поперекову область у напрямку до пальців правої руки. Зблизивши руки, лікар пропонує хворому глибоко і спокійно вдихнути «животом», не напружуючи черевного преса; при цьому нижній полюс нирки, якщо вона трохи опущена або збільшена, опускається ще більше, досягає пальців правої руки і проходить під ними. Одержавши відчуття зіткнення з ниркою, лікар злегка придавлює її пальцями до задньої черевної стінки і потім сковзає вниз по її передній поверхні, обходячи нижній полюс. При значному опущенні нирки вдається обмацати обидва її полюси і всю передню поверхню. При цьому лікар має одержати уявлення про форму, величину, характер поверхні (гладка, горбиста), рухливості, зміщуваності і консистенції нирки. Бімануальну пальпацію нирки можна проводити і в положенні хворого лежачи на боці.

На відміну від інших органів збільшену або опущену нирку можна змусити балотувати. Цей метод запропонований Гюйоном. При обмацуванні нирки правою рукою пальцями лівої руки потрібно наносити короткі швидкі удари по поперековій області в куті між реберною дугою і довгими м'язами спини; пальці правої руки в цей момент будуть сприймати своєрідне відчуття коливання нирки. При порушенні відтоку по сечоводу і різкому розтяганні ниркової миски сечею, що зібралася, або гноєм при пальпації нирок іноді можна одержати відчуття флуктуації.

При відчутті якогось утворення в області передбачуваного розташування нирки, лікар повинний переконатися, що воно дійсно є ниркою, тому що її неважко поплутати з переповненою вмістом товстою кишкою, пухлинами колониркової клітковини (ліпоми, фіброми та ін.), а також зі збільшеною правою часткою печінки, жовчним міхуром (на місці правої нирки), збільшеною або зміщеною селезінкою (на місці лівої нирки). Характерні для нирок бобовидна конфігурація, гладка поверхня, тенденція вислизати нагору і повертатися в нормальне положення, здатність балотувати, тимпанічний звук, одержуваний при перкусії над ниркою (від петель кишечнику, що її прикривають), поява білка та еритроцитів у сечі після пальпації. Однак усі перераховані ознаки мають відносне значення. Так, наприклад, при розвитку злоякісної пухлини нирки вона може втратити рухливість унаслідок проростання навколишніх тканин, її поверхня буде нерівною, консистенція — більш щільною; при великих розмірах пухлини нирка розсовує петлі кишечнику, і при перкусії завдяки перерахованим ознакам нирку вдається відрізнити від сусідніх з нею органів і інших утворень.

Пальпація нирок у положенні стоячи була запропонована С. П. Боткіним

(мал.7.8

Рис.7.8. Пальпація нирки у положенні стоячи.

Вона проводиться за тими ж правилами, що й у положенні лежачи. Під час пальпації хворий стоїть обличчям до лікаря, що сидить на стільці, м'язи черевного преса розслаблені, тулуб злегка нахилений вперед. Пальпація дозволяє установити опущення нирки (нефроптоз). Розрізняють три ступені