНІ
- •Невідкладна допомога за аритмій серця
- •Шлуночкова екстрасистолія та пароксизмальна тахікардія
- •Миготлива аритмія
- •Кома – це тривала глибока втрата свідомості, за якої у хворого зберігаються лише деякі рефлекторні реакції на зовнішні подразники.
- •В цьому випадку необхідно диференціювати синдроми, які є безпосередньою загрозою життю хворих:
- •Зняття болю
- •Запобігання фатальним аритміям
- •ПЕРЕЛІК
- •УРАЖЕННЯ ІОНІЗУЮЧИМИ ВИПРОМІНЮВАННЯМИ
- •Таблиця 1
- •КЛАСИФІКАЦІЯ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ
- •УРАЖЕННЯ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ У ВОЄННИЙ ТА МИРНИЙ ЧАС
- •Загальні положення, класифікація
- •Принципи діагностики отруєнь
- •Діагностика отруєнь направлена на встановлення хімічної етіології ураження і основана на таких заходах:
- •Таблиця 1
- •ОРИЄТОВАНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВИДУ ОТРУЄННЯ ЗА ХАРАКТЕРНИМ ЗАПАХОМ
- •Таблиця 2
- •СИНДРОМИ ОТРУЄННЯ ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ ОЗНАКОЮ
- •Таблиця 3
- •ОЗНАКИ РІЗНИХ ВИДІВ ОТРУЄНЬ
- •Невідкладна допомога
- •2. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄННЯ ХЛОРОРГАНІЧНИМИ СПОЛУКАМИ (ХОС)
- •3. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄНЬ РЕЧОВИНАМИ ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ
- •4. ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ (СО)
- •Механізм отруєння полягає в тому, що окис вуглецю (СО) міцно, хоча й оборотно,зв'язується з гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін(СОНв). Таким чином, гемоглобін не може виконувати функцію постачання кисню і організм страждає від аноксії.
- •ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ОКИСОМ ВУГЛЕЦЮ:
- •Для отруєння ціанідами, бензином, алкоголем, бензолом характерний запах із рота. При комі від інсульту характерне стійке підвищення АТ, звуження зіниць і асиметрія неврологічних симптомів.
- •5. ОТРУЄННЯ ЕТІЛОВИМ СПИРТОМ ТА ОПІАТАМИ
- •ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ
Пропедевтика внутрішніх хвороб
Підручник для студентів стоматологічних факультетів
Полтава, 2004 р.
Пропедевтика внутрішніх хвороб
Редактор видання, професор кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор М.С. Расін
Допущено мінестерством охорони здоров’я України як підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих
медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації
Полтава
2004
ББК 54.1z73 П 81 УДК 616.1/4
Автори: В.М. Березов, В.М. Васильєв, Є.І. Дзись, В. М. Жебель, Л.М. Іванова, Р. І. Ільницький, И.П. Кайдашев, М.А. Оринчак,
М.С. Расін, І. І. Сахарчук, Т. А. Хомазюк, О. А. Хренов, О.О. Якименко.
Рецензенти: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор Ю.М. Гольденберг
Редактор видання – проф.. М.С. Расін
У підручнику викладені сучасні методи клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворих на патологію внутрішніх органів з особливою увагою до змін зовнішнього обліку та стану ротової порожнини. Надані алгоритми дій лікаря при обстеженні хворих в непритомному стані та екстремальних умовах. Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів освіти.
В.М. Березов, В.М. Васильєв, Є.І. Дзись, В. М. Жебель, Л.М. Іванова, Р. І. Ільницький, И.П. Кайдашев, М.А. Оринчак, М.С. Расін, І. І. Сахарчук, Т. А. Хомазюк, О. А. Хренов, О.О. Якименко. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Підручник для студентів стоматологічних факультетів. Полтава. ЧФ
„Форміка”, 2004 р.
ББК 54.1я73
ISBN
ІSBN
©ТОВ „Допомога”
©ЧФ «Формiка»
ЗМІСТ
Вступ. Значення курсу пропедевтики внутрішніх хвороб у загальній підготовці лікаря-стоматолога.
Розділ 1. Поняття про симптоми, синдроми, семіотику, хвороби внутрішніх органів. Методи діагностичного пошуку. Історія хвороби. (проф. М.С. Расін)
Розділ 2. Загальний огляд (проф. Т.А. Хомазюк).
Розділ 3. Система опору та руху. Дослідження хворих при патології сполучної тканини ( проф. В.М. Березов).
Розділ 4. Система органів дихання (проф. О.А. Хренов) Розділ 5. Система органів кровообігу (проф.О.О. Якименко)
Розділ 6. Система органів травлення та черевної порожнини (проф. М.А. Оринчак). Дослідження підшлункової залози та кишечника (проф. В.М. Жебель).
Розділ 7. Система органів сечовиділення (проф. Л.М. Іванова та співавт.).
Розділ 8. Система крові (проф.. Є.І. Дзись, доц. О. Я.Томашевська). Розділ 9. Система залоз внутрішньої секреції та метаболізм (проф.. І.І. Сахарчук, ас., к.м.н. Р.І. Ільницький)
Розділ 10. Імунна система (проф. І.П. Кайдашев)
Розділ 11. Дослідження хворих у критичному стані та надання невідкладної допомоги (проф. М.С. Расін)
Розділ 12. Дослідження хворих в екстремальних умовах (доц.. В.М. Васильєв).
Допоміжна література.
Авторський колектив
1.Березов Віктор Матвійович: професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Донецького державного медичного університету, доктор медичних наук.
2.Васильєв Володимир Миколайович: доцент кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, кандидат медичних наук, відповідальний за курс терапії в екстремальних умовах.
3.Дзись Євген Іванович: профессор, доктор медичних наук, Томашевська О.Я. к.м.н., доцент кафедри факультетської терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
4.Жебель Вадим Миколайович: професор, завідувач кафедри терапії No 2, Вінницького державного медичного університету, доктор медичних наук.
5.Іванова Лариса Михайловна, доктор медичних наук, завідувач кафедри пропедевтики внутрiшных хвороб Луганського державного медичного університету.
6.Кайдашев Ігор Петрович: професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук.
7.Оринчак Марія Андріївна: професор, завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету Івано-Франківської державної медичної академії, доктор медичних наук.
8.Расін Михайло Сахнович: професор кафедри внутрішніх хвороб з доглядом за хворими Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук.
9. Сахарчук Іван Іванович, професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Ільницький Р.І. –ас., к.м.н.
10.Хомазюк Тетяна Анастасівна: професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Дніпропетровської державної медичної академії, доктор медичних наук.
11.Хренов Олександр Андрійович: професор, завідувач кафедри терапії №2 Кримського державного медичного університету імені С. І. Георгієвського, доктор медичних наук.
12.Якименко Олена Олександрівна: професор, зав кафедри факультетської терапії Одеського державного медичного університету, доктор медичних наук.
Вступ
Значення курсу пропедевтики внутрішніх хвороб у загальній підготовці лікаря-стоматолога
Згідно традиційній вітчизняній доктрині лікар любої спеціальності – це висококваліфікований спеціаліст, обізнаний у всіх галузях медичної науки.
Світова практика свідчить, що такий напрямок вигідно відрізняє вітчизняних лікарів-стоматологів від їх закордонних колег. Не секрет, що наші лікарі-стоматологи користуються широким попитом на світовому ринку труда. Майбутні стоматологи вивчають повний курс медико-біологічних дисциплін. Інтеграція цього набуття у лікарське мислення неможлива у межах тільки фахових клінічних предметів.
Однією з важливих задач курсу пропедевтики внутрішніх хвороб є перетворення суто теоретичних знань анатомії, фізіології, біохімії у практику діагностичного пошуку.
Цей процес навчає сприянню організму людини, як єдиного цілого. Встановлюються органічні зв’язки між патологією внутрішніх хвороб і порожнини рота. Одночасно, лікар стоматолог, як кожний спеціаліст першої ланки, займає своє місце в стратегії ранньої діагностики та профілактики найпоширеніших хвороб сучасного людства.
Освітньо-професійна характеристика та освітньо-професійна програма (ОПП) випускника стоматологічного факультету медичних академій та університетів України (2003р.) вимагає вміння виділяти основний симптом або синдром хвороб не тільки порожнини рота, а також тих, що загрожують життю та здоров’ю хворого, вміти швидко диференціювати ці хвороби, визначати попередній клінічний діагноз та надавати невідкладну лікарську допомогу при невідкладних станах.
Надаємо витяг із ОПП за фахом „Стоматологія”, затвердженої у 2003 році, та списки симптомів, синдромів, захворювань та невідкладних станів, які увійшли до неї.
ПП.0052 Визначити провідні синдроми і симптоми у клініці внутрішніх захворювань.
ПП.0079 |
Виявляти та ідентифікувати прояви соматичних захворювань в порожнині рота |
36 |
ПП.00196 |
Проводити обстеження хворих функціональними методами |
24 |
ПП.0015 |
Аналізувати результати основних лабораторних і інструментальних методів |
12 |
|
дослідження хворих на соматичні захворювання, що потребують особливої тактики |
|
|
ведення стоматологічного пацієнта. |
|
ПП.0016 |
Аналізувати структурно-функціональні взаємозв'язки і послідовність стадій |
54 |
|
загально-патологічних процесів |
|
ПП.00234 |
Формулювати синдромний діагноз відповідно до класифікації |
|
ПП.0028 |
Визначати попередній клінічний діагноз соматичних захворювань, що потребують |
24 |
|
особливої тактики ведення пацієнта |
|
ПП.0058 |
Виконувати медичні маніпуляції, що необхідні для надання невідкладної медичної |
12 |
|
допомоги |
|
ПП.00210 |
Ставити діагноз і надавати допомогу при основних невідкладних станах в клініці |
|
|
внутрішніх хвороб |
|